Рішення № 100991786, 11.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2021Справа № 910/14379/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про стягнення 55935,82 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 55935,82 грн, з яких: 49625,90 грн боргу, 3567,63 грн пені, 730,11 грн 3% річних, 2012,18 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Суд своєю ухвалою від 08.09.2021 відкрив провадження у справі № 910/14379/21 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.06.2020 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «Мітцубіші», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

26.10.2020 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.11.2020 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_2 .

Майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застраховані приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» за полісом № АР 0688875 (далі Договір-2). Франшиза 2600 грн.

Відповідно до рахунків від 27.10.2020 та від 28.11.2020 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 54025,90 грн.

Зазначена вище подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що складено страхові акти, за якими до виплати підлягає 52225,90 грн.

Позивач перерахував страхувальнику 52225,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 05.11.2020 та від 02.12.2020.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 19.11.2020 про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З огляду на викладене відповідач повинен був до 01.03.2021 прийняти рішення.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не виплатив позивачеві 49625,90 грн (49864,72+2361,18-2600) страхового відшкодування.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 49625,90 грн. страхового відшкодування обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Як зазначено судом вище, обов`язок відповідача зі сплати страхового відшкодування ґрунтується за приписах актів цивільного законодавства. Цей обов`язок є простроченим.

Згідно з п. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3567,63 грн пені за період з 01.03.2021 по 26.08.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у відповідача виник обов`язок зі сплати страхового відшкодування, тобто виникло грошове зобов`язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 625 ЦК України. Ця норма встановлює відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов`язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають 2012,18 грн інфляційних втрат, 730,11 грн. 3% річних за період з 01.03.2021 по 26.08.2021.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав належні докази понесення 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір № 1 про надання правової (правничої) допомоги від 05.11.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, акт виконаних робіт від 26.08.2021, платіжне доручення).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон».

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, м. Київ, 03057, код 20080515) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. Федорова Івана, 32, м. Київ, 03038, код 30859524) 49625,90 грн боргу, 3567,63 грн пені, 730,11 грн 3% річних, 2012,18 грн інфляційних втрат, 2270,00 грн судового збору, 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. А. Ковтун