Ухвала суду № 100990068, 10.11.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6026/21

Провадження № 1-кп/645/679/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Ятлової Ю.В.,

прокурора – Крачека Д.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Дмитрієвої Л.М.

розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.

16.06.2021 слідчим суддею Фрунзенського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, під час підготовчого судового засідання 15.09.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано/продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку обраного на досудовому розслідуванні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в зв`язку з існуванням ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання про продовження обраного запобіжного заходу прокурор вказав, що завершити судовий розгляд зазначеного кримінального провадження неможливо у строк дії попередньої ухвали суду про застосування запобіжного заходу разом з тим, на теперішній час продовжують бути наявними ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст.183 КІ1К України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що злочин вчинений ОСОБА_1 спричинив загибель людини.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Дмітрієва Л.М. в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою заперечувала вказавши, що прокурором не надано доказів щодо обґрунтованості ризиків. Також просила врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання, є донька, яка буде за ним доглядати, має місцні соціальні зв*язки, в зв`язку з чим просила змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Потерпіла ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причини не явки суду не повідомила.

Заслухавши думку прокурора, про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника та думку обвинуваченого, які заперечували проти продовження щодо обвинуваченого строку тримання під вартою та просили змінити його на домашній арешт, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід строк якого спливає 13 листопада 2021 року.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Європейський Суд з прав людини у справі «Гарькавий проти України» також зазначив, що право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене державою на підставах та в порядку, визначених законом.

Підстави та порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначені КПК України та застосовуються з урахуванням позицій Європейського Суду з прав людини.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченої, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченої та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.

Судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, пенсіонер, не одружений.

Але, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, судовий не розгляд не розпочато, потерпіла та свідки не допитані, наявність міцних соціальних зав`язків у судовому засіданні не доведено, тобто ризики, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу на цей час не зникли та не змінились.

Враховуючи існування вище зазначених ризиків, а саме: переховуватися від органів суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також оцінюючи сукупність обставин, а також враховуючи, що повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даної особи.

Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та відсутності судимостей на які посилається сторона захисту, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Також суд зазначає, що на час розгляду клопотання прокурора стороною захисту та обвинуваченим не надано нових доказів та не зазначене нових обставин які б слугували підставим для зміни запобіжного заходу.

З огляду на викладене, виходячи з усіх обставин провадження, враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 13 листопада 2021 року, суд вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який або домашній арешт, і приходить до висновку щодо необхідності продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, в зв`язку з чим клопотання сторони захисту та обвинуваченого задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 січня 2022 року.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування та під час підготовчого розгляду справи, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

В задоволенні клопотання адвоката Дмитрієвої Л.М. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 08 січня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Є. Сілантьєва