Ухвала суду № 100982608, 10.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/7417/21

Справа № 754/16969/21

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лантуха Ярослава Васильовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, Служба у справах дійте та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про захист права власності шляхом визнання незаконним та скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., Служба у справах дійте та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про захист права власності шляхом визнання незаконним та скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Одночасно із поданням позовної заяви, була подана заява про забезпечення позову. Заява обґрунтована тим, що до квартири АДРЕСА_1 незаконно увійшли невідомі особи, які представилися представниками ТОВ «Кредитні ініціативи» та повідомили про те, що квартира належить товариству, а мешканці квартири мають звільнити житло. По даному факту подана заява до правоохоронних органів. На підставі викладеного, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Подана заява відповідає вимогам щодо забезпечення доказів, які містяться у Главі 10 ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі - скасування рішення про державну реєстрації права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. від 28.09.2021 року № 44304030 є взаємопов`язаний із таким способом забезпечення позову як накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між зазначеним вище заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лантуха Ярослава Васильовича про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, Служба у справах дійте та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про захист права власності шляхом визнання незаконним та скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити здійснювати реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю: Кредитні ініціативи», код ЄДРПОУ: 35326253, адреса: м. Київ, вул.. Вікентія Хвойки, буд. 21.

Повний текст ухвали суду складено 10.11.2021 року.

Суддя: В.О. Сенюта