Рішення № 100991723, 02.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021Справа № 910/6153/21Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації

Представники:

від позивача: Черкашин О.А.

від відповідача: Клим`юк О.С.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання установчих зборів по створенню ОСББ "К5", з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5», оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019 та скасувати державну реєстрацію ОСББ "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

26.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 06.07.2021 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.07.2021.

У судовому засіданні 27.07.2021 оголошено перерву до 14.09.2021.

14.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про неможливість подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів.

У судовому засіданні 14.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення про закриття провадження в частині вимог та відмову в іншій частині позову.

24.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 суд ухвалив: призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 05.10.2021.

04.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення щодо розподілу судових витрат відповідача на оплату правничої допомоги.

У судове засідання 05.10.2021 прибув представник позивача. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули.

З огляду на неявку в судове засідання відповідача (заявника) та враховуючи клопотання позивача про відкладення судового засідання, у судовому засіданні 05.10.2021 оголошено перерву до 19.10.2021.

18.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу.

19.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення.

23.10.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Разом з тим, судове засідання призначене на 19.10.2021 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 суд ухвалив: призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 02.11.2021.

У судове засідання 02.11.2021 прибули представники сторін. Представники третьої особи в судове засідання не прибули.

Представник відповідача підтримав заяву про стягнення з позивача судових витрат відповідача на правову допомогу, представник позивача проти задоволення заяви заперечив та просив зменшити розмір витрат.

У судовому засіданні 02.11.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 закрито провадження у справі № 910/6153/21 в частині вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; в іншій частині позову відмовлено.

У ст. 244 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в Господарському суді міста Києва складає 25 000,00 грн.

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Так, 14.09.2021 через відділ діловодства суду відповідачем була подана заява щодо неможливості подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів.

Судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення направлено відповідачем до суду за допомогою засобів поштового зв`язку 20.09.2021, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі № 910/6153/21 (ураховуючи, що 19.09.2021 - вихідний день), а відтак, відповідачем дотримано визначені процесуальним законодавством строки.

При цьому, як вбачається з Акту про відсутність вкладень від 24.09.2021, у заяві про ухвалення додаткового рішення від 20.09.2021 не виявилося вказаного у додатках документа, а саме Акту № 1 від 20.09.2021 про прийняття-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 4_10/03/2021 від 10 березня 2021 року.

Зазначений Акт № 1 від 20.09.2021 був поданий до суду 19.10.2021, після отримання відповідачем 12.10.2021 Акту про відсутність вкладень, з якого відповідачем встановлено обставину наявності технічної помилки, яка виявилася у фактичному неподанні до суду доказу, який визначено у переліку додатків до заяви.

З огляду на викладені обставини, суд керуючись приписами ч. 8 ст. 80 ГПК України приймає до розгляду подані 19.10.2021 відповідачем докази.

Позивач у заяві про зменшення витрат на правову допомогу зазначає, що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям необхідності та неминучості, оскільки, у судових засіданнях поряд з адвокатом Гнатуш Н.В., у якості представника відповідача також брала участь адвокат Клим`юк О.С., тоді-як витрати заявлені лише щодо правничої допомоги адвоката Гнатуш Н.В.; види робіт/послуг, надані адвокатом та їх вартість не узгоджується з положеннями договору, зокрема, витрати, пов`язані з прибуттям до суду, представництво в суді, надання консультацій; судові витрати відповідача є неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); у межах розгляду справи № 910/6153/21 позивачем було заявлено дві позовні вимоги, при цьому, провадження щодо однієї з вимог було закрито, відтак, розподілу підлягає лише половина обґрунтованої суми витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Судом встановлено, що 10.03.2021 між Адвокатським бюро «Наталії Гнатуш» (Бюро) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «К5» (Клієнт) було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 4_10/03/2021, відповідно до умов якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та домовленістю Сторін щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та всі фактичні понесені Адвокатським бюро витрати у зв`язку з виконанням даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору № 4_10/03/2021 від 10.03.2021 визначено, що Бюро має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою Бюро укладено окремий договір. У випадку покладання частини своїх зобов`язань на іншу особу, Бюро залишається відповідальною у повному обсязі перед Клієнтом за порушення умов даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 4_10/03/2021 від 10.03.2021 розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається Сторонами на підставі Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору. Додаток № 1 до даного Договору набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін та поверненню не підлягає.

При розрахунку і визначенні розміру гонорару, вказаного у п. 3.1 даного Договору враховується час, витрачений представником Бюро (п. 3.3 Договору № 4_10/03/2021 від 10.03.2021).

Відповідно до п. 3.7 та п. 3.8 Договору № 4_10/03/2021 від 10.03.2021 представник Бюро надає правову допомогу, передбачену умовами даного Договору Клієнту в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється час: з 9-00 години до 18-00 години у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України. У разі надання співробітниками чи представниками Бюро правової допомоги, на вимогу Клієнта, в неробочий час, або вихідні дні, то Бюро має право на оплату такої правової допомоги на підставі окремих розрахунків, узгоджених Сторонами Договору в Додатку № 1.

За результатами надання правової допомоги складається Акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої Бюро правової допомоги та вартість. Акт надсилається Клієнту Бюро засобами електронної пошти. На письмову вимогу Клієнта, Бюро може надати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією (п. 3.9 Договору № 4_10/03/2021 від 10.03.2021).

Судом встановлено, що Сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 4_10/03/2021, яким визначено види послуг та їх вартість.

Судом встановлено, що Бюро виставило Клієнту Рахунок № 1 від 31.05.2021 на суму 4375,00 грн, види робіт/послуг: вивчення матеріалів позовної заяви, формування правової позиції та складання відзиву на позов (№ 910/6153/21); Рахунок № 8 від 08.06.2021 на суму 1850,00 грн, види робіт/послуг: представництво в Господарському суді міста Києва (№ 910/6153/21); Рахунок № 11 від 20.09.2021 на суму 18775,00 грн, види робіт/послуг: представництво в Господарському суді міста Києва (№ 910/6153/21) - 06/07/2021, 27/07/21, 14/09/21; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду 06/07/2021, 27/07/21, 14/09/21; вивчення матеріалів відповіді на відзив; складення додаткових пояснень (№ 910/6153/21); консультування.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» перерахувало Адвокатському бюро «Наталії Гнатуш» грошові кошти у розмірі 4375,00 грн та 1850,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 801 від 01.06.2021 та № 821 від 09.06.2021 відповідно.

Судом встановлено, що відповідно до Акту № 1 від 20.09.2021 Бюро з 08 травня 2021 року по 20 вересня 2021 року надало Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) відповідно до положень Договору про надання правової (правничої) допомоги № 4_10/03/2021 від 10 березня 2021 року по справі № 910/6153/21 (перша інстанція), а Клієнт прийняв наступну правову допомогу (юридичні послуги) та оплатив їх, а саме: вивчення матеріалів позовної заяви, формування правової позиції та складання відзиву на позов (№ 910/6153/21); представництво в Господарському суді міста Києва (№ 910/6153/21); представництво в Господарському суді міста Києва (№ 910/6153/21) - 06/07/2021, 27/07/21, 14/09/21; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду 06/07/2021, 27/07/21, 14/09/21; вивчення матеріалів відповіді на відзив; складення додаткових пояснень (№ 910/6153/21); консультування (п. 1 Акту № 1 від 20.09.2021).

Відповідно до п. 2 Акту № 1 від 20.09.2021 загальна вартість послуг за період вказаний у п. 1 цього Акту становить 25 000 грн 00 коп.

Акт № 1 від 20.09.2021 підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток без зауважень.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Суд зазначає, що визначений Актом № 1 від 20.09.2021 перелік наданих послуг та їх вартість узгоджується з умовами Договору про надання правової (правничої) допомоги № 4_10/032021, зокрема, п. 3.1, 3.3 Договору та Додатку № 1 до Договору, яким передбачено базову вартість «години продуктивної роботи» та мінімальну вартість інших послуг (представництво в господарських судах від 1750 грн/судодень), коефіцієнти за роботу у святкові, вихідні дні, неробочий час та інше, а відтак, позивачем надано суду належні докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Судом встановлено, що представники відповідача брали участь у судових засіданнях 08.06.2021, 06.07.2021, 27.07.2021, 14.09.2021 у справі № 910/6153/21, при цьому участь у судових засіданнях адвоката Клим`юк О.С. разом з адвокатом Гнатуш Н.В. узгоджується із загальними умовами Договору № 4_10/03/2021 від 10.03.2021, оскільки, даним договором передбачено, що правничу допомогу Клієнту надає Бюро, а не конкретний адвокат та, зокрема, п. 2.3 Договору, яким передбачено можливість покладення частини обов`язків на інших осіб, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість тверджень позивача в цій частині заперечень.

Щодо тверджень позивача про невідповідність ряду витрат відповідача на правничу допомогу критеріям необхідності та неминучості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Відтак, суд вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19.

З огляду на викладене, суд визнає твердження позивача щодо включення відповідачем до складу правничої допомоги ряду послуг, які не відповідають критеріям необхідності та неминучості необґрунтованими.

Щодо твердження позивача про неспівмірність витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Так, позивач зазначаючи про неспівмірність витрат відповідача на правничу допомогу не надовить належних аргументів та не надає жодних доказів, які б доводили таку неспівмірність, зокрема, доказів, що підтверджували б завищення адвокатом вартості години роботи та часу для підготовки процесуальних документів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Відтак, дослідивши подані відповідачем докази на підтвердження надання йому професійної правничої допомоги, враховуючи реальність таких витрат та характер спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є доказово обґрунтованими та підлягають розподілу.

При цьому, зі змісту приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 закрито провадження у справі № 910/6153/21 в частині вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; в іншій частині позову відмовлено.

Поряд з цим, у межах розгляду справи №910/6153/21 судом не встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні ст. 43 ГПК України, а відповідачем, згідно з процесуальним обов`язком доказування, не зазначено та не доведено, які саме дії позивача є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача в цій частині та приходить до висновку, що до стягнення з позивача підлягають витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 1/2 обґрунтованої суми витрат, а саме, 12 500,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (04202, м. Київ, вул. Кондратюка Юрія, 5; ідентифікаційний код: 43065369) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.11.2021

Суддя Ю.В. Картавцева