Рішення № 100986718, 11.11.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1471/21

2/323/637/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11.11.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Н.В.Фісун, за участю секретаря А.О.Мірошниченко, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що 23 січня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 4948.

Відповідно до Кредитного договору ОСОБА_4 отримав кредит, а саме грошові кошти в розмірі 75000,00 грн. за умови сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 16,5 % річних з остаточним строком повернення кредиту не пізніше 22 січня 2018 року.

Згідно підпункту 1.4 Кредитного Договору, зі змінами згідно Додаткової угоди №1 до Кредитного договору № 4948 від 23.01.2008р., позичальник зобов`язується щомісячно до останнього робочого дня кожного місяця наступного за звітом, проводити погашення за кредитом рівними частинами в сумі 625,00 грн. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих в АТ «Ощадбанк» починаючи з 01 вересня 2011 року на відповідні рахунки позичальника. Останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком процентів здійснити не пізніше 22.01.2018 року.

Позивачем всі зобов`язання за договором були виконані належним чином, позичальнику було видано кредит готівкою.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, позивач змушений був звернутися до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

24 квітня 2018 року Оріхівським районним судом Запорізької області винесено рішення, відповідно до якого позовна заява АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 138335,56 грн. за кредитом № 4948 від 23.01.2008 року та витрати на судовий збір у розмірі 2171,04 грн., була задоволена повністю.

Станом на 01 червня 2021 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором складає 118620,00 грн., яка складається з : 52732,04грн.- сума основної заборгованості по кредиту ; 31456,11 грн.- сума процентів за користування кредитом; 6400,42грн.- сума пені; 12555,50грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом; 6897,70грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за відсотками; 5252,98 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом; 3325,25 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за відсотками.

У забезпечення кредитного договору № 4948 від 23.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір № 2869. Відповідно до п.1.2. Іпотечного договору позивачу в забезпечення кредитного договору було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: чотирьох кімнатна квартира, що має загальну площу 74,80 кв.м., житлову площу -46,10 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.3 іпотечного договору, сторони домовились, що для цілей даного договору вартість предмета іпотеки станом на 23.01.2008 року становить 118423,27 грн.

Оскільки ОСОБА_4 не виконав взятих на себе зобов`язань щодо повернення сум кредиту та оплати процентів згідно кредитного договору всього на загальну суму 118620,00грн., позивач має право звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором і реалізувати його для погашення вказаних вище зобов`язань у порядку, встановленому умовами іпотечного договору згідно з чинним законодавством.

Просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 4948 від 23 січня 2008 року перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецьке обласне управління «Ощадбанк» в розмірі 118620,00грн., яка складається з: 52732,04грн.- сума основної заборгованості по кредиту ; 31456,11 грн.- сума процентів за користування кредитом; 6400,42грн.- сума пені; 12555,50грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом; 6897,70грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за відсотками; 5252,98 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом; 3325,25 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за відсотками, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2869 від 23 січня 2008 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме: чотирьох кімнатну квартиру, що має загальну площу 74,80кв.м., а житлову площу- 46,10 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 07.07.2021 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачів до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву у якій просить розглянути справу без його участі, прохає суд позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua/sud0819 в розділі «Виклики до суду».

Третя особа в судове засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua/sud0819 в розділі «Виклики до суду».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 23 січня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 4948.

Відповідно до Кредитного договору ОСОБА_4 отримав кредит, а саме грошові кошти в розмірі 75000,00 грн. за умови сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 16,5 % річних з остаточним строком повернення кредиту не пізніше 22 січня 2018 року.

Згідно підпункту 1.4 Кредитного Договору, зі змінами згідно Додаткової угоди №1 до Кредитного договору № 4948 від 23.01.2008р., позичальник зобов`язується щомісячно до останнього робочого дня кожного місяця наступного за звітом, проводити погашення за кредитом рівними частинами в сумі 625,00 грн. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих в АТ «Ощадбанк» починаючи з 01 вересня 2011 року на відповідні рахунки позичальника. Останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком процентів здійснити не пізніше 22.01.2018 року.

23.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , було укладено Іпотечний договір № 4948, посвідчений приватним нотаріусом Амвросіївського районного нотаріального округу Ішковою О.Є., зареєстровано в реєстрі за № 190, відповідно до якого іпотекодавці з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передають в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі. Право власності іпотекодавців підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого 05.04.1995 року згідно розпорядження №164 від 05.04.1995 року, зареєстрованого в БТІ м. Амвросіївка, за номером 919, реєстрація в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно- реєстраційний номер 21820087.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира номер АДРЕСА_2 .

Відповідно п. 1.2. іпотечного договору сторони домовились, що договірна вартість предмета іпотеки становить 118423,27 грн. При цьому, сторони погоджуються з тим, що вартість предмету іпотеки, зазначена у цьому пункті договору, є приблизною вартістю предмету іпотеки на момент передачі його у іпотеку.

Пунктом 1.3. іпотечного договору визначено, що на період дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні та користування іпотекодавця.

Згідно з п. 3.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право набути права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно п. 4.1. іпотечного договору право іпотеки виникає у іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно з п. 9.1. іпотечного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі. Одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору накладається заборона відчуження предмету іпотеки.

Заочним рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 24.04.2018 року по справі № 326/601/18 позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, б.39-41, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором від 23.01.2008 року № 4948 в розмірі 138335 (сто тридцять вісім тисяч триста тридцять п`ять) гривень 56 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 52732,04 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 31456,11 грн., інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 46544,54 грн., 3% річних від суми заборгованості у розмірі 7602,87 грн. В задоволенні решти позову – відмовити. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» витрати на судовий збір у розмірі 2171,04 грн.

Як вказано позивачем та не спростовано відповідачами , боржник ОСОБА_4 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконує, порушив умови кредитного договору та норми чинного законодавства, у зв`язку із чим, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 01 червня 2021 року має заборгованість за кредитним договором 118620,00 грн., яка складається з : 52732,04грн.- сума основної заборгованості по кредиту ; 31456,11 грн.- сума процентів за користування кредитом; 6400,42грн.- сума пені; 12555,50грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом; 6897,70грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за відсотками; 5252,98 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом; 3325,25 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за відсотками.

Станом на момент розгляду даної справи докази виконання боржником ОСОБА_4 зобов`язань з повернення заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, у судовому засіданні на підставі вивчених доказів та наведених норм права було встановлено факт наявності у відповідачів відповідальності перед позивачем за договором іпотеки № 2869 від 23.01.2008 р. за порушення ОСОБА_4 умов кредитного договору № 4948 від 23.01.2008 р., внаслідок чого у представника позивача виникло законне право на стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належного відповідачам, за рішенням суду.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, де зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч.1 ст. 572 ЦК України).

Частиною 1 ст. 576 ЦК України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

У статті 12 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 дійшла висновку, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року по справі №404/2610/16-ц вказано, що купівля іпотечного майна за кредитні кошти не є обов`язковою умовою для звернення на нього стягнення у передбаченому іпотечним договором і Законом України «Про іпотеку» порядку. Також законодавство не передбачає такої підстави для відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки як неспівмірність заборгованості за основним зобов`язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання. Зазначене може враховуватися лише у разі, якщо порушенням основного зобов`язання іпотекодержателю не завдано збитків. Якщо боржник судове рішення про стягнення з нього заборгованості не виконує і заборгованість не сплачує, то немає підстав для висновку про те, що іпотекодержателю не завдано збитків.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного або іпотечного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

На підставі пунктів 6.1., 6.2. договору іпотеки, укладеного між сторонами, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із невиконанням позичальником своїх кредитних зобов`язань за кредитним договором від 11.04.2013 року № 5081.

Звертаючись із цим позовом, АТ «Ощадбанк» просив звернути стягнення на іпотечне майно у рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі118620,00 грн., яка складається з : 52732,04грн.- сума основної заборгованості по кредиту ; 31456,11 грн.- сума процентів за користування кредитом; 6400,42грн.- сума пені; 12555,50грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом; 6897,70грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за відсотками; 5252,98 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом; 3325,25 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за відсотками.

Отже, є обґрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Суд при цьому зазначає, що 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

За положеннями ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який чинний з 15 жовтня 2014 року до тепер, протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України та перебуває в іпотеці, зупиняється дія, зокрема, ст. 41, 43-47 (щодо реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку». Норма цієї статті діє у порядку виконання судового рішення та не впливає на право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки. Аналогічна правова позиція була висловлена Апеляційним судом Донецької області у рішенні від 28 квітня 2015 року по справі № 263/10514/14-ц.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Місцем розташування нерухомого майна відповідачів є м. Амвросіївка Донецької області.

Місто Амвросіївка Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 та від 02.12.2015 входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Тож, виконання рішення належить зупинити на час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до ст.141ЦПК України, суд присуджує стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,546,576,590,611,625,629,1054,1050 Цивільного кодексу України, Закону України «Про іпотеку», ст..ст.10,12,13,76,81,141,247,258,259,263-265,268,273,280-284,289,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки- задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) за кредитним договором № 4948 від 23 січня 2008 року перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецьке обласне управління «Ощадбанк» в розмірі 118620,00 грн., яка складається з : 52732,04грн.- сума основної заборгованості по кредиту ; 31456,11 грн.- сума процентів за користування кредитом; 6400,42грн.- сума пені; 12555,50грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом; 6897,70грн.- сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за відсотками; 5252,98 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом; 3325,25 грн.- розмір 3% річних від прострочених сум заборгованості за відсотками, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2869 від 23 січня 2008 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), а саме: чотирьох кімнатну квартиру, що має загальну площу 74,80кв.м., а житлову площу- 46,10 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виконання рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно:чотирьох кімнатну квартиру, що має загальну площу 74,80кв.м., а житлову площу- 46,10 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зупинити на час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 09334702, юридична адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, буд.54, судовий збір в розмірі 2270,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 11 листопада 2021 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В. Фісун