Рішення № 100991698, 10.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2021Справа № 910/13532/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Орбіта»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом»

про стягнення 797.331,50 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

18.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Орбіта» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 797.331,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 53-122-01-21-10319 від 03.02.2021 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 789.945,60 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000004 від 25.02.2021 та № РН-0000010 від 28.04.2021. Умовами договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання по своєчасній оплаті поставленого товару, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 797.331,50 грн, з яких 789.945,60 грн основного боргу, 3.507,16 грн інфляційних втрати та 3.878,74 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13532/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13532/21 від 12.10.2021 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Орбіта» 789.945,60 грн основного боргу, 3.507,16 грн інфляційних втрат, 3.878,74 грн 3% річних, 11.959,97 грн витрат по сплаті судового збору.

03.11.2021 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78.000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести позивач у зв`язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу становить 78.000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення у даній справі прийнято у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін 12.10.2021 та отримано позивачем 27.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105481308662.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Заява позивача про ухвалення додаткового рішення подана до відправлення до поштового відділення зв`язку 01.11.2021, тобто в межах встановленого строку на її подання.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

23.10.2020 між позивачем (замовник) та адвокатом Кобзар Олегом Вікторовичем (виконавець) укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе доручення замовника надавати йому професійну правничу допомогу (послуги правового характеру) в інтересах замовника на умовах, передбачених цим договором, а замовник в свою чергу зобов`язався оплачувати надані правничу допомогу.

Відповідно до п. 2.2 договору певний вид правничої допомоги, якого потребує замовник, зміст дій, які виконавцю необхідно вчинити для надання такого виду допомоги, та інші відомості стосовно такої правничої допомоги сторони визначатимуть окремо у кожному випадку, про що зазначатимуть у додатках до цього договору.

09.08.2021 між замовником та виконавцем складено додаток № 7, відповідно до якого узгодили, що виконавець надає замовнику професійну правничу допомогу в господарській справі за позовом замовника до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за поставлену продукцію (рентгенплівка) за договором поставки № 53-122-01-21-10319 від 03.02.2021.

Згідно з п. 5.1 договору за надання кожного виду правничої допомоги замовник виплачує винагороду (гонорар) у розмірі та порядку, погоджених сторонами у кожному випадку окремо, про що сторони зазначатимуть у додатках до цього договору.

Відповідно до п. 3 додатку № 7 до договору за надання професійної правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді названої справи в суді першої інстанції (здійснення аналізу та дослідження переданих замовником матеріалів (документів) для складання позовної заяви, складання та подання позовної заяви, інших заяв як по суті, так і з процесуальних питань, клопотань, пояснень тощо, представництво замовника в Господарському суді міста Києва при розгляді справи, вчинення необхідних процесуальних дій тощо) замовник виплачує виконавцю винагороду у розмірі 78.000,00 грн. Зазначена у цьому пункті винагорода підлягає сплаті замовником виконавцю протягом 20 (двадцяти) днів з дати ухвалення судового рішення, яким завершується розгляд справи у суді першої інстанції, якщо інше не погоджено сторонами.

Згідно з п. 7 додатку № 7 до договору після надання професійної правничої допомоги (після кожної стадії судового розгляду) складатиметься акт, що підписуватиметься сторонами та в якому, зокрема, зазначатиметься вид професійної правничої допомоги, наданої замовнику, строк та порядок її оплати, якщо така оплата не здійснена на момент складання акту.

29.10.2021 між сторонами складено акт про надання результату наданої професійної правничої допомоги, у якому викладено наступне.

1) Відповідно до договору з урахуванням додатку 7 виконавець надав замовнику професійну правничу допомогу в господарській справі № 910/13532/21 за позовом замовника до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Еенергоатом» (далі - ДП НАЕК «Еенергоматом») про стягнення боргу за договором поставки у розмірі 797.331,50 грн, тобто захист прав та інтересів Замовника і його представництво при розгляді названої справи в суді першої інстанції (Господарському суді міста Києва).

2) Зважаючи на ту обставину, що 12.10.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення в справі № 910/13532/21, яким завершив розгляд названої справи в суді першої інстанції, повністю задовольнивши позов Замовника до ДП НАЕК «Еенергоатом», сторони визнають, що правнича допомога, надана замовнику виконавцем, включала такі її види: (а) вивчення наданих ТОВ «Велика Орбіта» матеріалів щодо поставки ним продукції на адресу ДП НАЕК «Енергоатом» (Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція») на підставі укладеного ними договору поставки № 53-122-01-21-10319 від 03.02.2021 та виникнення заборгованості за таким договором; (б) здійснення аналізу норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та актуальної судової практики для обгрунтування правової позиції ТОВ «Велика Орбіта», як імовірного позивача у справі про стягнення заборгованості за названим договором поставки, підсудності справи, а також консультування керівника ТОВ «Велика Орбіта» щодо судового захисту прав та інтересів ТОВ «Велика Орбіта» і можливості стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку; (в) складення позовної заяви від 13.08.2021 про стягнення з ДП НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Велика Орбіта» заборгованості за названим договором поставки (з урахуванням здійснених розрахунків інфляційних втрат ТОВ «Велика Орбіта» та трьох процентів річних), подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва з направленням відповідачу її копії з доданими матеріалами; (г) складення заяви про ухвалення додаткового судового рішення для наступного подання такої заяви до Господарського суду міста Києва з направленням відповідачу її копії з доданими матеріалами. Кількість робочого часу, витраченого виконавцем на надання видів правничої допомоги, зазначених у попередньому реченні, становить: за підпунктами (а) та (б) - разом 3 години, (в) - 16 годин, (г) - 5 годин.

3) Ураховуючи погоджену сторонами та зазначену в пункті 3 додатку 7 до договору винагороду виконавця за надання правничої допомоги, зважаючи на складність справи та виконаних виконавцем робіт (наданих послуг), час, витрачений виконавцем на надання послуг, та обсяг наданих послуг, так само як і ціну пред`явленого позову та значення справи для позивача (замовника), загальний розмір винагороди виконавця (гонорару) за надану правничу допомогу за цим актом становить 78.000,00 грн.

4) На часткову зміну умов пункту 3 додатку 7 сторони погодили, що зазначені у пункті 3 цього акту кошти в рахунок оплати вартості наданої професійної правничої допомоги (78.000,00 грн) замовник сплачує на користь виконавця протягом шістдесяти днів з моменту набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/13532/21 законної сили.

5) Замовник підтверджує, що правнича допомога надана виконавцем якісно, на належному професійному рівні, з дотриманням всіх вимог та побажань замовника і будь-яких претензій чи зауважень замовник до виконавця не має та не матиме в майбутньому.

Доказів сплати позивачем адвокату гонорару в сумі 78.000,00 грн не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Підтвердженням того, що Кобзар Олег Вікторович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1270/10 від 30.10.1997.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката посилаючись на те, що робота адвоката зводилась до аналізу договору, видаткових накладних та ярликів. Складання позову у даній справі не потребує значного аналізу правових норм, судової практики. Визнання факту прострочення зобов`язання з оплати основного боргу свідчить про об`єктивне зниження складності справи. Зазначає, що в провадженні суду з позивачем є чотири справи, а отже час витрачений на підготовку даного позову є зовсім незначним. Розрахунок нарахувань здійснений у системі Ліга Закон та не потребує великої кількості часу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд відзначає, що враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі (заборгованість за товар, поставлений за двома видатковими накладними та здійснені нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою системи «Ліга»), виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів позовної заяви, витрачений адвокатом час у кількості 16 годин на складання позовної заяви, здійснення нарахувань інфляційних втрат та 3% річних та надіслання її відповідачу та відповідно розмір заявлених витрат в сумі 78.000,00 грн є явно завищеними порівняно зі складністю справи.

Враховуючи те, що правовий статус адвоката підтверджено, наявність доказів фактичного надання послуг, а також неспівмірність розміру витрат із складністю справи, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правову допомогу підлягають зменшенню на половину та покладаються на відповідача частково у розмірі 39.000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Орбіта» (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 12/10, кв. 97, код ЄДРПОУ 35644849) 39.000 (тридцять дев`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова