Ухвала суду № 100981412, 05.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/34310/21

Провадження № 1-кс/947/15423/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Кривенко В.В., за участю прокурора Чебанова А.В., перекладача Трифонової Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного - адвоката Дімова Д.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Войтенко О.А., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Чебановим А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою №12021160000001279 від 21.10.2021 року відносно

ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комрат, Республіки Молдова, громадянина Молдови, з середньою освітою, не працевлаштованого, мешкаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021160000001279 від 21.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що наказом начальника 17 прикордонного загону імені полковника Олександра Жуковського №379-ОС від 19.08.2021, старший сержант ОСОБА_4 призначена на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Рені» (тип Б) 17 прикордонного загону імені полковника Олександра Жуковського Державної прикордонної служби України.

При цьому, старший сержант ОСОБА_4 при виконанні службових обов`язків, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.

Відповідно до посадової інструкції №768-АГ, на інспектора прикордонної служби ОСОБА_4 , окрім іншого покладаються наступні завдання та обов`язки: безпосередня охорона державного кордону, здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів, та іншого майна; протидія правопорушенням, які законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України; здійснення самостійно або у взаємодії з представниками органів внутрішніх справ і Служби безпеки України в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями та особами, яким надано притулок в України, установлених правил перебування на її території; здійснення процесуального оформлення правопорушень, віднесених законодавством України до компетенції Державної прикордонної служби України; здійснення перевірки у осіб, які прямують через державний кордон України, документів на право в`їзду в України або виїзду з України, здійснення в них відповідних відміток і у випадках, передбачених законодавством тимчасове її затримання або вилучення; здійснення реєстрації іноземців, осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в України, та їх паспортних документів; здійснення контролю виконання режиму в пунктах пропуску через державний кордон, встановлення підстав в`їзду в України або виїзду в Україну у осіб, які перетинають кордон України; внесення інформації щодо контролю осіб і транспортних засобів, які перетинають державний кордон, із застосування інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» тощо.

Крім того встановлено, що 20.10.2021, приблизно в обідній час, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить інспектору прикордонної служби 2-ї категорії ВПС «Рені» Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою мессенджера «Whats App» надійшов телефонний дзвінок від невстановленої досудовим розслідуванням особи чоловічої статті, здійснений з номеру телефону НОМЕР_2 .

Зазначена невстановлена особа, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою реалізацію свого злочинного умислу на надання неправомірної вигоди службовій особі, будучі обізнаною з посадою, яку обіймає ОСОБА_4 , тобто достеменно знаючи, що вона є службовою особою Державної прикордонної служби, в ході телефонної розмови повідомив, що йому необхідно документально оформити факт перетину державного кордону України на вїзд в Україну без фізичної присутності власника документа в прикордонному пункті пропуску з обов`язковим проставлянням необхідних відміток (дато-штампу) у паспорт та внесенням інформації у базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо громадян республіки Молдова.

Також невстановлена особа, з метою надання неправомірної вигоди, звернулась до ОСОБА_4 із пропозицією надати їй грошові кошти в сумі 500 доларів США за кожну особу, документальне оформлення перетину кордону щодо якої буде здійснено.

Разом з тим, повідомив, що у зв`язку із неможливістю самостійного прибуття до міста Рені, до ОСОБА_4 звернеться інша особа, яка обізнана про обставини справи.

Зазначені висловлювання невстановленої в ході розслідування особи, ОСОБА_4 оцінила як пропозицію надання їй неправомірної вигоди, у зв`язку із чим повідомила про зазначений факт правоохоронним органам.

В подальшому, ОСОБА_4 , діючим під контролем правоохоронних органів, 27.10.2021, приблизно о 20:00 годині, прибула за місцем повідомленим невстановленою особою телефонним зв`язком, біля магазину «Вест», розташованому за адресою: Одеська область, місто Рені, вулиця 28 Червня, будинок 241А.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_4 зустрілась із ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході зазначеної зустрічі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про посаду ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, переслідуючи протиправний умисел спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, повідомив ОСОБА_4 , що він обізнаний про обставини справи та підтвердив раніше висловлену невстановленою особою пропозицію надання їй грошових коштів із розрахунку 500 доларів США за кожен факт документального оформлення перетину державного кордону України особами, які фактично не перебувають в пункті пропуску через державний кордон України. Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, відповідно до узгодженого з невстановленою особою плану вчинення злочину, передав ОСОБА_4 паспорт громадянина республіки Молдова № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , для оформлення перетину зазначеною особою державного кордону України, при цьому повідомив, що паспорт є якісною підробкою та особа, яка буде ним в подальшому користуватися фактично є громадянином Туреччини.

Після передачі ОСОБА_4 , паспорту для вчинення нею, як службовою особою, в інтересах третьої особи, дій з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 про те, що грошові кошти вона отримає після повернення йому паспорту із внесеними відповідних даних про перетин кордону та домовився про зустріч на протязі тижня.

Вже, 03.11.2021 року, приблизно о 14:15 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , під час чергової зустрічі, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . останній, з метою реалізацію свого злочинного умислу на надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, діючи в інтересах третіх осіб, на виконання заздалегідь висловлених пропозицій, надав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що становить 14 645 гривень 20 копійок (згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.11.2021), та взамін отримав паспорт громадянина республіки Молдова № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , із відповідною відміткою (дата-тампом) про перетин державного кордону України, після чого був затриманий на місці вчинення злочину.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання необхідністю запобігання ризикам передбачених п.1, п.2, п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_9 на теперішній час підозрюється у скоєні тяжкого злочину, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, підозрюваний є громадянином іншої держави, постійного місця проживання на території України не має, у зв`язку із чим, в разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може незаконного перетнути державний кордон з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім цього, ОСОБА_9 у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь.

Разом з тим, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, станом на теперішній час не встановлені усі обставини злочину та особи, які причетні до його вчинення. Незастосування тримання під вартою може призвести до незаконного впливу ОСОБА_1 на інших осіб, спільно з якими вчинено кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та наполягав на задоволенні клопотання з підстав викладених в ньому.

Захисник підозрюваного заперечував щодо клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, ризики не доведені та нічим не підтверджені. Розмір застави, яку просить визначити прокурор також необґрунтований. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 03.11.2021 року ОСОБА_9 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

04 листопада 2021 року ОСОБА_10 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, який є умисним, корисливим злочином, його суспільно-небезпечний характер, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, а також те, що підозрюваний є громадянином іншої держави, постійного місця проживання на території України немає, слідчий суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати про наявність ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, враховуючи кваліфікуючі ознаки даного діяння, які ставляться у вину підозрюваному, зокрема вчинення кримінального за попередньою змовою групою осіб, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у виді можливого впливу підозрюваного на інших осіб, які причетні до скоєння кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_9 , та можуть повідомити важливі обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що органом досудового розслідування не доведено наявності ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, так як при затриманні особи, у останнього було вилучено всі речі та документи.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого злочину, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також встановлені в судовому засіданні ризики у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на інших осіб, які причетні до скоєння кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Зокрема, у справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця Стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Войтенко О.А., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Чебановим А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою №12021160000001279 від 21.10.2021 року відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду а кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту затримання особи, а саме з 03.11.2021 року та діє до 01.01.2022 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.