Рішення № 100978067, 03.11.2021, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/640/21

Провадження №2/472/314/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2021 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

при секретарі Чорній О.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_2 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності у порядку спадкування.

Позов обгрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Доманівка Миколаївської області померла його дружина – ОСОБА_5 .

Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на житловий будинок з надвірними господарчими, побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 за життя заповіту не склала. Зі спадкоємців в силу вимог ст. 1261 ЦК України у померлої були чоловік та два сина: чоловік ОСОБА_2 (позивач), син ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 .

Він та ОСОБА_3 були зареєстрованими на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

30 березня 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. і було зареєстровано спадкову справу за фактом смерті ОСОБА_5 . В той же час брати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5

12 серпня 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, однак йому було відмовлено з тієї підстави, що нотаріусу наданий правовстановлюючий документ про належність спадкового майна спадкодавцеві, який не відповідає вимогам, встановленим у статті 47 Закону України «Про нотаріат».

Недоліком правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок є відсутність печатки Новосвітлівської сільської ради. Натомість документ містить печатку виконавчого комітету, що не є гербовою та належною печаткою.

Нотаріус також усно роз`яснила, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, він змушений звертатись до суду за визнанням права власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року було відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання. Витребувано від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.І. належним чином завірену копію спадкової справи № 12/2021, заведеної після смерті ОСОБА_5 , та витребувано від Веселинівської філії Миколаївського МБТІ інвентарну справу на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та з тих же підстав, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району А.І. Стаднічук в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, позовні вимоги визнають повністю, проти задоволення позову не заперечують.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують .

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 1,4 ст. 206 ЦПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги на стадії підготовчого провадження, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Ст. 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Доманівка Миколаївської області померла дружина позивача – ОСОБА_5 , смерть якої було зареєстровано 13 січня 2021 року Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за актовий записом № 01, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.01.2021 року.

Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на житловий будинок з надвірними господарчими, побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 за життя заповіту не склала. За правилами ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі

зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Зі спадкоємців в силу вимог ст. 1261 ЦК України, у померлої були чоловік та два сина: чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб з яким було зареєстровано 16.10.1982 року Веселинівським райвідділом ЗАГС Миколаївської області, актовий запис № 57, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 ; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки Новосвітлівського старостинського округу № 9 Веселинівської селищної ради Миколаївської області № 1212-08-2021 від 11.08.2021 року, син ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_2 (позивач) були зареєстрованими на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , на що вказує довідка. Відповідно до вищевказаної довідки ОСОБА_5 , 1962 року народження, постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 22 жовтня 1984 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті за цією адресою були зареєстровані чоловік та син, з них проживає фактично чоловік.

30 березня 2021 року за зверненням позивача приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. було заведену спадкову справу за фактом смерті ОСОБА_5 № 12/2021. Копія сказаної спадкової справи була надана для дослідження суду на виконання ухвали суду від 25.08.2021 року.

В той же час сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується заявами № 38, 39 від 30.03.2021 року, які знаходяться в матеріалах спадкової справи.

Ч. 1 ст.1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

12 серпня 2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_5 , в чому позивачу було відмовлено з тієї підстави, що нотаріусу наданий правовстановлюючий документ про належність спадкового майна спадкодавцеві, який не відповідає вимогам , встановленим у статті 47 Закону України «Про нотаріат» та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2021 року за № 180/02-31.

Недоліком правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок є відсутність печатки Новосвітлівської сільської ради. Натомість документ містить печатку виконавчого комітету, що не є гербовою та належною печаткою.

Нотаріус також усно роз`яснила, що згідно ст. ст. 15, 16, 392 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власностівважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Згідно ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припиняються внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності.

01 лютого 1988 року на підставі рішення виконкому Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 7 від 22.01.1988 року на ім`я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

01.02.1988 року за № 254 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вищевказаний житловий будинок (на зворотній стороні свідоцтва міститься відповідний штамп з записами).

Згідно рішення виконавчого комітету Веселинівської селищної ради Миколаївської області від 16.03.2021 року № 102 змінено нумерацію житлових будинків та житловому будинку розташованому за адресою: по АДРЕСА_2 присвоєно адресу – АДРЕСА_1 .

Згідно інвентарної книги, власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 . Зокрема, відповідно до примірника технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_2 , виготовленого 23.01.1989 року, власником нерухомості є саме ОСОБА_5 .

Стаття 100 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що в особистій власності громадян може бути, зокрема, жилий будинок.

Згідно ст. 101 ЦК УРСР в особистій власності громадянина може бути один жилий будинок (або частина його).

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року та інших нормативно-правових актів.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Згідно п. 20 Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР на підставі рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих про оформлення права власності на будинок (домоволодіння) власникові видається свідоцтво про це.

Згідно Інструкції до документів на підставі яких проводилась реєстрація будинків та домоволодінь відносилось свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння),які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773 (із змінами та доповненнями), не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 за життя набула право власності на житловий будинок, а позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті дружини у встановленому законом порядку та неможливість оформлення ним своїх спадкових прав у нотаріуса, зазначене право власності на житловий будинок з надвірними господарчими, побутовими будівлями та спорудами повинно перейти до позивача, а тому суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання за ним права власності в порядку спадкування на житловий будинок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1225 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 58, 84, 175 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем села Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Доманівка Доманівського району Миколаївської області, право власності на житловий будинок з надвірними господарчими, побутовими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2021 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області С.С. Кучерявенко