
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№ 133/1552/21
Провадження № 2/133/712/21
РІШЕННЯ
Іменем України
03.11.2021 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі
головуючого судді Кучерук І.М.,
за участю секретаря Паращенко Л.І.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про припинення права власності та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Козятинської міської ради Вінницької області, в якому просить припинити право власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок під літ. «А» згідно технічного паспорта, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належав померлому на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, нотаріально посвідченого 28.08.1990 виконавчим комітетом Козятинської сільської Ради народних депутатів Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №61 та визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на житловий будинок з погосподарськими будівлями під літ. «В» згідно технічного паспорта, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, що складалось, зокрема з житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщину вона прийняла, оскільки у встановлений законом строк звернулася до Козятинської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини за законом. Однак належним чином оформити спадщину не може, оскільки відсутній документ, підтверджуючий право власності померлого чоловіка на житловий будинок.
Враховуючи те, що право власності на вказаний житловий будинок літ. «А» зареєстровано за особою, яка померла, припинити це право можливо виключно в судовому порядку.
Новий житловий будинок з погосподарськими будівлями під літ. «В» згідно з технічним паспортом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано у 1991 році та належав ОСОБА_2 на праві власності з 1991 року, а тому вважає, що має право на визнання за нею права власності саме на будинок як об`єкт спадкування.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача – адвокат Юрченко І.О. подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути у відсутності позивача та її представника.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про визнання позову повністю, просить слухати справу у його відсутності.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31.05.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача – ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, що складалось, зокрема з житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний житловий будинок належав померлому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, нотаріально посвідченого 28.08.1990 виконавчим комітетом Козятинської сільської Ради народних депутатів Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №61.
Зміну назву вулиці з Жовтнева на Центральна проведено відповідно до рішення 3 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради від 16.02.2016.
Станом на 31.12.2012 право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 у КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації».
Зазначений вище житловий будинок був знесений та на його місці в 1991 році був побудований новий житловий будинок з погосподарськими будівлями, що підтверджується відповіддю КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації».
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом на вказане майно. Також спадкоємцями першої черги являються діти позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які від своїх спадкових прав після смерті батька відмовилися на користь позивача у визначеному законом порядку. Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку, немає.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла, як спадкоємець першої черги за законом, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 1268 ЦК України (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї).
Крім того, в установлений законом шестимісячний строк позивач звернулася до Козятинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі та копія спадкової справи.
Оформити право власності на новозбудований житловий будинок літ. «В» позивач не може, оскільки не припинено право власності на старий житловий будинок ОСОБА_5 , яке зареєстровано за померлим ОСОБА_2 .
Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.п.4, 11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна та смерті власника.
Згідно з ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Відповідно до п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об`єкта).
У постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №708/254/18 викладено правовий висновок про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами статті 349 ЦК України є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Судом встановлено, що наявними у матеріалах справи доказами, зокрема довідкою КП « ВООБТІ» від 04.02.2020, підтверджується факт знищення майна, а саме житлового будинку літ «А», розташованого в АДРЕСА_1 , а тому вимога щодо припинення права власності на нього підлягає задоволенню.
Будинок літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 побудовано у 1991 році, після знищення будинку літ. «А». Будівництво вказаного будинку здійснено на підставі рішення виконкому Козятинської міської ради народних депутатів № 40 від 28.08.1990 «Про дозвіл будівництва особистого житлового будинку» (а.с.11). Складено акт про винесення в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель від 20.12.1990 та складено типовий проект житлового будинку (а.с.12-13).
Присадибна земельна ділянка, на якій розташований будинок, на підставі рішення 16 сесії 21 скликання Козятинської сільської ради народних депутатів Козятинського району Вінницької області від 24.03.1993 передана у приватну власність ОСОБА_2 , однак державний акт не виготовлявся (а.с.17).
Реєстрація права власності на житловий будинок літ. “В” станом на 31.12.2012 у КП “ВООБТІ” не проводилась (а.с.14).
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Виникнення права власності на будинки, що побудовані до 1992 року, регулювалось положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 25.12.1974 «Про державний нотаріат», вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 за № 112/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, затвердженою наказом Міністра юстиції Української PCP від 31.10.1975 № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.1976 № 1/5.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03. 1985 № 105 у 1985-1988 роках, державний облік житлового фонду, незалежно від його належності, здійснювався за єдиною для Союзу PCP системою на основі реєстрації і технічної інвентаризації.
Міськими, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських (будинкових) книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01. 1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12. 1995 № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ.
У п. 3.1 «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», затвердженого наказом від 24.06.2011 № 91 з наступними змінами, зазначено, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (пункт 3.1 розділу III в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 304 від 13.06.2012).
Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 не належать до самочинного будівництва відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 09.08.2012 № 404.
Відповідно до пункту 3.2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4/13 від 16.05.13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», порядком оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН АЗ. 1-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», а також в Листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126, в якому зокрема роз`яснюється, що по об`єктам, які збудовані до 05.08.1992, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із таких документів є технічний паспорт, складений БТІ.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зважаючи на наведене, житловий будинок з погосподарськими будівлями під літ. «В» згідно з технічним паспортом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано у 1991 році та належав ОСОБА_2 на праві власності з 1991 року і подальша зміна законодавства не позбавила його набутого права власності на вказаний будинок, а спадкоємець має право на визнання за нею права власності саме на будинок як об`єкт спадкування.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи вище викладене, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 346, 349, 328, 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Прийняти визнання позову відповідачем. Позовні вимоги задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок під літ. ОСОБА_5 згідно з технічним паспортом, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належав померлому на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, нотаріально посвідченого 28.08.1990 виконавчим комітетом Козятинської сільської Ради народних депутатів Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №61.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на житловий будинок з погосподарськими будівлями під літ. «В» згідно технічного паспорта, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Козятинська міська рада, знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану,20, м. Козятин, Вінницька область.
Повне судове рішення складене 03.11.2021.
Суддя І.М. Кучерук
Судове рішення № 100981144, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 03.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 133/1552/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: