
Справа № 569/22784/21
УХВАЛА
10 листопада 2021 року
Суддя Рівненського міського суду Тимощук О.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій вказує, що він має намір подати до суду позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок», ОСОБА_2 про скасування договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку. На даний час здійснює заходи для підготовки подачі позову.
Свою заяву обгрунтовує тим, що згідно Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 29.05.2014 року ним було придбано нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1076 га, що розташована на території Рівненської міської ради, кадастровий номер 5610100005:01:054:0328, цільове призначення – для житлової та громадської забудови. Акт видано на підставі Протоколу №1814058/4 від 19.05.2014 року по проведенню прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки). Звернувшись в листопаді 2021 року до нотаріуса з метою реєстрації права власності на придбаний об`єкт, було встановлено що 16.04.2021 року на придбану ним земельну ділянку, кадастровий номер 5610100005:01:054:0328, зареєстроване право власності на ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 . Реєстрація відбулась на підставі договору купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 663 виданого 16.04.2021 року, видавник: приватний нотаріус Мурашко Л.О. Даний договір укладено між ТзОВ «НЕРУХОМІСТЬ-ЗАКОН ТА ПОРЯДОК» та ОСОБА_2 . Дана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер інформаційної довідки 283416464 та документами наявними в даному реєстрі. Окрім того, з Реєстру будівельної діяльності було встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 5610100005:01:054:0328 були видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Дані умови видані на нове будівництво зблокованого житлового будинку квартирного типу. Таким чином виникла необхідність у забезпеченні майбутнього позову. Просить заяву задоволити, а саме, вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 5610100005:01:054:0328, що розташована на території м. Рівне, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 5610100005:01:054:0328, розташованій на території м. Рівне.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст.150 ЦПК.
За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до роз`яснень, наведених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до ст. 976 ЦК України.
Враховуючи наявність між сторонами спору щодо нерухомого майна, характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його ухвалення на його користь, а тому заяву про забезпечення позову належить задовольнити.
При цьому, такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.150, 153 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5610100005:01:054:0328, що розташована на території м. Рівне, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
Заборонити ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 5610100005:01:054:0328, розташованій на території м. Рівне.
Копію ухвали направити для виконання Рівненському міському відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (33000, м. Рівне, вул. Замкова, 22 а), та для відома учасникам процесу.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук
Судове рішення № 100978516, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 10.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/22784/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: