Ухвала суду № 100974758, 18.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6756/21

Справа № 760/7303/21

У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

18.10.2021 Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого: судді - Зуєвич Л.Л., за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 , адреса представника: АДРЕСА_2 ) про роз`яснення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 10.07.2013 Солом`янським РВ ГУДМС України в місті Києві; адреса: АДРЕСА_3 ), державного підприємства «Сетам» /далі - ДП «Сетам»/ (код ЄДРПОУ: 39958500; адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича /далі - приватний виконавець Кравець В.В./ (адреса: 04159, м. Київ, вул. Полярна, 15, оф. 15), ОСОБА_1 , ОСОБА_4 /далі - ОСОБА_4 / (адреса: АДРЕСА_4 ), про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та визнання недійсними торгів на електронному майданчику ДП «Сетам»,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

25.03.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 25.03.2021, за підписом позивача - ОСОБА_2 , в якій позивач просить:

- визнати дійсним укладений договір купівлі-продажу трикімнатної квартири загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 ;

- визнати недійсними результати електронних торгів, проведених 03.12.2020, оформлені протоколом № 517442 проведення електронних торгів від 03.12.2020, з реалізації арештованого майна трикімнатної квартири загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер лота 453103);

- виключити трикімнатну квартиру загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , з опису майна боржника у виконавчому провадженні № 60366345.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.04.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження (письмове провадження).

02.06.2021 до суду надійшла заява позивача про забезпечення доказів.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.06.2021 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравця Вадима Валентиновича, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та визнання недійсними торгів на електронному майданчику ДП «Сетам» - задоволено. Накладено арешт на трикімнатну квартиру загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Заява про роз`яснення судового рішення та її обґрунтування

07.10.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 03.06.2021 в частині того, чи перешкоджає накладення арешту на квартиру користуванню нею власником.

Заява обґрунтована наступним:

«Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.06.2021 у справі № 760/7303/21, за заявою ОСОБА_2 з метою забезпечення позову накладено арешт на майно боржника, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 56,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

03.12.2020 шляхом проведення електронних торгів з реалізації лоту №453103 в системі електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ» у виконавчому провадженні №60366345, відкритому 21.10.2019, здійснено продаж майна боржника ОСОБА_3 , а саме: трикімнатної квартири загальною площею 56,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (надалі за текстом - Квартира).

Мене визнано переможцем торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №517442, сформованим Державним підприємством «СЕТАМ» 21.12.2020, згідно з яким електронні торги з реалізації лоту №453103 завершені 03.12.2020 о 18 год. 47 хвил.

Відповідно до п.1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, оголошення переможцем торгів призвело до виникнення у мене обов`язку здійснення у 10-денний строк повного розрахунку за придбане майно, що мною виконано у визначений строк.

Здійснення мною повного розрахунку за придбану квартиру стало підставою для складання 05.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В.В. акту про проведені електронні торги ВП № 60366345.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, згідно з п.8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, крім того він є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і реєстрації права власності на придбану квартиру.

Відповідно до ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого нерухомого майна здійснюється шляхом електронних торгів, порядок проведення яких визначається Міністерством юстиції України (Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5).

Станом на час проведення торгів - 03.12.2020 право власності на квартиру не оспорювалось і не було обтяжено у зв`язку з цивільно-правовими відносинами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Стягнення і реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у виконавчому провадженні №60366345 не зупинялись.

На сьогоднішній день торги не були визнані недійсними, тож вважаються такими, що відбулись та тягнуть за собою настання юридично значущих наслідків, зокрема перехід права власності на предмет торгів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.І ст.328 ІДК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.328 ІДК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом».

Застосовані норми права та мотиви суду

Суд враховує, що відповідно до ст. 271 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.

Виходячи з даної норми закону та змісту заяви, підстави для виклику в судове засідання учасників справи відсутні, а тому сторони в судове засідання не викликалися.

З аналізу ст. 271 ЦПК України випливає, що роз`ясненню підлягають рішення, які мають виконуватися як у добровільному порядку, так і примусово.

Головною підставою для подання заяви про роз`яснення рішення суду є його незрозумілість, що ускладнює його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим закон не містить, а тому їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у справі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 128/2734/17 (провадження № 61-7334св20) зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання. Суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного.

Суд враховує в якості консультаційних роз`яснення, викладені в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», де зазначено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ЦПК України, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим, рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Суд звертає увагу, що у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19 (провадження № 61-21685св19) вказано, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном,

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 259-261, 271 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Роз`яснити, що заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.06.2021 (накладення арешту на трикімнатну квартиру загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; та заборона органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 56,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ) не перешкоджають користуванню спірною квартирою власником.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Л. Л. Зуєвич