Рішення № 100978727, 09.11.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7971/21

Провадження № 2-а/946/92/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Болградський районний відділ поліції ГУНП в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4766744 від 13.09.2021 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП, мотивуючи тим, що в порушення ст.251 КУпАП інспектором поліції майором Алєксєєвим С.П. не зібрано належних доказів порушення ОСОБА_1 п.31.3.б ПДР України, а саме обов`язковості проходження технічного контролю автомобілем «TOYOTA CARINA», н.з. НОМЕР_1 . В даному випадку спірним є питання щодо наявності в діях позивача порушення п.31.3.б Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 КУпАП. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, «TOYOTA CARINA», н.з. НОМЕР_1 , 1996 року випуску, з повною масою 1720 кг характеризується як загальний легковий седан-В. Також слід зазначити, що вказаний транспортний засіб позивач використовує задля власних потреб та не використовувався в якості таксі, а також не застосовується для отримання прибутку. Окрім того в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено про докази (фото-, відео-фіксації, пояснення особи та ін.) якими обґрунтовується притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача надав клопотання від 09.11.2021 року про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позов підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, надав суду письмовий відзив, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що у позовній заяві позивач зазначає, що транспортний засіб «TOYOTA CARINA» н/з НОМЕР_1 він використовує задля власних потреб та не використовується ним в якості таксі. З такими твердженнями погодитись не можливо з огляду на докази по даній справі. По - перше з фото зроблених поліцейськими вбачається, що на даху транспортного засобу «TOYOTA CARINA» н/з НОМЕР_2 наявна шашка таксі «Максим». По-друге, що позивач працює у таксі підтверджується поясненнями свідків та самим інспектором. Також інспектором було роз`яснено ОСОБА_1 права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження постанови про що останній розписався. Твердження позивача, що до постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів - є хибними та надуманим.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку ст. 268 КАС України, про причини неявки не повідомив.

Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 13.09.2021 року інспектором майором поліції Алексеєвим С.П. Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області у відношенні ОСОБА_1 була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4766744 від 13.09.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

З постанови серії ЕАО № 4766744 від 13.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 13.09.2021 року о 12:39:25 в м. Болград, вул. Поштова, 43, керував транспортним засобом «TOYOTA CARINA Е», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3.б ПДР – експлуатація транспортного засобу, які не пройшли обов`язковий технічний контроль, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 121 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до частини третьої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 31.3 "б" ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Статтею 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Поняття обов`язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

В той же час, обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Відповідно до підпункту 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).

Аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 по справі № 678/483/17, номер в ЄДРСР 84988795.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Згідно з статтею 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:

- транспортними засобами спеціального призначення;

- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;

- службовими легковими автомобілями;

- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, «TOYOTA CARINA Е», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1996 року випуску, з повною масою 1720 кг характеризується як загальний легковий седан-В та належить ОСОБА_2 .

Так, позивач у позовній заяві зазначив, що даний транспортний засіб використовується ним у особистих цілях, та не використовується із метою отримання прибутку.

На підтвердження того, що транспортний засіб, яким керував позивач використовується як таксі представником відповідача були надані наступні докази: дві фотокартки на яких зображений автомобіль «TOYOTA CARINA Е», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; рапорт інспектора СРПП Болградського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Алексеєва С.П. від 19.10.2021 року; письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 13.09.2021 року.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, оскаржувана постанова не містить посилання на технічний запис, за допомогою якого здійснено фото.

З наданих фотокарток не вбачається коли саме вони були зроблені (час, дата).

За таких обставин, суд вважає, що дві фотокартки на яких зображений автомобіль «TOYOTA CARINA Е», реєстраційний номер НОМЕР_1 не можуть вважатися належним доказом.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 19.02.2020 року у справі № 524/1284/17, № рішення у ЄДРСР 87682491, головуючий – Данилевич Н.А.

Суд не приймає до уваги рапорт інспектора СРПП Болградського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції Алексеєва С.П. від 19.10.2021 року, в зв`язку з тим, що він був складений, через місяць після прийняття оскаржуваної постанови серії ЕАО № 4766744 від 13.09.2021 року.

З письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 13.09.2021 року вбачається, що 13.09.2021 року на перехресті вулиць Інзовська – Поштова у м. Болграді зупинився автомобіль червоного кольору з шашкою таксі «Максім». З переднього правого пасажирського сидіння вийшла жінка, яка розрахувалася з водієм таксі та пішла.

Суд зазначає, що з пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 13.09.2021 року не вбачається марка та номерний знак автомобіля, якій під`їхав, також не вбачається за що саме розрахувалася жінка з водієм автомобіля.

При цьому, інспектором СРПП Болградського РВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_5 ця жінка не опитувалась, з метою з`ясування чи сплачувала вона грошові кошти позивачу за її перевезення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що на час складання спірної постанови автомобіль, яким керував позивач, використовувався для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту використання позивачем автомобілю з метою отримання прибутку, та як наслідок, необхідності проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.3 б Правил дорожнього руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4766744 від 13.09.2021 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

21.10.2021 року представник позивача подав клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, в зв`язку з несплатою судового збору.

Судом встановлено, що квитанцією № 0.0.2332613038.1 від 09.11.2021 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 454 грн.

За таких обставин клопотання представника позивача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху – відмовити.

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А, адреса для листування: м. Одеса, вул. Єврейська, 12, ідентифікаційний код: 40108740), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Болградський районний відділ поліції ГУНП в Одеській області (Одеська область, м. Болград, пр. Соборний, 97) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4766744 від 13 вересня 2021 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 09 листопада 2021 року.

Суддя: О.Я.Присакар