Рішення № 100986825, 10.11.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Справа № 155/1505/21

Провадження № 2-а/155/26/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Яремчук С.М.,

за участю секретаря судових засідань - Задурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

22.10.2021 позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов обґрунтовує тим, що постановою начальника Першого відділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковника Дрозди Віктора Івановича , № 82 від 12.10.2021 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень за те, що він не з`явився за викликами до Першого відділу Луцького районного територіального центру комплектування. Із протоколу №82 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 08.10.2021 року, складеного начальником відділення рекрутингу та комплектування Першого відділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майором Озірським Андрієм Петровичем, вбачається, що позивач допустив неявки за викликами 04.10.2021 року та 07.10.2021 року. ОСОБА_1 вказує, що з 04.10.2021 по 13.10.2021 року включно знаходився на амбулаторному лікуванні в АЗПСМ с. Підбереззя, про що співробітникам Першого відділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 04.10.2021 та 05.10.2021 року повідомлялось його матір`ю, а 08.10.2021 року особисто ОСОБА_1 14.10.2021, після закінчення лікування, позивач надав копії відповідних медичних довідок до Першого відділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З врахуванням вищенаведеного, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи позивач вважає, що постанова № 82 від 12.10.2021 року є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 01.11.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання 10.11.2021 не з`явився, 09.11.2021 подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.11.2021 не з`явився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.205 КАС України у зв`язку з тим, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, суд вирішує розгляд справи здійснювати на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею ст. 5 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.

Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, викладені у ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.8 ст.15 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", після набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці; у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов`язані з`явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

Згідно ч.10 статті 15 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом.

Із протоколу №82 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП від 08.10.2021, вбачається, що 01.10.2021 року представниками правоохоронних органів вручена повістка особисто ОСОБА_1 про явку у Перший відділ Луцького РТЦК та СП на 04.10.2021. ОСОБА_1 04.10.2021 у Перший відділ Луцького РТЦК та СГ не прибув, а прибула мама ОСОБА_3 , повідомивши, що син хворий. ОСОБА_3 надано для заповнення акт обстеження сімейного стану. 05.10.2021 ОСОБА_3 знову прибула сама, без сина до Першого відділу Луцького РТЦК та СП, їй роз`яснено про необхідні документи для того, щоб її син користувався відстрочкою за ч.2 ст. 17 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", та вручено повістку для сина ОСОБА_1 на 07.10.2021. ОСОБА_1 07.10.2021 у Перший відділ Луцького РТЦК та СП не прибув, на повістки не реагує, чим порушив правила військового обліку, встановлені ч.10 ст.1, ч.8 ст.15 та ч.1 ст. 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та за статтею 210 частина 2 КУпАП підлягає адміністративному стягненню. У протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 12.10.2021 р. (а.с.7).

Постановою № 82 від 12 жовтня 2021 року начальника Першого відділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника Дрозди Віктора Івановича, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень. Згідно даної постанови, ОСОБА_1 допустив порушення правил військового обліку, встановлених ч.10 ст.1, ч.8 ст.15 та ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: порушення правил військового обліку, неявка на виклик до Першого відділу Луцького РТЦК та СП без поважних причин в особливий період (а.с.5).

Відповідно до довідки амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Підбереззя №37 від 13.10.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно знаходився на амбулаторному лікуванні в АЗПСМ с.Підбереззя з 04.10.2021 по 13.10.2021, діагноз ГРЗ (а.с.11).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Імперативними приписами ст.279 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Зі ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з протоколу №82 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210 КУпАП від 08.10.2021, у графах "Пояснення", "Заяви, клопотання", зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилася від пояснень та отримала другий екземпляр протоколу, про що проставлені відповідні підписи. Однак, як вбачається з даного протоколу, ОСОБА_1 до Першого відділу Луцького РТЦК та СП не прибув, прибула його мати ОСОБА_3 . Відомості про надіслання протоколу поштовим зв`язком ОСОБА_1 відсутні.

За правилами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відсутності позивача, перед складенням даного протоколу щодо позивача останньому не роз`яснено у встановленому законом порядку його права, передбачені ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, відомості про повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи та вручення йому примірника протоколу про адмінправопорушення відсутні.

За змістом ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

На вищезазначені вимоги чинного законодавства відповідач при винесенні оскаржуваної постанови уваги не звернув та виніс оскаржувану постанову на підставі неналежно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, без дотримання вимог ст. 268 КУпАП.

Частиною 2 статті 210 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Згідно ч.1 ст. 210 КУпАП відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Таким чином, підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП є повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення порушення в особливий період.

Однак, із протоколу та постанови про адміністративне правопорушення не вбачається, а відповідачем не спростовано належними доказами, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст.210 КУпАП, як і відсутні докази про те, що правопорушення вчинене в особливий період.

Крім того, при прийняті рішення про накладення стягнення не враховано, що санкція ч.2 ст.210 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, розмір яких у постанові не визначений.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доказування вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідач у справі повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій та законність прийнятих рішень.

Однак, відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на спростування викладених у позовній заяві фактів.

У відповідності до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП, в судовому засіданні не підтверджена та при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не дотриманий порядок розгляду справи, визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У зв`язку з наведеним, постанова № 82 від 12 жовтня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, що підтверджується квитанцією №128 від 22.10.2021 року, а тому відшкодування вказаної суми коштів, у зв`язку з задоволенням позову, необхідно покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 286, 293 КАС України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати постанову начальника Першого відділу Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 82 від 12.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Горохівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( 43008, м. Луцьк, вул. Теремнівська, 85А ЄДРПОУ 08013516).

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.