Рішення № 100981622, 09.11.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/528/21

Провадження № 2/156/340/21

Рядок статзвіту № 75

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Назарук Юлія Володимирівна

до Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів»

про стягнення вихідної допомоги, заробітної плати та середньоденного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

учасники справи:

позивач - не з`явився,

представник позивача - не з`явилася;

представник відповідача - не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

08.07.2021 року позивач через свого представника звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 працював у ДП «Передпускова дирекція Шахти №10 «Нововолинська» з 07 серпня 2007 року по 01 квітня 2021 року.

01 квітня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі Наказу №12/к від 01.04.2021 відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору із виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку. Однак, в порушення вимог трудового законодавства роботодавець ДП «Передпускова дирекція Шахти №10 «Нововолинська» не здійснив вчасного розрахунку, а також всупереч вимогам Кодексу законів про працю України не виплатив позивачу вихідну допомогу розмірі тримісячного середнього заробітку. Окремо наголошує, що відповідно до п. 1 Наказу Міністерства енергетики України №45 від 01.04.21 «Про реорганізацію Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" вбачається, що Державне підприємство «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів». Водночас із п.6 цього Наказу слідує, що Державне підприємство «Дирекція по будівництву об`єктів» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».

Представник вважає такі дії відповідача протиправними з тих підстав, що законодавством передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України. Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 09.11.2021 року, представник позивача просить стягнути з відповідача в користь позивача 20 107,07 грн суми заборгованості вихідної допомоги при звільненні, 70 411,74 грн заборгованості середнього заробітку за час затримки при розрахунку за період з 02.05.2021 року по 09.11.2021 року, а також 3 500 грн витрат позивача на правничу допомогу та 2 270 грн витрат на оплату судового збору.

ІІ. Позиція учасників справи

В судове засідання позивач не з`явився. Будь-яких заяв та клопотань від нього не находило.

09.11.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи без її участі, та про збільшення позовних вимог, згідно якої представник позивача просить стягнути з відповідача в користь позивача 20 107,07 грн суми заборгованості вихідної допомоги при звільненні, 70 411,74 грн заборгованості середнього заробітку за час затримки при розрахунку за період з 02.05.2021 року по 09.11.2021 року, а також 3 500 грн витрат позивача на правничу допомогу та 2 270 грн витрат на оплату судового збору.

Державне підприємство «Дирекція по будівництву об`єктів» явку свого представника в судове засідання не забезпечило.

Із відзиву на позовну заяву, поданого до суду 02.08.2021 року, вбачається, що наказом Міністерства енергетики України від 01.04.2021 року №45 було прийнято рішення: реорганізувати ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», шляхом приєднання до ДП «Буддирекція»; утворити комісію з реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»; затвердити план заходів з реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» згідно із додатком. Планом заходів з реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» передбачено передати, а керівнику ДП «Буддирекція» прийняти на баланс активи та пасиви ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» відповідно до передавального акту.

Представник звертає увагу на те, що норми стосовно реорганізації юридичних осіб, які містяться в ЦК та деяких інших нормативних актах, не регулюють порядок правонаступництва у трудових відносинах при реорганізації юридичних осіб.

Аналізуючи розділ даних про юридичних осіб, правонаступником яких є ДП «Буддирекція» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань представник відповідача вказує на відсутність внесених записів у цей розділ. Отже, ДП «Буддирекція» станом на день подання відзиву не являлась правонаступником будь-якої юридичної особи. В ЄДР відсутні дані про державну реєстрацію припинення ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», а також дані про юридичних осіб - правонаступників: повне найменування, ідентифікаційний код.

Наказом Міністерства енергетики України від 02.07.2020 року №425 затверджено статут ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», згідно якого ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» є окремою юридичною особою, самостійно визначає використання в тому числі й фонду споживання (оплати праці), а її припинення як юридичної особи відбудеться лише після внесення запису до Єдиного державного реєстру у відповідний розділ. Водночас, як свідчать дані з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день подачі відзиву на позовну заяву не внесено запис про припинення юридичної особи ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».Разом з тим, згідно статуту ДП «Дирекція по будівництву об`єктів», таке є окремою юридичною особою, самостійно визначає використання в тому числі й фонду споживання (оплати праці), та станом на день підготовки відзиву не являлось правонаступником ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».

Представник зазначає, що повний обсяг правосуб`єктності ДП «Буддирекція» виникне лише після внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська». Станом на день підготовки відзиву до Єдиного державного реєстру не внесено запис про припинення ДП «Передпусковва дирекція шахти №10 «Нововолинська». Отже, ДП «Буддирекція» є неналежним відповідачем у справі.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми, іншого підприємства, яка складається з вихідної допомоги при звільненні згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України відповідно до вимог статті 44 КЗпП України, яка до Фонду оплати праці не входить та кошти на яку не передбачені відповідно до пункту 6 Порядку 80. Разом з тим, виплата ДП «Буддирекція» коштів позивачу у відповідності до ч.3 ст. 38 КЗпП України за наявності фактів, що доводять відсутність порушень щодо термінів виплати заробітної плати, а також не набуття станом на день пред`явлення позову прав та обов`язків як правонаступника ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» призведе до нецільового використання коштів. Відтак, у разі задоволення позовних вимог позивача без набуття повної правосуб`єктності ДП «Буддирекція» як правонаступника ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» та здійснення виплати йому, це може бути кваліфіковано, як нецільове використання коштів.

Окрім того, представник відповідача зазначає, що позивачем пропущено строк на звернення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».

Із додаткових пояснень представника позивача, наданих суду 23.09.2021 року, вбачається, що ознайомившись із правовою позицією відповідача, викладеною у відзиві, стороною позивача було прийнято за необхідне витребувати додаткові докази по справі, які спростовують відомості викладені у відзиві.

Представник позивача вказує, що ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

Вважає за потрібне зауважити, що позивач не зловживав процесуальними правами та не затягував період звернення до суду, а розмір заборгованості перед ОСОБА_3 є доволі значним. Просить суд також врахувати, що при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку у даній справі, відсутній спір між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення, співмірність цієї суми із розміром заявленого позивачем середнього заробітку, бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу всіх належних коштів по даний час, що в сукупності вказує на небажання роботодавця виконувати свої зобов`язання і обмеження колишнього найманого працівника у його правах Тому вважає, що в даному випадку немає підстав для зменшення суми середнього заробітку за час затримки при розрахунку.

Зважаючи на все вищевикладене, представник позивача просить суд врахувати, що всі твердження Відповідача викладені у відзиві не стосуються предмету спору по даній справі, так як і не оспорюється сума належна Позивачеві до відшкодування.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 09.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження.

02.08.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

09.11.2021 року в судове засідання сторони та учасники справи не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Як вбачається копії трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 16.07.1990 року ОСОБА_1 відповідно до наказу ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» від 20.02.2008 року був прийнятий по переводу на дане підприємство, а 01.04.2021 року звільнений з роботи за ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с.10-11).

З листа ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» від 07.05.2021 року №1.1/307 вбачається, що станом на 26.04.2021 року залишок заборгованості по заробітній платі Позивача становить 20 107,07 грн (в тому числі 19981,71 грн - вихідна допомога у звязку із порушенням роботодавцем законодавства про працю; 125,36 грн компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати) (а.с.9).

Наказом Міністерства енергетики України від 01.04.2021 року № 45 було прийнято рішення про реорганізацію ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», шляхом приєднання до ДП «Буддирекція»; утворення комісії з реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»; затвердження плану заходів з реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (а.с.12).

Із запиту детальної інформації про юридичну особу ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» код ЄДРПОУ 35671961 вбачається, що таке перебуває в стані припинення (а.с.32).

Із останньої редакції статуту ДП «Буддирекція» вбачається, що таке є окремою юридичною особою, самостійно визначає використання в тому числі й фонду споживання (оплати праці) (а.с.39-43).

Згідно із статутом ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська», така є окремою юридичною особою, самостійно визначає використання в тому числі й фонду споживання (оплати праці), а її припинення як юридичної особи відбудеться лише після внесення запису до Єдиного державного реєстру у відповідний розділ. Станом на день подачі відзиву на позовну заяву не внесено запис про припинення юридичної особи ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (а.с.34-38).

Із відповіді Міністерства енергетики України від 20.09.2021 року № 26/1.2-19.3-14864 вбачається, що пунктом 6 наказу Міненерго від 01.04.2021 № 45 «Про реорганізацію Державного підприємства ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» установлено, що ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» є правонаступником всіх прав та обов`язків ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська».

Наказом Міненерго від 17.08.2021 № 187 «Про внесення змін до наказу Міненерго від 01.04.2021 № 45» внесено зміни до Плану заходів з реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» в частині завершення заходів з реорганізації до 31.03.2022 року (а.с.84).

Разом з тим, до вказаної відповіді надано копії проміжних передавальних актів балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів зазначеного підприємства до правонаступника Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» станом на 01.04.2021 та на 19.04.2021. (а.с.88-100).

V. Застосоване судом законодавство

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів», як до відповідача про стягнення вихідної допомоги, заробітної плати та середньоденного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Частиною 3статті 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Частина перша цієїстатті 116 КЗпП Українивизначає,що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Отже, обов`язок з виплати заробітної плати працівнику несе роботодавець.

Слід зазначити, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Така позиція суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичнихосіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» код ЄДРПОУ 35671961 вбачається, що таке з 9 квітня 2021 року перебуває у стані припинення.

Отже, ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» є самостійним суб`єктом трудового права, як організація, що має статус юридичної особи.

За приписами частини четверто їстатті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зістаттею 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

При цьому, відповідно достатті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особамправонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в порядку, передбаченому статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», тобто запису про припинення юридичної особи.

Відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акту, в якому про це має бути зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки немає завершення процесу припинення і відповідний запис до Єдиного державного реєстру не внесено, то ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» залишається юридичною особою, яка продовжує самостійно нести відповідальність за договорами та позадоговірними зобов`язаннями, що виникли за його участі.

Отже, обов`язок як роботодавця щодо виплати позивачу заробітної плати та інших платежів має нести саме ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Згідно ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК України).

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 3 ст. 51 ЦПК України).

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 707/2-1006/2011.

Ні позивач, ні його представник клопотання про заміну первісного відповідача Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» належним відповідачем - ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська», чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача до суду не подавали.

Матеріалами справи не підтверджується, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем у даній справі.

Разом з тим, представником позивача не доведено факту набуття Державним підприємством «Дирекція по будівництву об`єктів» станом на день пред`явлення позову прав та обов`язків як правонаступника ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Вказані правові висновки також містяться у постановах Верховного Суду від від 08 липня 2020 року в справі № 612/808/18, від 14 липня 2020 року в справі № 686/23977/18, від 19 серпня 2020 року в справі № 639/6295/16-ц та від 07 жовтня 2020 року в справі № 705/3876/18.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`являти позов до належного відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приймає доводи відзиву про те, що ДП "Дирекція по будівництву об"єктів" є неналежним відповідачем у справі, що узгоджується з наведеними вище нормативними актами та установлено судом фактичними обставинами справи.

Враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач у позовній заяві не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з тим, що ДП "Дирекція по будівництву об"єктів" не є належним відповідачем у даній справі, а стороною відповідача надано обґрунтовані заперечення проти позову, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки Державне підприємство «Дирекція по будівництву об`єктів» в даній справі не може бути відповідачем, оскільки не є зобов`язаним за вимогами позивача, обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу – ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська», однак клопотання від позивача чи його представника про заміну первісного відповідача належним відповідачем, чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не подавалися, тому в задоволенні позову слід відмовити.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову, представник позивача ОСОБА_2 також просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 гривень.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає необхідним понесені ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2270,00 грн та на правничу допомогу залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 258-259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» про стягнення вихідної допомоги, заробітної плати та середньоденного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Представник позивача: адвокат Назарук Юлія Володимирівна, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1219 від 20.03.2020 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05.07.2021 року;

Відповідач: Державне підприємство «Дирекція по будівництву об`єктів» (код ЄДРПОУ 00179737, місцезнаходження: с. Поромів, Володимир-Волинський (колишній Іваничівський) район Волинська область).

Суддя І. Є. Малюшевська