Ухвала суду № 100981364, 05.11.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3984/19

Провадження № 1-кп/645/187/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.,

секретар судового засідання – Кривченко Т.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Мартиша М.М.,

захисника – Бодян М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , 1974 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вище вказане кримінальне провадження.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі м.Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2021 року строк тримання під вартою обвинуваченого продовжено до 12 листопада 2021 року включно, із визначеною сумою застави у розмірі 57 630 грн.

Прокурор Мартиш М.М. в судовому засіданні звернувся з клопотанням, яким просив продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що завершення судового розгляду стосовно ОСОБА_1 неможливе у строк дії ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу, разом з тим, зазначає, що на теперішній час продовжують бути наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, у разі скасування або зміни на більш м`який запобіжний захід матиме можливість впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, які ще не були допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому вважає, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою дасть можливість уникнути настання вище перелічених ризиків та забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник Бодян М.В. заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника та заперечував проти клопотання прокурора.

Прокурор Мартиш М.М. заперечував проти клопотання захисника, щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Як зазначено у ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Оцінивши в сукупності обставини, визначені ст. 178 КПК України, необхідні для врахування при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд вважає, що інший, більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не здатний забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , та уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим суд продовжує обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб.

Серед іншого, суд враховує наступне: вагомість наявних доказів, досліджених судом, що обвинувачений обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, тобто суд вбачає наявність розумної обґрунтованої підозри відносно обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винними у вчиненні інкримінованого злочину, при цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване обвинуваченому діяння; вік та стан здоров`я обвинуваченого, його сімейний стан.

Зважаючи на вказані обставини, враховуючи, що на теперішній час кримінальне провадження не розглянуто та знаходиться на стадії судового розгляду, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, в зв`язку з чим, суд вважає доведеним продовження існування ризиків, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На думку суду, вказані вище обставини не зменшують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та не є підставою для зміни чи скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даному етапі судового розгляду не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому відмовляє у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час та продовжує строк обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначеною сумою застави у розмірі 57 630 грн.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Мартиша М.М. – задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника Бодян М.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час – відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 03 січня 2022 року включно, із визначеною сумою застави у розмірі 57 630 грн.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2021 року.

Суддя - О. М. Мартинова