Ухвала суду № 100975900, 02.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

754/13985/21

2-з/465/490/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова, в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

за участі секретаря Лозинського Т.-Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 вересня 2021 року передано за підсудністю вищевказаену заяву до Франківського районного суду м. Львова.

Як вбачається із мотивувальної частини ухвали, справу передано за підсудністю у зв`язку із тим, що виконавчий напис нотаріуса перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. (м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5-3, Франківський район)

29.10.2021 протоколом авторозподілу справу №754/13985/21 передано на розгляд судді Ванівському Ю.М.

Відповідно до вимог ч.1 ст .4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо

Частиною 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчідії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконавець не вчиняє виконавчі дії за місцем свого знаходження, оскільки зі змісту ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», вбачається, що виконавчі дії приватний виконавець може вчиняти на всій території України. Більше того, цією ж нормою закону передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що Деснянський районний суд м. Києва визначив альтернативну підсудність, а саме за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» являється місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, або за місцезнаходженням його майна.

Так, відповідно до ст. 32 ЦПК УКраїни, спори щодо підсудності не допускаються.

Вищевказана ухвала суду не оскаржена та набрала законної сили, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглянути дану заяву про забезпечення позову.

Так, ОСОБА_1 заяву мотивує тим, що остання готується позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заявник вказує на те, що 12.06.2021 року року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №88919 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 26289, 99 грн. Так, 30.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. відкрито виконавче провадження №66633393 на підставі вищевказаного виконавчого напису.

З метою не допущення утруднення виконання рішення в майбутньому, просить заяву задоволити.

З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є виконавчий напис №88919, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грисюк О.В. 12.06.2021 року про стягнення із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 26289,99 грн.

Так, 30.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В Ільчишин Л.В. відкрито виконавче провадження №66633393 на підставі вищевказаного виконавчого напису.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів спрямованих на їх забезпечення.

При цьому, частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи наведені в заяві позивача про забезпечення позову обставини, суд вважає, що невжиття таких заходів може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення, порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому з цих підстав заява підлягає до задоволення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Враховуючи, що забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством та приймаючи до уваги, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви у зазначений спосіб матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а уразі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,- задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі стягнення на підставі виконавчого напису №88919 від 12.06.2021 року, вчиненого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Грисюк Оленою Василівною, до закінчення розгляду справи судом і набрання судовим рішенням законної сили.

Роз`яснити заявнику, що позовна заява має бути подана до суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Боржник: ОСОБА_1 , іпн – НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», код ЄДРПОУ- 44353633, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Хоткевича, 5 офіс, 202.

Суддя Ванівський Ю.М.