Ухвала суду № 100975132, 09.11.2021, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1697/21

Номер провадження 2/438/438/2021

У Х В А Л А

про самовідвід

09 листопада 2021 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бориславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бориславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львіській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державної реєстрації.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2021 року визначено склад суду – головуючого суддю Слиша А.Т.

До відкриття провадження у справі суддя, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючого у справі, вирішив заявити самовідвід, виходячи з наступного.

17 грудня 2018 року Бориславським міським судом Львівської області ( головуючий суддя Слиш А.Т.) винесено рішення у адміністративній справі 438/223/16-а за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним п.3 рішення Бориславської міської ради №1371 від 15 квітня 2014 року, яким дозволено гр. ОСОБА_2 розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 для ведення садівництва із земель запасу міста (землі сільськогосподарського призначення).

Проте постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 грудня 2018 року скасовано, провадження у справі за адміністративний позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що даний спір підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства України.

Постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року залишено без змін.

03 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бориславського міського суду Львівської області із позовом до Бориславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державної реєстрації, в якому просить визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Бориславської міської ради № 1371 від 15.04.2014 року, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення садівництва із земель запасу міста (землі сільськогосподарського призначення). Просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4610300000:04:048:0132, яка проведена управлінням Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області від 09.02.2016 року.

Тобто позивач звернувся в порядку цивільного судочинства України із аналогічною позовною вимогою, заявленою ним у адміністративній справі 438/223/16-а з приводу спору між тими самими сторонами.

З аналізу судового рішення у адміністративній справі 438/223/16-а вбачається, що суддя Слиш А.Т. виніс рішення у даній справі, тобто висловив свою позицією, яка може вплинути на розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державної реєстрації, що перебуває у його провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Також, ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п.1 ст.6 Конвенції).

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»).

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Також у справі Гаусшильдта проти Данії Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з об`єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з`ясовувані факти, що можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цієї причини навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань у його неупередженості, повинен заявити відвід.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

З урахуванням вказаного, з морально-етичних міркувань та з метою недопущення виникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, для гарантії неупередженого та об`єктивного здійснення правосуддя, з метою уникнення в майбутньому звинувачень зі сторони учасників процесу в упередженості при розгляді даної справи, а також з метою уникнення конфліктності ситуації заява про самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.33,36,40,41,353,354 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Самовідвід судді Слиша А.Т. у розгляді цивільної справи № 438/1697/21, провадження № 2/438/438/2021 - задовольнити.

Відвести суддю Слиша А.Т. від розгляду цивільної справи № 438/1697/21, провадження № 2/438/438/2021 за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державної реєстрації.

Цивільну справу № 438/1697/21, провадження № 2/438/438/2021 передати до канцелярії Бориславського міського суду Львівської області для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Т. Слиш