Рішення № 100981909, 03.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5795/21

2/357/3114/21

Категорія 35

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участі секретаря - Сокур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олександрія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті внесків,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року позивач ОСББ «Олександрія» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті внесків, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , є власниками квартири АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу № 1009 від 11.03.2006 року та співвласник багатоквартирного будинку в якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олександрія». Об`єднання являється балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку та прибудинкових території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 займають житлове приміщення-квартири АДРЕСА_1 , та постійно в квартирі проживають.

Відповідно до листа КП КОР «Південне БТІ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є власниками квартири на підставі договору купівлі-продажу № 1009 від 11.03.2006 року. Як власники багатоквартирного будинку, повинні були сплачувати внески щомісячно, відповідно до розміру щомісячних внесків, затверджених протоколом загальних зборів.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до Протоколу загальних зборів № 1 від 22.06.2016 року, прийнято рішення про встановлення розміру щомісячних внесків, а саме: 3 грн. 444 коп. з 1-го квадратного метра, та відповідно до Протоколу загальних зборів від 22.04.2018 року, прийнято рішення про встановлення розміру щомісячних внесків, а саме: 5 грн. 00 коп. з 1-го квадратного метра котрий діє на момент подачі позову.

Відповідно до Статуту, відповідач який є власником багатоквартирного будинку, повинен був сплачувати внески щомісячно, відповідно до розміру щомісячних внесків, затверджених протоколом загальних зборів.

Проте відповідачі не виконують належним чином та в повному обсязі своїх обов`язків та не сплачували за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У зв`язку з цим, станом на 01 травня 2018 року за ними утворилась заборгованість у розмірі 9824 грн. 42 коп., що підтверджується довідкою особового рахунку квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що сума боргу становить - 9824 грн. 42 коп., сума 3-х відсотків річних за весь період заборгованості становить - 884 грн. 16 коп., а саме за період 01.05.2018 року по 30.04.2021 року складається 1096 кількість днів х 3%, що становить 884 грн. 16 коп. Сума інфляційних нарахувань за весь період заборгованості становить - 1934 грн. 35 коп., а саме сукупність індексу інфляції 119,69 х на суму боргу, згідно розрахунку, який додається.

Разом сума заборгованості з врахуванням 3-х відсотків річних та інфляційних нарахувань становить - 12642 грн. 93 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олександрія» заборгованість по внескам та платежем співвласників об`єднання із врахування розміру інфляційних збитків та три проценти річних від простроченої суми, що складає в сумі 12642 грн. 93 коп., судові витрати в сумі 2270 грн. 00 коп. та судові витрати на правничу допомогу (а.с. 1-4).

Ухвалою судді від 05 липня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 29-30).

В судове засідання представник позивача ОСББ «Олександрія» Дейнеко Сергій Леонідович, який діє на підставі ордеру, серії СК № 827373, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та договору № 7 про надання правничої допомоги від 01.04.2021 року (а.с. 19, 35-36) не з`явився, надав до суду заяву, яка отримана судом 29.07.2021 року за вх. № 35573, в якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 34).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання, яке було призначено на 29.07.2021 року о 15 год. 30 хв., не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Однак, на адресу суду повернулися поштові конверти, в яких працівниками пошти зазначена причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 42-43).

А тому відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було повторно направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 29.09.2021 року о 16 год. 00 хв.

Однак, на адресу суду повернулися поштові конверти, в яких працівниками пошти зазначено, причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 49-50).

Відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було втретє направлено судову повістку про розгляд справи, яке призначено на 03.11.2021 року о 10 год. 00 хв.

Однак, на адресу суду повернулися поштові конверти, в яких працівниками пошти зазначено, причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 56-57).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 130, с. 1 ст. 131 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У разі відсутності адресата (будь - кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Також, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дат відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

А тому, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомлялись про виклик до суду на інформаційному веб-сайті судової влади України, на 10 годину 00 хвилин 03 листопада 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 у справі про стягнення заборгованості, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення (а.с. 47-48).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про слухання справи, яке було втретє призначено на 03 листопада 2021 року були повідомлені завчасно, у відповідності до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.

З боку відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Також, не надходив і відзив на позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олександрія».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явились в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Ухвалою суду від 03.112021 року постановлено провести розгляд даної цивільної справи в заочному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСББ «Олександрія» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що відповідачам по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу № 1009 від 11.03.2006 року, що підтверджується листом КП КОР «Південне БТІ» від 24.05.2021 року за № 1330 (а.с. 18).

Встановлено, що позивач ОСББ «Олександрія» є балансоутримувачем багатоквартирних будинків та надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 входить до складу ОСББ «Олександрія», що підтверджується наявним в матеріалах справи Статутом (а.с. 5-10).

Вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку ОСББ «Олександрія» за адресою: АДРЕСА_1 , затвердженого головою правління ОСББ в 2016 році, вартість 1м2 загальної площі квартири - вартість послуг (щомісячні внески) становлять 3,444 грн. Тариф прийнято та затверджено на загальних зборах ОСББ «Олександрія» від 22.06.2016 року протокол № 1. Послуги, складаються з наступного: прибирання сходових кліток - 0,314 грн.; прибирання прибудинкової території - 0,275 грн.; вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів - 0,240 грн.; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепловодопостачання, водовідведення і зливної каналізації - 0,763 грн.; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою - 0,947 грн.; освітлення місць загального користування - 0,176 грн.; дератизація - 0,017 грн.; дезинсекція - 0,020 грн.; обслуговування димовентиляційних каналів - 0,033 грн.; технічне обслуговування ліфтів - 0,411 грн.; електропостачання ліфтів - 0,248 грн. (а.с. 11).

Загальними зборами співвласників ОСББ «Олександрія» прийнято рішення, яким затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком ОСББ «Олександрія» - 5,00 грн/м2 загальної площі - для квартир другого - десятого поверхів та 4,38 грн/м2 загальної площі - для квартир першого поверху з 01.05.2018 року (а.с. 12).

Встановлено, що відповідачі у зв`язку із невиконанням належним чином та в повному обсязі своїх обов`язків та не сплачуючи за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, станом на 01 травня 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 12642 грн. 93 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком заборгованості по оплаті внеску на управління багатоквартирним будинком ОСББ «Олександрія», розрахунком відсотків за користування грошовими коштами та розрахунком інфляційних збитків (а.с. 13-17).

Отже, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками квартири, користуються послугами, які надаються позивачем, оскільки володіють спільним майном членів об`єднання.

Звертаючись до суду з вищевказаними позовними вимогами позивач наголошує на тому, що оскільки відповідачі ухиляються від погашення заборгованості за отримані послуг, які надаються ОСББ «Олександрія», позивач вимушений звернутися до суду про стягнення такої заборгованості з останніх в солідарному порядку.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частина 5 статті 81 ЦПК України зазначає, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 1 Закону про ОСББ, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Діяльність об`єднань регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації (ст. 3 Закону про ОСББ).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Такі ж вимоги передбачені в п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Така правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19 ).

Отже, суд приходить до висновку, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачів від обов`язку оплати за надані такі послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як власники майна зобов`язані утримувати майно, що їм належить на праві власності та сплачувати за утримання будинку, прибудинкової території.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Як встановлено судом відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками квартири, в якій ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання, і що позивач ОСББ «Олександрія» надав послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території. З огляду на це відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як власники квартири, в якій були отримані житлово-комунальні послуги, мають обов`язок оплатити позивачеві їхню вартість, однак, як встановлено судом, вони жодного разу не оплачували за поставлені позивачем до квартири послуги, чим порушили його право, за захистом якого він звернувся до суду.

В свою чергу, відповідачі не надали до суду доказів сплати ними вказаних коштів чи доказів того, що житло вибуло з власності або не є такими, які отримують надані ОСББ «Олександрія» послуг.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28).

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області ОСОБА_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться (а.с. 27).

Однак, факт відсутності реєстрації у квартирі відповідача ОСОБА_2 , яка належить йому на праві власності в рівних частках із ОСОБА_1 , не звільняє від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг, які були надані ОСББ.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц.

Отже, з наявних в матеріалах справи розрахунках, заборгованість відповідачів перед позивачем за отримані житлово-комунальні послуги становить 12642,93 гривень.

Розрахунки боргу обґрунтовані належним чином та відповідачами не спростовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олександрія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові КЦС ВС від 23.11.2020 № 638/7748/18 (61-13573св19).

З наданих суду представником позивача доказів, пов`язаних з оплатою правової допомоги, останнім було надано наступні документи: договір № 7 про надання правничої допомоги від 01 квітня 2021 року; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 7 від 01 квітня 2021 року, укладений 24 травня 2021 року; акт про надання правничої допомоги до договору № 7 від 01.04.2021 року, укладений 29 вересня 2021 року; платіжне доручення № 981 від 07.10.2021 року, яким ОСББ «Олександрія» сплатило АБ «Сергія Дейнеки» за надання правничої допомоги кошти у розмірі 1000,00 грн. (а.с. 19, 52-54).

Отже, судом встановлено, що з боку позивача дійсно були понесені судові витрати на правничу допомогу, розмір яких склав 1000,00 гривень.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Під час розгляду справи від учасників справи так і безпосередньо від відповідача заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу на адресу суду не надходило, що виключає можливість суду на зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Така правова позиція міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищенаведене та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на задоволення позовних вимог, дійсно підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

Окрім цього, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача ОСББ «Олександрія» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 2270,00 гривень, понесення яких документально підтверджено (а.с. 20).

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідачі не з`явилися в судове засідання та (або) не повідомили про причини неявки, а також не подали відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які вони посилаються, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 322, 360, 526, 625, 509, 901 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України, ст. ст. 2, 4, 5, 6-13, 19, 76, 77, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 187, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 279, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олександрія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті внесків, - задовольнити.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олександрія» заборгованість по внескам по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 12642,93 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 гривень та судовий збір в розмірі 2270,00 гривень, а загалом 15912 грн. 93 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять гривень дев`яносто три копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрія» (адреса місцезнаходження: вул. Василя Стуса буд. 76 кв. 59, м. Біла Церква, Київської області, 09113, р/р НОМЕР_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО - 321842, код ЄДРПОУ - 40805868);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне заочне судове рішення складено 03 листопада 2021 року.

Заочне рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов