Рішення № 100987459, 08.11.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/210/2021

Справа № 537/3647/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2021 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Маханькова О.В.

за участі секретаря судового засідання Костюкевич Н.В.,Скічко Н.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представників відповідача – Пшеничного О.Л., Логашкіна С.С., Безус М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Крюківського районного суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області з позовом до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до наказу № 590-к від 19.08.2020року перебував у щорічній відпустці за 2018-2019р.р. тривалістю 19 календарних днів з 14.09.2020 р. по 02.10.2020р. Перебуваючи у відпустці 29.09.2020 року позивачу ОСОБА_1 на мобільний телефон через мобільний зв`язок «WhatsApp» від Голови правління- директора ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_3 було надіслано смс – повідомлення (далі мовою оригіналу смс – повідомлення: «уважаемый ОСОБА_4 , администрация ПАО «КВСЗ» приняла решение отозвать Вас из отпуска. Оформлен приказ нмер-674-К от 28.09.20 (копия прилагается). Просим 30.09.2020р. прибыть на рабочее место и приступить к исполнению обязанностей».

Згідно змісту наказу № 674-К від 28.09.2020 року, який був додатком до смс – повідомлення директора виробництва позивача ОСОБА_1 відкликано з щорічної відпустки з 30.09.2020р.

Оскільки перебуваючи в щорічній відпустці, він перебував поза межами Полтавської області в місті Дніпрі, а тому з об`єктивних причин не зміг приступити до роботи 30.09.2020року, про що він повідомляв смс повідомленням Голову правління- директора ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_3 . Як тільки він прибув до міста Кременчука з міста Дніпра, то 01.10.2020 року прибув до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», щоб повідомити керівництво ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про те, що він відповідно до припису № 3/2623 від 29.09.2020року вибув до військової частини А 1978, м. Запоріжжя для подальшого проходження служби (підстава: Наказ КВ ОК «Схід» від 28.09.2020р. № 264). Цього ж дня 01.10.2020 року відповідач ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» повідомив його проте, що наказом № 554 ос від 25.09.2020р. його звільнено з посади директора виробництва за систематичне невиконання обов`язків, покладених трудовим договором відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, з даним наказом він ознайомився цього ж дня та йому було вручено трудову книжку. Він поцікавився у керівництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», що послугувало підставою його звільнення, на що йому представниками відповідача ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» були надані для перегляду копії наказів № 32-с від 24.09.2020р., наказ № 33-с від 24.09.2020р. та наказ № 34-с від 24.09.2020р., які й стали підставою для його звільнення.

З наказом № 32-с від 24.09.2020р., наказом № 33-с від 24.09.2020р. та наказом № 34-с від 24.09.2020р. він не знайомився, що позбавило його навіть надати будь – які пояснення. Дані накази він встиг лише сфотографувати на свій мобільний телефон, а на руки йому було вручено лише копію наказу про звільнення та трудову книжку.

Відповідно до наказу № 554 ос від 25.09.2020р. підставою звільнення його з посади директора виробництва стали накази № 32-с від 24.09.2020р. та наказ № 33-с від 24.09.2020р. про застосування догани ОСОБА_1 .

Так, наказ про звільнення позивача ОСОБА_1 в описовій частині наказу № 554 ос від 25.09.2020р. не міститься визначення, який саме дисциплінарний проступок ОСОБА_1 вчинив, його суть, що стало приводом до застосування догани та чи могло вони бути підставою для застосування такого дисциплінарного стягнення. Крім того в наказі № 554 ос від 25.09.2020р. не зазначено дату та обставини вчинення дисциплінарного проступку, що свідчить про формальний підхід відповідача ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» до самої процедури накладення стягнення та відсутність підстав для накладення такого стягнення.

Прохав суд:

-визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за № 32-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_1 ;

-визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за № 33-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_1 ;

-визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за № 34-с, яким директора виробництва ОСОБА_1 за систематичне невиконання вимог трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» звільнено з 25.09.2020р. відповідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України;

- визнати незаконним та скасувати наказ голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 25 вересня 2020 року за № 554 ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» за статтею 40 п.3 ч. 1 КЗпП України;

-поновити на посаді директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» з 25.09.2020р. ;

-стягнути з ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.10.2020 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

20.11.2020 року від відповідача ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не визнає вимоги позивача як такі, що суперечать дійсним фактичним обставинам справи та чинному законодавству України. Відповідач зазначив, що позивач неодноразово порушував трудову дисципліну та Правила внутрішнього трудового розпорядку, до нього відповідно до діючого законодавства України неодноразово були застосовані заходи дисциплінарних стягнень, за систематичне порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку, та що позивача ОСОБА_1 правомірно, з додержанням всіх норм і правил, звільнено за п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а припущення Позивача ОСОБА_1 наведені в позові спростовуються запереченнями що викладені відповідачем ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» у відзиві на позовну заяву позивача ОСОБА_1 , які ґрунтуються на нормах права та підтверджуються доданими до відзиву доказами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Артюх А.П. позовні вимоги підтримали, прохали суд позов задовольнити.

Представники відповідача адвокат Логашкін С.С. та адвокат Пшеничний О.Л. в судовому засіданні пояснили, що дійсно позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві, займав відповідальне становище, був керівником. Дійсно службою безпеки підприємства було виявлено незаконне зберігання дротів та інших ТМЦ. Створені комісії, які встановили причетність позивача до цих подій. Правоохоронними органами порушені кримінальні справи. Дійсно позивач перебував у відпустці, але його відкликали з відпустки та притягнули до дисциплінарної відповідальності. Накази винесені відносно ОСОБА_1 відповідають вимогам чинного законодавства. Міська рада була повідомлена про звільнення позивача. Вважають позовні вимоги позивача необґрунтованими, прохали відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 23.09.2020року разом з іншими працівниками знаходилися за місцем реєстрації ОСОБА_1 . За даною адресою він не проживав, там проживає його дружина, яка і повідомила що його немає вдома. 24.09.2020року він був запрошений до кабінету ОСОБА_6 , який у його присутності набрав номер ОСОБА_1 .. Це було пов*язано з відзивом з відпустки. 01.10.2020року прибув ОСОБА_1 та був ознайомлений з наказами про звільнення. Телефонна розмова з ОСОБА_1 була приблизно 5хвилин. Він дійсно повідомив, що не може прибути на підприємство в той час, а може прибути пізніше.

Суд, заслухавши учасників справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, приходить до наступного.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно норм ч.1 ч.2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права і інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Тобто, відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, що підлягають встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення позивача з наведених вище підстав, є наступні факти: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

З урахуванням положень ст. 147 КЗпП України, звільнення за передбаченими ч.1 п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Таким чином, працівник може бути звільнений з роботи на підставі ч.1 п. 3 ст. 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково згідно зі ст. 151 КЗпП України, він знову вчинив проступок на роботі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» починаючи з 13.03.1996 року, а з 13.07.2015 року відповідно до наказу № 455-ОС, обіймав посаду директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», тобто з позивачем ОСОБА_7 був укладений трудовий договір у формі наказу про призначення на посаду директора виробництва.

19.08.2020 року наказом № 590-к ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_1 було надано відпустку в рахунок частини щорічної відпустки за 2018-2019р.р. тривалістю 19 календарних днів з 14.09.2020р. по 02.10.2020р.

24.09.2020 року наказами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» № 31-с, № 32-с, № 33-с оголошено три догани ОСОБА_1

24.09.2020 року наказом № 34-с ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» застосовано дисциплінарне покарання у вигляді звільнення з підприємства.

25.09.2020 року наказом ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» № 554-ос припинено трудовий договір з ОСОБА_1 на підставі ст. 40 п.3 ч.1 КЗпП України.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 згідно наказу № 31-с є:

наказ № 668-к від 23.09.2020р. про відкликання ОСОБА_1 з щорічної відпустки у зв`язку з виробничою необхідністю. Відповідно до даного наказу ОСОБА_1 зобов`язаний був приступити до виконання своїх виробничих завдань 24.09.2021р. На підтвердження даних обставин були складені Акт № 1 від 23.09.2020р. «о невозможности передать приказ № 668-к від 23.09.2020р. та Акт № 2 від 24.09.2020р. «об обстоятельствах вызова по телефону (корпоративная мобильная связь) директора производства ОСОБА_1 на работу» .

Судом встановлено, що згідно наказу № 590-к від 19.08.2020р. Мельник з 14.09.2020р. по 02.10.2020р. перебував у щорічній відпустці за 2018-2019р. Наказом № 668-к від 23.09.2021р. ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» видано наказ про відкликання ОСОБА_1 з щорічної відпустки та приступити останньому до виконання своїх виробничих завдань 24.09.2021р.

Суд критично оцінює доказ відповідача ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», саме Акт № 1 від 23.09.2020р. Даний документ виконаний частково друкованим, частково рукописним текстом, факт відсутності позивача за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та вказаним в акті місцем проживання АДРЕСА_2 ,виконані друкованим текстом, а дата та час відвідування рукописним текстом, що свідчить про початкове складання актів про відсутність позивача за вказаними адресами до проведення відвідування цих адрес.

Також суд критично оцінює доказ Акт № 2 від 24.09.2020р., оскільки в своїх поясненнях позивач ОСОБА_1 зазначив, що дійсно йому 24.09.2020р. о 14-23 год. на мобільний телефон був здійснений дзвінок, та в розмові працівник відповідача ОСОБА_8 останнього повідомив про те, що позивача ОСОБА_1 хочуть бачити на підприємстві ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», та суд звертає увагу на той факт що за 49 секунд представник відповідача не можливо було поставити до відома про існування наказу № 668-к від 23.09.2020р. та повідомити в такий короткий час зміст даного наказу № 668-к.

В судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 доведено належними та допустимими доказами, що він проживає за адресою АДРЕСА_2 , тобто за іншою адресою.

Суд зазначає, що наказом № 674-к від 28.09.2020 р. ОСОБА_1 також було відкликано з щорічної відпустки та наказано приступити ОСОБА_1 до виконання своїх виробничих завдань 30.09.2020р. та наказом № 677-к від 30.09.2020р. ОСОБА_1 відкликано з відпустки та приступити ОСОБА_1 до виконання своїх виробничих завдань 01.10.2020р., роздруківка з веб-сайту інформаційного видання ПП «Редакція «Програма Плюс» головним редактором ОСОБА_9 було розміщено статтю під заголовком «Власник ПАТ «КВБЗ» Приходько пішов з косою на своїх підлеглих депутатів міськради. Що сталося?»

Тобто, ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відкликав ОСОБА_1 з щорічної відпустки трьома наказами № 668-к від 23.09.2021р., № 674-кв від 28.09.2020р. та № 677-к від 30.09.2020р. – що є не припустимим. Суд звертає увагу, що ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», звільняє ОСОБА_1 з посади директора виробництва 25.09.2020р., 24.09.2020 року проводить службові розслідування та 24.09.2020р. застосовує до ОСОБА_1 стягнення у вигляді доган, та: 23.09.2020 року ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» наказом № 668-к відкликає ОСОБА_1 з щорічної відпустки та щоб він приступив до роботи 24.09.2020р.; а 29.09.2020 року голова правління-директор ПАТ «КВБЗ» Крамаренко М.В. надсилає ОСОБА_1 через мобільний додаток (зв`язок) WhatsApp наказ № 674-к від 28.09.2020 року та відкликає ОСОБА_1 з відпустки 30.09.2020р. В даному випадку суд критично відноситься до даних доказів відповідача які протирічать між собою та взаємно виключають один одного. Відповідачем не спростовано доводів позивача про фальсифікацію даних доказів.

Згідно наказу № 19.08.2020 року наказом ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Мельнику С.В. було надано відпустку в рахунок частини щорічної відпустки за 2018-2019р.р. тривалістю 19 календарних днів з 14.09.2020р. по 02.10.2020р.

Відповідно до ч.8 ст. 79 КЗпП України відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про відпустки» відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Таким чином, законодавством України передбачено відкликання працівника з відпустки незалежно від причини відбувається тільки за його згодою. Наявність такої згоди відповідачем не доведено, та спростовано доказами, наданими позивачем. Позивач ОСОБА_1 надав пояснення в суді, що згоди на його відкликання з відпустки не надавав відповідачу ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ці доводи також відповідачем не спростовані.

З огляду вищевикладене, суд дійшов висновку,що вищезазначені обставини свідчать про безпідставність оголошення догани ОСОБА_1 , оскільки ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» допустив невідповідність документів, зокрема щодо наказів про відкликання ОСОБА_1 з щорічної відпустки та актів № 1,2, а тому дана обставина свідчить про безпідставність притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , що оформлено наказом № 31-с від 24.09.2020р.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне стягнення: догана або звільнення. При цьому підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким слід розуміти протиправне, винне невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Щодо дисциплінарного стягнення № 32-с від 24.09.2021р., то підставою його видання зазначено: « заключение № 4 от 24.09.20г.; информация поступившая на электронную почту Председателя наблюдательного совета, свидетельствующая о фактах нарушения должностными лицами предприятия своих должностных обязанностей; наказ № 1ст від 07.09.2020р. о проведении дополнительных мероприятий.»

Так судом встановлено, позивачу ОСОБА_1 було надано відпустку (наказ № 590-к від 19.08.2020р.) терміном на 19 днів, а саме з 14 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020року. Дане рішення було узгоджене з усіма відповідними керівниками ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», підписано головою правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренком М.В., при цьому ні у кого не виникало заперечень, що перебування в відпустці відповідача ОСОБА_1 якимось чином може вплинути на хід службового розслідування чи якимось чином може вплинути на виконання державного контракту № 403/1/20/46 від 31.07.2020р. - на підставі якого видано наказ № 31-с від 24.09.2020р.

Щодо дисциплінарного стягнення № 33-с від 24.09.2021р., то підставою його видання зазначено: «заключение № 6 от 24.09.20г.; наказ 31-АГ від 17.09.2020р. о проведении дополнительных мероприятий.»

Суд зазначає, що позивачу ОСОБА_1 було надано відпустку (наказ № 590-к від 19.08.2020р.) терміном на 19 днів, а саме з 14 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020року. Дане рішення було узгоджене з усіма відповідними керівниками ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», підписано головою правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренком М.В., при цьому ні у кого не виникало заперечень, що перебування у відпустці відповідача ОСОБА_1 якимось чином може вплинути на хід службового розслідування, яке проводилось з 17.09.2020р.

Щодо дисциплінарного стягнення № 34-с від 24.09.2021р., то підставою його видання зазначено: «заключение № 2 от 24.09.20г.; наказ 31-АГ від 17.09.2020р. о проведении дополнительных мероприятий.».

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що при застосуванні трьох дисциплінарних стягнень ОСОБА_1 вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, без доведення йому вини і тому догани є такими, що підлягають скасуванню.

Аналізуючи норми трудового законодавства, що регулюють дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов:

порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені;

невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами;

для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язку по доказуванню своєї невинуватості.

Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.

При цьому суд звертає увагу, що, в даному випадку, ОСОБА_1 не було роз`яснено за який проступок притягають його до відповідальності, а його підпису про ознайомлення з цими наказами відсутні.

Також, суд зауважує, що у трудовому спорі при розгляді справи судом, обов`язок по доказуванню законності і обґрунтованості накладення дисциплінарного стягнення, покладається не на позивача, а на відповідача.

Жодних доказів стороною відповідача на спростування позиції позивача суду, в ході судового розгляду надано не було.

Окрім цього, відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях позивача ОСОБА_1 зокрема, вини, причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вказана стаття також закріплює принцип належного здійснення правосуддя, який більш конкретизується в рішеннях Європейського суду з прав людини.

У справі "Бендерський проти України" Європейського суду з прав людини нагадав, що "відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом. " (Заява N 22750/02, § 42 рішення від 15 листопада 2007 року).

Суд відзначає, що обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в своєму відзиві відповідач посилається на обставини, які викладені в оскаржуваних наказах та фактично цитує їх зміст. Будь-яких додаткових пояснень з приводу правомірності оскаржуваних наказів відповідачем у відзиві надано не було.

У зв`язку із наведеним суд вважає, що в даній справі необхідним та достатнім для забезпечення принципу обґрунтованості судового рішення є оцінка оскаржуваних наказів та аналіз доводів позивача.

Отже, підсумовуючи вищевикладені встановлені обставини, суд дійшов висновку, що накази за підписом виконуючого обов`язки голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» від 24.09.2020р. за № 32,33,34 «Про накладення дисциплінарного стягнення в виді догани» є незаконними та підлягають скасуванню.

25.09.2020 р. наказом ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» видано наказ про звільнення ОСОБА_1 , згідно п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Підстава: накази № 32-с від 24.09.2020р., № 33-с від 24.09.2020р.

Відповідно до п. 3ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли. А при вирішенні спору суду необхідно з`ясувати, систематичне невиконання яких саме трудових обов`язків позивачем передувало його звільненню.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22постанови від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених ст. ст. 1471,148,149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, надає роботодавцю право розірвати трудовий договір за умови, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Отже, застосувати п. 3 ст. 40 КЗпП можна для звільнення працівника, який неодноразово, без поважних причин, припускався навмисного невиконання (чи неналежного виконання) покладених на нього трудових функцій та до якого вже були застосовані дисциплінарні або громадські стягнення. При цьому, як зазначено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. N 9 (далі Ї Постанова ВСУ N 9), слід враховувати лише ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або внаслідок дострокового зняття (ст. 151 КЗпП), а також ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

В даному випадку, до позивача ОСОБА_1 застосовано і дисциплінарні стягнення і звільнення, що є порушенням норм чинного трудового законодавства.

За приписами ч. 1ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3ст. 149 КЗпП України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Верховного Суду України N 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді судами справ щодо накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для накладення стягнення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені

У п. 10 ч. 1ст. 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 7ст. 43 КЗпП України та ч. 6ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Суд критично відноситься до доказів які надані стороною відповідача щодо проведення профспілкового комітету, оскільки згідно пояснень ОСОБА_1 його на засідання профспілкового комітету не запрошували, а тому суд вважає, що в порушення вище зазначених норм ОСОБА_1 як члена правління профспілкової організації на засідання профспілкового комітету щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 не викликали, заяви про розгляд подання про його звільнення без участі ОСОБА_1 до профспілкового комітету - не подавав, а тому судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулося без законних на те підставах.

Також суд критично відноситься до показів свідка зі сторони відповідача ОСОБА_5 , який працює на підприємстві. Крім цього суд звертає увагу на те, що всупереч КЗпП України звільнення ОСОБА_1 відбулось в період його перебування в щорічній відпустці. Зазначена обставина підтверджена документально, в ході судового розгляду оглянуто наказ, а належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи. Наказ про надання щорічної відпустки був виданий 19.08.2020р., та відпустка ОСОБА_1 надана тривалістю 19 календарних днів з 14.09.2020р. по 02.10.2020р., тобто до роботи ОСОБА_1 повинен бути приступити 03.10.2020р.

Жодних доказів та аргументів на підтвердження правомірності звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи, представниками відповідача суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при звільнені позивача з посади не було дотримано вимог чинного законодавства, порушено його право на працю, у зв`язку з чим наказ від 25.09.2020р. № 554-ос за підписом голови правління – директора ПАТ «КВБЗ» М.В. Крамаренко про припинення трудового договору є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідачем ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» не було дотримано також вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а саме не повідомлено про звільнення позивача ОСОБА_1 Кременчуцьку міську раду Полтавської області, депутатом якої був позивач ОСОБА_1 .

Так, згідно з положеннями частини третьої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмо повідомляє не менше ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Разом з тим, відповідач не повідомив Кременчуцьку міську раду Полтавської області про звільнення з роботи депутата сьомого скликання Кременчуцької міської ради ОСОБА_1 за ініціативою власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, чим допустив порушення вимог частини третьої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" при звільненні позивача.

Отже, суд задовольняє вимоги позивача в частині визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення і поновлення на роботі.

Частинами 1, 2, 7 статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Верховний Суд України у постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного вище, за результатами дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності та надання їм правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання наказів про притігнення до відповідальності та наказ про звільнення протиправним та їх скасування. Як наслідок, підлягають задоволенню й похідні позовні вимоги, як-то, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Зважаючи на те, що позивача протиправно звільнено з посади директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» 25.09.2020 року, тому він має бути поновлений судом на цій посаді з 25.09.2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з розрахунку ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» середньогодинна заробітна плата ОСОБА_1 за липень - серпень 2020 року, розрахована із кількості його робочих днів, становить 243,02 грн.

Вимушений прогул позивача ОСОБА_1 у період з 26.09.2020 року по 08.11.2021 року складає 279 (двісті сімдесят дев`ять) робочих днів. Оскільки позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі розглядалася один рік не з вини позивача, тому середній заробіток обчислюється за весь час вимушеного прогулу та становить 542420,64 грн. (243,02грн. х 8 годинний робочий час = 1944,16 грн. та х 279 дні) з наступними вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору та витрат пов`язаних з послуг адвоката, а на користь держави судовий збір за вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць та поновлення на роботі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 430 ЦПК України, ст.ст. 40,79ч.8,147,148,149,151,235 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за № 32-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_1 ;

Визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за № 33-с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_1 ;

Визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ«Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 24 вересня 2020 року за № 34-с, яким директора виробництва ОСОБА_1 за систематичне невиконання вимог трудового договору і правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» звільнено з 25.09.2020р. відповідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Визнати незаконним та скасувати наказ голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М.В. від 25 вересня 2020 року за № 554- ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» за статтею 40 п.3 ч. 1 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора виробництва ПАТ Крюківський вагонобудівний завод» з 25.09.2020року.

Стягнути з ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.09.2020р. по 08.11.2021р. включно в сумі 542420/п*ятсот сорок дві тисячі чотириста двадцять/ грн.64 коп. з наступним вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763814, адреса: 39621, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Івана Приходька, 139 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 витрати в сумі 12500/дванадцять тисяч п*ятсот/ грн. за послуги адвоката.

Стягнути з ПАТ Крюківський вагонобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763814, адреса: 39621, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Івана Приходька, 139 на користь держави судовий збір в сумі 908/дев*ятсот вісім/ грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Маханьков О.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.11.2021 року