Рішення № 100984412, 11.11.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

11.11.21

Провадження 2/235/2282/21

Справа 235/7332/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Придворової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 11 жовтня 2021 року звернувся до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував в трудових відносинах з відповідачем по справі в період з 21.04.1997 року по 03.10.2019 року, був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується трудовою книжкою.

Під час виконання трудових обов`язків він отримав професійні захворювання. Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, який затверджений 02 березня 2021 року, йому були встановлені діагнози: хронічна попереково-крижова радикулопатія L5 праворуч в стадії загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, рецедивуючий перебіг; пневмоконіоз ЛН І-ІІ ст. (першого – другого ст.) за змішаним типом; хронічна цервікоторалагія, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., парадонтит, хронічна течія, генералізована форма, середнього ступеня тяжкості, хронічний катаральний гінгівіт, також встановлені обставини та причини професійного захворювання.

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 02 березня 2021 року причиною виникнення хронічного професійного захворювання є пил переважно фіброгенної дії, нахили корпусу, важкість праці.

Згідно довідці МСЕК від 26.08.2021 року позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності, третю групу інвалідності безстроково.

Його моральні страждання полягають у наступному:

Стан його здоров`я залишається досить тяжким, в зв`язку з чим він відчуває великий дискомфорт. Він і надалі потребує лікування. Вважає, що внаслідок професійного захворювання була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він зазнав і продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю і страждань, після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

Все це разом вплинуло на його образ життя, на сімейний бюджет, оскільки для лікування необхідні чималі кошти. Внаслідок професійного захворювання він втратив нормальні життєві зв`язки і йому доводиться приймати додаткові зусилля для організації свого життя та життя своєї родини, він не може реалізовувати в повній мірі свої повсякденні заняття, звички та бажання. Вищевикладені обставини негативно відбиваються на його душевному стані. Він відчуває душевні страждання та переживання, у нього з`явилося почуття тривоги перед майбутнім, особливо з урахуванням незворотності наслідків захворювань та тяжкого стану його здоров`я. У нього критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому та соціальному відношенні, громадянина.

Зважаючи на вищезазначене він не має можливості працевлаштуватись, оскільки через стан здоров`я не може знайти високооплачувану роботу, заробіток від якої давав би змогу утримувати сім`ю та проходити необхідне лікування та реабілітацію за професійним захворюванням та трудовим каліцтвом у повному обсязі.

Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у 60000,00 грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходить з тривалості та глибини моральних та фізичних страждань, тяжкості захворювань, з безлічі негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок отримання професійних захворювань, а також незворотності значного погіршення стану здоров`я.

11 жовтня 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.

12 жовтня 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

26 жовтня 2021 року представник відповідача ПрАТ ШУ «Покровське» надав суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 153 КЗпП України працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. За весь час роботи позивач жодного разу не заявляв про порушення з боку відповідача умов його праці. Відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. Позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. Позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена моральна шкода, наявність вини відповідача у виникненні профзахворювання, а також не наведено розрахунку суми шкоди, яку він зазначає у позові. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, Крім того, у відзиві зазначено, що вимога позивача про стягнення з відповідача 60000 грн моральної шкоди не відповідає вимогам розумності і справедливості, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен приводити до його збагачення, тому, якщо суд вирішить задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, то відповідач просив встановити суму моральної шкоди з розрахунку за 1% - 400,00 грн, тобто не більше 24000,00 грн. Також надав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 25-31).

З`ясувавши обставини у справі, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ «ШУ «Покровське» в період з 21.04.1997 року по 03.10.2019 року, був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7-8).

Під час виконання трудових обов`язків позивач отримав професійні захворювання. Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, який затверджений 02 березня 2021 року, йому були встановлені діагнози: основні - хронічна попереково-крижова радикулопатія L5 праворуч в стадії загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, рецедивуючий перебіг; пневмоконіоз ЛН І-ІІ ст. (першого – другого ст.) за змішаним типом; супутні - хронічна цервікоторалагія, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., парадонтит, хронічна течія, генералізована форма, середнього ступеня тяжкості, хронічний катаральний гінгівіт, також встановлені обставини та причини професійного захворювання.

Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 02 березня 2021 року професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих факторів – фізичне навантаження, робоча поза, пил (а.с. 9-12).

Згідно довідці МСЕК від 26.08.2021 року позивачу вперше було встановлено 65% втрати професійної працездатності, третю групу інвалідності безстроково (а.с. 13).

Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров`я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до професійного захворювання позивача. Висновком МСЕК від 26.08.2021 року позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності за сукупністю професійних захворювань, він визнаний інвалідом 3 групи, інвалідність встановлена безстроково (а.с. 13).

В зв`язку цим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов`язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив згідно висновку МСЕК 65% працездатності, визнаний інвалідом третьої групи безстроково.

Моральні страждання позивача полягають у наступному:

Він тривалий час вимушений був лікуватися як амбулаторно, так і стаціонарно, що підтверджується виписками з медичної карти (а.с. 15).

Лікування за наслідками професійного захворювання продовжує і зараз. Стан його здоров`я залишається досить тяжким, в зв`язку з чим він відчуває великий дискомфорт. Він і надалі потребує лікування. Вважає, що внаслідок професійного захворювання була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він зазнав і продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю і страждань, після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

Все це разом вплинуло на його образ життя, на сімейний бюджет, оскільки для лікування необхідні чималі кошти. Внаслідок професійного захворювання він втратив нормальні життєві зв`язки і йому доводиться приймати додаткові зусилля для організації свого життя та життя своєї родини, він не може реалізовувати в повній мірі свої повсякденні заняття, звички та бажання. Вищевикладені обставини негативно відбиваються на його душевному стані. Він відчуває душевні страждання та переживання, у нього з`явилося почуття тривоги перед майбутнім, особливо з урахуванням незворотності наслідків захворювань та тяжкого стану його здоров`я. У нього критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому та соціальному відношенні, громадянина.

У зв`язку з негативними наслідками набутих професійних захворювань його життєдіяльність обмежена, він не може реалізувати в повній мірі свої повсякденні заняття, звички та бажання. Йому доводиться приймати додаткові зусилля для організації свого життя та життя своєї родини.

Вищезазначене законодавство, а також роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з професійним захворюванням згідно висновку МСЕК втрачена на 65%, позивач визнаний інвалідом третьої групи безстроково.

Виходячи з викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000 грн. з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2724,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладені обставини справи, а саме те, що позивач ОСОБА_1 був вимушений звертатися за правничою допомогою, витрачаючи на це грошові кошти, враховуючи, що справа не представляє значної складності, те, що позовні вимоги задоволені частково, те, щовсі необхідні матеріали були в наявності і збирати їх не було необхідності, складання позовної заяви також не представляло складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, за надання правничої допомоги адвокатом Акрітовим К.К. на користь ОСОБА_1 з відповідача ПрАТ «ШУ «Покровське» має бути стягнуто 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 330,15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 268 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 263-265ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 40000,00 (сорок тисяч) грн. з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір в розмірі 330,15 грн.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, місцезнаходження: пл. Шибанкова, 1а, м. Покровськ, Донецька область, 85300.

Суддя: