Постанова № 100979665, 10.11.2021, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 585/1908/21

Провадження № 3/581/223/21

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2021 року сел. Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінський О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

26 червня 2021 року о 18 год. 00 хв. в сел. Липова Долина Роменського району Сумської області по вул. Оболонська, 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова), від проходження медичного огляду та стан алкогольного сп`яніння в законному порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу газоаналізатора Алкотест Драгер 6820 або в лікарні категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні провину заперечив, зазначивши, що 26 червня 2021 року вдень вживав безалкогольне пиво, в стані алкогольного сп`яніння не перебував, алкогольних напоїв не вживає взагалі. Того дня з ним в автомобілі перебував ОСОБА_2 , який був у стані сильного алкогольного сп`яніння, можливо від нього було чутно запах алкоголю. Від проходження огляду не відмовлявся, вважав, що мають бути присутні 2 свідка при складенні протоколу.

Захисник Яковець Є.О. висловився про те, що не було надано достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі має бути закрите. Зауважив, що на відеозаписі відсутні докази відмови ОСОБА_1 у проходженні огляду, оскільки на вимогу поліцейського пройти огляд ОСОБА_1 у відповідь запитував навіщо його проходити, при складенні протоколу були відсутні 2 свідки, обов`язковість присутності яких передбачена відповідними підзаконними актами, протокол складався одним поліцейським, тоді як вимогу пройти огляд на визначення стану сп`яніння висловлював інший поліцейський, ОСОБА_1 не вручалось направлення на медичний огляд, наявні у справи докази є сумнівними.

Допитаний свідок ОСОБА_2 дав показання, що якогось дня в червні 2021 року його підвозив ОСОБА_1 в межах Липової Долини. При цьому він перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, під час руху автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцією. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не перебував.

Поліцейський Гришко Б.Г., який склав протокол про адміністративне правопорушення, до суду для допиту двічі не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини вчинення правопорушення, суд вважає, що відмовляючись від проходження в установленому порядку на вимогу працівника поліції від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доводиться такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 № 236840 від 26 червня 2021 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів не викликає;

копією направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 червня 2021 року;

відеозаписом події 26 червня 2021 року, який було відтворено під час розгляду справи, та на якому зафіксовано вимогу поліцейського пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу та в медичному закладі, адресовану водію ОСОБА_1 , від якої останній відмовився.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортним засобом, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться:

1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення;

2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції на відеозапис зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вимогу поліцейського пройти огляд на місці зупинки та у найближчому медичному закладі у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова), а також його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння згідно визначеної процедури.

Суд вважає відмовою висловлювання ОСОБА_1 про те «навіщо» йому проходити огляд на визначення стану сп`яніння, адресовані поліцейському, оскільки поліцейським, як зафіксована на відеозаписі, абсолютно чітко і зрозуміло було роз`яснено підстави необхідності проходження такого огляду на що ОСОБА_1 мав виконати передбачений п. 2.5. Правил дорожнього руху обов`язок.

Також не заслуговують на увагу доводи про те, що направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я не видавалося, оскільки направлення для огляду видається у разі, якщо водій погодився на такий огляд, і не водієві, а працівником поліції відповідному працівнику закладу охорони здоров`я. ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився, тому направлення на огляд не видавалось.

Та обставина, що протокол складався одним поліцейським, тоді як вимогу пройти огляд на визначення стану сп`яніння висловлював інший поліцейський, не вказує на незаконність такий дій та протоколу, оскільки законодавством не передбачено обов`язкового поєднання в одній особі поліцейського, що складає протокол та висловлює вимогу пройти огляд.

З приводу доводів про те, що можливо поліцейський відчув запах алкоголю від ОСОБА_2 , який перебував у належному ОСОБА_1 автомобілі, то суд їх вважає необґрунтованими, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський висловлює про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (зокрема, відповідний запах), перебуваючи на вулиці, а потім в поліцейському автомобілі.

Доводи про невживання ОСОБА_1 алкоголю та неперебування його 26 червня 2021 року в стані алкогольного сп`яніння не мають ніякого доказового значення, оскільки ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, водій у будь-якому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв`язку з чим суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП та беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що з метою недопущення подібних правопорушень у майбутньому необхідним буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн., який підлягає зарахуванню до державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Кузьмінський