Рішення № 100980778, 01.11.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/762/21 2/441/418/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просять визначити їм додатковий строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня бабця - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом. Про існування вказаного заповіту ні на момент його складання, ні на час смерті заповідача, позивачам відомо не було, жоден нотаріус про відкриття спадкової справи та про наявність заповіту після смері ОСОБА_4 їх не повідомляв. Вважають цю обставину поважною причиною пропуску строку, просить позов задовольнити - ухвалити рішення про визначення їм додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабці у трок три місяці.

У судове засідання позивачі не з`явились, їх представник - адвокат Шачіна Н.М. подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, а справу розглядати без її та позивачів участі (а.с. 58).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, скерував до суду письмову заяву, в якій позов визнав, проти ухвалення рішення в користь позивачів не заперечив, з покликанням на стан здоров`я просив про розгляд справи у його відсутності (а.с. 63).

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання, а тому суд, з урахуванням поданих сторонами заяв, вирішив здійснювати розгляд справи у їхній відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, оглянувши заяви сторін, суд приходить переконання про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно положень ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97- ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов`язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Суд вважає, що в межах наданих ним повноважень судом створені належні умови для надання сторонами доказів, заявлення клопотань витребування додаткових доказів.

Згідно положень ст.ст.1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається із позовної заяви, копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , свідоцтв про смерть серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця - ОСОБА_4 (а.с. 4, 5, 16, 17, 18).

Їй на праві приватної власності, згідно копій Свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 26.02.1988, Свідоцтв про право власності № НОМЕР_7 від 16.06.2015, № НОМЕР_8 від 16.06.2015, № НОМЕР_9 від 16.06.2015, № НОМЕР_10 від 16.06.2015, належав житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельні ділянки, зокрема, для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1324 га, ведення особистого селянського господарства, площами 0,15 га, 0,1422 га, 0,0934 га (а.с. 11-15).

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала 29.11.2016 заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Страшевською Х.Г., зареєстрований за № 792, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належало б їй на день смерті і на що за законом мала б право, заповіла у власність, в рівних частках кожному, по 1/2 частині своїм онукам - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщина після її смерті відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, закінчився 21.02.2021.

Із позовної заяви, листів приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Богаченко О.І. № 44/01-16 та № 45/01-16 від 30.03.2021 вбачається, що позивачі зверталась із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом їм було відмовлено у видачі Свідоцтва про прийняття спадщини, у зв`язку із пропуском встановленого законодавством строком для подання вказаної заяви (а.с. 7, 8).

Судом встановлено, що позивачі не звернулись у строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки ні на момент складання заповіту, ні на час смерті заповідача їм не було відомо про існування такого.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено у п. 2 постанови спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. При цьому суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в ЗСУ тощо.

Як зазначено у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши докази в їх сукупності, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а тому, приходить до висновку про надання їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті останньої терміном у три місяці.

Задоволюючи позовні вимоги, суд враховує те, що позивачі пропустили строк для подачі заяви про прийняття спадщини через незнання про існування заповіту, про побажання бабці скласти заповіт на їхнє ім`я не знали, з нею разом не проживали, крім того, відповідач - чоловік спадкодавці проти задоволення позову в користь позивачів не заперечив, а також те, що строк, пропущений на подання заяви про прийняття спадщини є незначним, беручи до уваги Постанову Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, суд вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємців, а тому приходить до висновку про надання позивачцам додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 89, 141, 211, 258-259, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючому та зареєстрованому по АДРЕСА_2 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючому та зареєстрованому по АДРЕСА_2 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_6 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 908 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_6 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 908 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Перетятько О.В.