Ухвала суду № 100986602, 27.10.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5187/21

2/310/2061/21

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2021 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського міського голови Баранова Валерія Олексійовича, управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження Бердянського міського голови 4-кс від 28 квітня 2021 року, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до Бердянського міського голови Баранова Валерія Олексійовича, управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження Бердянського міського голови 4-кс від 28 квітня 2021 року, стягнення моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Озюменко Р.Ю. в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, заяв не надавали.

25.10.2021 надійшло копотання від представника відповідача Бердянського міського голови Баранова В.Р. адвоката Баранової О.П. про закриття провадження по вказаній цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а також заява про розгляд зазначеного клопотання за її відсутності та відсутності відповідача.

Представник відповідача управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради в судове засідання також не з`явився, повідомлений належним чином, заяв не надходило.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, а провадження у даній справі закриттю, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 17 ст. 4 КАС України публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Таким чином, для визначення юрисдикційної належності спору необхідно з`ясувати, чи пов`язаний спір з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби.

При наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, встановленню підлягають такі обставини: чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; чи складала така особа присягу посадової особи; чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.

Вказана Правова позиція викладена в постанові Великої палати ВС від 27 лютого 2019 року по справі N 815/6096/17 (К/9901/49528/18), аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі №192/1855/17.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону).

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (абзац п`ятий частини першої статті 10 Закону).

Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу (частина друга статті 10 Закону).

Отже, за загальним правилом прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, окрім виборних посад, проводиться на конкурсній основі.

За змістом ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу відповідного змісту.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з метою оцінки ділових та професійних якостей, а також кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, посадові особи місцевого самоврядування один раз на 4 роки підлягають атестації.

Таким чином, із зазначеного випливає, що характерними ознаками служби в органах місцевого самоврядування як публічної служби є, зокрема: прийняття на службу на конкурсній основі, складання присяги, присвоєння рангу, періодична атестація.

Так, з долучених управлінням ЖКГ ВКМБР до матеріалів справи документів вбачається, що позивач була прийнята на посаду в орган місцевого самоврядування на підставі конкурсу, що підтверджується витягом з протоколу № 1 засідання конкурсної комісії Бердянської міської ради від 15 червня 2012 року, розпорядженнями міського голови від 13 серпня 2012 року № 206-к «Про призначення ОСОБА_1 », відомостями у трудовій книжці ОСОБА_1 , також прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування 13.08.2012 року, що підтверджується відомостями у трудовій книжці ОСОБА_1 . Позивчау присвоювалися ранги посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується розпорядженнями міського голови від 13 серпня 2012 року № 206-к «Про призначення ОСОБА_1 », від 14 вересня 2016 року № 436-к «Про призначення ОСОБА_1 », від 30 жовтня 2020 року № 447-к «Про присвоєння чергового рангу ОСОБА_1 », що підтверджується відомостями у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Крім того, позивач проходила атестацію 09 жовтня 2018 року, що підтверджується відповідним атестаційним листом.

Таким чином, ОСОБА_1 є посадовою особою місцевого самоврядування, оскільки була прийнята на посаду на конкурсній основі, склала присягу посадової особи місцевого самоврядування, має ранг посадової особи місцевого самоврядування, а також проходила атестацію як посадова особа місцевого самоврядування.

З вищезазначеного та доказів, які надані суду 21.10.2021 вбачається, що спір у справі безпосередньо пов`язаний із проходженням позивачем ОСОБА_1 публічної служби – служби в органах місцевого самоврядування, відповідно спір у цій справі має публічно-правовий характер.

Отже, з огляду на суб`єктний склад спору, предмет позову та характер спірних правовідносин, суд вбачає, що спір у справі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про державну службу» державна служба - це професійна діяльність осіб, котрі займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Загальними ознаками публічної служби є те, що це професійна діяльність осіб, які на ній перебувають, що здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань і функцій держави (органів державної влади та органів місцевого самоврядування), оплачується з державних коштів (з державного або місцевих бюджетів).

Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАСУ визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Статтею 19 КАС України передбачено перелік справ у публічно- правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, тобто визначено предметне коло справ, які розглядаються адміністративними судами.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

На відміну від адміністративної юрисдикції як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України - це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Під підсудністю можливо також розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.

Предметом позову є оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності органу державної влади, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч. 2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вказана справа про визнання незаконним та скасування розпорядження Бердянського міського голови 4-кс від 28 квітня 2021 та стягнення моральної шкоди, відноситься до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд роз`яснює позивачу, що юрисдикція розгляду вказаної справи віднесена до компетенції Запорізького окружного адміністративного суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255 ЦПКУкраїни,суд-

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянського міського голови Баранова Валерія Олексійовича, управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження Бердянського міського голови 4-кс від 28 квітня 2021 та стягнення моральної шкоди,- закрити.

Роз`яснити позивачу, що юрисдикція розгляду справи віднесена до компетенції Запорізького окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Білоусова