Вирок № 1009709, 22.03.2007, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа 1-20/07

ВИРОК

Іменем України

22 березня 2007 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Войнаревича М.Г. при секретарі Грушовенко О.В. за участю прокурора Притули В.Л. захисника Мельника О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Теплик справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта базова загальна середня, не працює, одружений(спільно з дружиною не проживає), раніше судимий 7.07.2005 року Теплицьким районним судом за ст. 118, 37 ч.З КК України, засуджений до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.1 п.»б» , ст. 12 п. «б» Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року звільнений від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, у вчиненні ним злочину передбаченого ст. 187 ч.З КК України,-

ВСТАНОВИВ: 23 жовтня 2006 року, біля 2-ї години ночі, житель с Погоріла Теплицького району Вінницької області підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою заволодіння грошима, розбивши вікно проник до житлового будинку жительки с Погоріла ОСОБА_2, відносно якої застосував насильство, щоб та не чинила йому опір, що є небезпечним для життя та здоров»я особи, кинув ОСОБА_2 на підлогу і наніс їй рукою два удари в голову, після чого здавив шию потерпілої від чого вона втратила свідомість. Скориставшись тим, що ОСОБА_2 втратила свідомість, він почав шукати в будинку гроші, але не знайшовши їх залишив будинок.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №635 від 26.10.2006 року у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою м»яких тканин голови, правої половини грудної клітки, осаднень в ділянці шиї зліва та справа, забою поперекових ділянок, які спричинені дією тупих предметів та по давності могли виникнути 23.10.2006 року і по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які тягнуть за собою короткочасний розлад здоров»я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.З КК України визнав повністю. Пояснив, що 22 жовтня 2006 року він був на весіллі у своїх родичів, де вживав спиртні напої. Ідучи додому, біля 21-ї години, зустрів ОСОБА_3, з яким вони зайшли до будинку ОСОБА_4, де випили майже дві пляшки горілки по 0,5 л. кожна. Опівночі він пішов додому, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння. Ідучи від ОСОБА_4 він пішов до клубу від якого є стежка, по якій він пішов навпростець, щоб не обходити дорогою. Проходячи біля домогосподарства ОСОБА_2 знаючи, що вона проживає сама, він вирішив придбати в неї пляшку горілки. Чи є в неї горілка і чи вона її продає він не знав. Зайшовши на подвір»я він побачив, що житловий будинок був закритий із середини. З метою проникнення всередину житлового будинку він ліктем розбив вікно на веранді та проник всередину житлового будинку. Проте там були ще одні двері, які вели з веранди до житлового будинку, але вони були зачинені зсередини. Тоді він через розбите ним вікно виліз надвір і вирішив проникнути всередину житлового будинку через інше вікно, яке розбив рукою, що знаходилось від дороги, але передумав проникати через це вікно, так як його могли побачити випадкові перехожі. Він обійшов будинок та розбив вікно від городу, і почув, що ОСОБА_2 прокинулась і підійшовши до вікна стала голосно на нього сваритись та бити його дерев»яною палкою. Він відштовхнув її від вікна так, що вона впала, а сам швидко проник через вікно у кімнату і двічі вдарив ОСОБА_2 кулаком в обличчя щоб вона знепритомніла, він схопив її обома руками за горло та почав душити. Коли ОСОБА_2 втратила свідомість він почав шукати в цій кімнаті горілку, скинувши на підлогу постіль, але під матрацом нічого не було, тоді почав шукати в тумбі, яка стояла біля ліжка, викидаючи з шухляд різні речі, але і там нічого не знайшовши та не взявши пішов із будинку, відчинивши двері із кімнати через веранду. У веранді, зі злості, що він нічого не знайшов в будинку, він зірвав електролічильник, який був прикріплений на стіні. Так, як ОСОБА_2 до свідомості не прийшла, то він вирішив, що вона мертва і тому вирішив тікати та переховуватись. З моменту проникнення у будинок і під час перебування у ньому він мовчав.

На досудовому слідстві він давав пояснення, що в нього виник умисел заволодіти її грошима, і здогадувався, що у неї можуть бути гроші, проник у будинок з метою заволодіння грішми, так як сказали так говорити працівники міліції, хто саме він не знає, тиску з боку працівників міліції на нього не було, фізичної сили до нього ніхто не застосовував.

Вийшовши з будинку ОСОБА_2 він пішов додому, одягнув теплу куртку та пішов до лісу, де мав намір переховуватись і перед ранком зателефонував з мобільного телефону, який був при ньому, на номер «02», та повідомив, що сталось вбивство в с Погоріла літньої жінки, при цьому він не представився та на запитання чергового не відповідав і вимкнув мобільний телефон. Після цього він ні з ким не зв»язувався протягом часу, поки переховувався в лісі.

Пробувши в лісі три доби він вирішив піти та зізнатись в скоєному в Теплицький РВ УМВС. Про те, що ОСОБА_2 залишилась живою він довідався від працівників Теплицького РВ УМВС.

Проникаючи в житло ОСОБА_2 він мав намір забрати в неї горілку. Вбивати

ОСОБА_2 він наміру не мав, а давив за шию її для того щоб вона втратила свідомість і не

чинила перешкод, коли він буде шукати в її будинку горілку. Проникаючи до ОСОБА_2 у нього в кишені було дві пачки цигарок, а коли після вчиненого ним злочину він зайшов додому, щоб взяти теплий одяг, він помітив, що у нього залишилась тільки одна повна пачка цигарок, а розпочату пачку цигарок ймовірно він загубив.

Допитана в судовому засіданні, в присутності представника органу опіки та піклування, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона проживає одиноко в с. Погоріла Теплицького району Вінницької області і її доглядають працівники соціальної служби. 22 жовтня 2006 року ввечері вона із середини закрила всі двері в будинку і лягла спати. Прокинулась близько другої години ночі від того, що почула якийсь сторонній шум і що, хтось ходить біля будинку. Тоді вона чула, що на веранді розбилась шибка, а потім і вікно, що від дороги. Потім було розбите вікно у кімнаті, де вона спала і невідомий їй чоловік спробував проникнути через вікно. Він нічого не говорив, і щоб йому перешкодити вона почала бити його палицею на яку вона опирається. Він відступив і скориставшись цим моментом вона знайшла в кімнаті сокиру і підійшовши до вікна замахнулась на нього, але чоловік вирвав від неї сокиру і кудись відкинув, штовхнув її і вона впала, а сам в цей момент він проник в середину кімнати. Після цього він почав наносити їй удари руками в різні частини тіла. Впізнати цього чоловіка вона не могла, так як було темно, в кімнаті не було світла і чоловік до неї не говорив. Тоді він схопив її руками за горло і почав душити, вона чинила йому опір наскільки могла. Після цього він її покинув і почав щось шукати в тумбі, що біля ліжка, а також перекинув її постіль. Він нічим не присвічував, робив все в темноті і нічого не говорив їй, від неї нічого не вимагав. Дочекавшись ранку вона вийшла на двір і там попросила перехожих повідомити про те, що сталось в сільську раду. Під час нападу на неї зловмисник не заволодів ніякими цінностями та грошима. Гроші в сумі 8 грн. та дві виделки з нержавіючої сталі, які вона думала, що пропали, пізніше знайшлись. На даний час їй відомо, що злочин вчинено ОСОБА_1, жителем с Погоріла Теплицького району. Батьки ОСОБА_1 після скоєного злочину ведуть за нею догляд і у всьому їй допомагають. Завдана внаслідок злочину шкода, а саме побиті вікна засклені за кошти підсудного. До ОСОБА_1 вона немає жодних претензій і просить не позбавляти його волі. Слідча ОСОБА_5 декілька разів давала підписувати документи, які перед цим їй зачитувала.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 22 жовтня 2006 року вона зі своїм чоловіком та сином ОСОБА_1 були у своїх родичів на весіллі. З весілля її син ОСОБА_1 пішов раніше за них, приблизно о 21-й годині. Після того вона його більше не бачила, оскільки він кудись зник і не з»являвся додому. Наступного дня вона дізналась, що вночі стався напад на ОСОБА_2. 26 жовтня 2006 року їй стало відомо, що її син ОСОБА_1 з»явився із зізнанням в скоєнні нападу на ОСОБА_2 в Теплицький РВ УМВС. Характеризує сина, як добру, чуйну і працьовиту людину. Те, що трапилось могло бути внаслідок перенесених ОСОБА_1 захворювань.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 23 жовтня 2006 року вона була в складі оперативної групи і виїздила в с. Погоріла на місце скоєння злочину. Нею в присутності понятих було складено протокол огляду місця події та відібрано пояснення в ОСОБА_3 та ОСОБА_7. При огляді приміщення вона бачила, що біля ліжка були гроші, які випали на підлогу. При розслідуванні кримінальної справи вона не звернула уваги на те, що пояснення ОСОБА_2, яке відбирав о/у ВКР Теплицького РВ УМВС ОСОБА_8, потерпілою не підписано.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що потерпілу ОСОБА_2 він допитував в присутності соціального працівника. Коли в Теплицький РВ УМВС з»явився із зізнанням ОСОБА_1, він спілкувався з ним, той йому розповів про обставини скоєння злочину, говорив, що проник в житлове приміщення потерпілої ОСОБА_2 з метою наживи. Процесуальних документів, в тому числі явки з повинною, він не складав, а був присутній при відібранні пояснень в ОСОБА_1, слідчою ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він працює оперативним черговим Теплицького РВ УМВС. В жовтні 2006 року, коли він перебував на чергуванні біля 3-ї години ранку поступив дзвінок з Вінницького РВ УМВС про те, що в селі Погоріла невідомий чоловік скоїв вбивство літньої жінки. Він про це повідомив голові Погорільської сільської ради. Який у відповідь пізніше йому повідомив, що нічого подібного у селі Погоріла не сталось. А через деякий час йому стало відомо, що були нанесені тілесні ушкодження жительці с.Погоріла.

Свідок ОСОБА_10, голова села Погоріла пояснив, що в жовтні місяці 2006 року , точної дати не пам'ятає , о 6 годині ранку йому подзвонили з міліції , про те , що в їхньому селі сталося вбивство літньої жінки. Даний факт не підтвердився, однак було з'ясовано , що в селі стався напад на ОСОБА_2 Вранці він прийшов на місце пригоди, де ОСОБА_2 йому розповіла, що в її будинок через вікно проник невідомий чоловік який її побив, щось шукав по хаті, а вранці вона виявила, що не стало гаманця та 8 грн. При огляді місця події були присутніми соціальний працівник ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Також він був присутній при відтворенні обстановки та обставин події, де ОСОБА_1 показував і розказував як проник в будинок ОСОБА_2 та наніс їй тілесні ушкодження з метою найти гроші.

Свідок ОСОБА_11 пояснила , що працює соціальним працівником в селі Погоріла і доглядає ОСОБА_2. В жовтні 2006 року , якого числа вона не пам'ятає їй зателефонував голова села, щоб вона прийшла до ОСОБА_2, так як на неї було скоєно напад. Коли вона прийшла до помешкання потерпілої, то побачила, що ОСОБА_2 ходила по подвір»ї розкутана і плакала. Потерпіла повідомила їй, що невідомий чоловік через вікно проник у її будинок, вона вдарила його сокирою, яку він вирвав з рук і десь відкинув. Вона взяла палицю і вдарила його на що у відповідь він ударив її. Коли зайшли в кімнату де вона спить, то побачила, що постіль була на підлозі біля ліжка. На постелі були у згортку гроші, які вона на прохання потерпілої перерахувала і їй віддала. При цьому ОСОБА_2 їй сказала, що гроші є всі на місці, пенсія за один місяць в сумі 360 чи 370 гривень. Однак пропав гаманець в якому було пару гривень і дві виделки з нержавіючої сталі. Після скоєного нападу Долинська ночувала у своїх сусідів. Протоколи , які складалися за її участю вона особисто не читала , так як протоколи були зачитані слідчою. Чи підписувала пояснення ОСОБА_2 їй невідомо.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що в жовтні 2006 року в вечірній час він приїхав з іменин, до нього зайшли ОСОБА_1, ОСОБА_3, з якими всі разом розпили пляшку горілки, також була його дружина ОСОБА_14. Пізніше підійшов ОСОБА_15, який приніс ще пляшку горілки, але вони її не допили, так як випивши досить спиртного, він посварився зі своєю дружиною та розбив магнітофон. Після чого ОСОБА_15 почав його заспокоювати, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наказав йти додому. Від нього вони пішли десь за північ, а ОСОБА_15 близько 1-ї години ночі. Цигарки вони курили кожен свої, тому не знає які цигарки курив ОСОБА_1 Про напад на ОСОБА_2 та про те, що зник ОСОБА_1 він дізнався на другий день.

Свідок ОСОБА_3. пояснив, що в жовтні 2006 року він та Романовський були на весіллі. Потім вони двоє зустрілися біля бару і вирішили ще випити спиртного. Проходячи біля будинку ОСОБА_13 вирішили зайти до нього. Біля 21 години розпивали спиртні напої у житловому будинку ОСОБА_13 там також знаходилась його дружина ОСОБА_14 Гроші на горілку давали ОСОБА_13 та ОСОБА_15 Всі знаходились в стані алкогольного сп»яніння. Близько опівночі він разом з ОСОБА_1 вийшли з житлового будинку і він відразу пішов додому, а куди пішов ОСОБА_1 він не знає. Він проживає через дорогу від ОСОБА_4 а ОСОБА_1 в іншу

сторону, десь біля кілометра від них. Наступного дня він дізнався, що вночі на ОСОБА_2 стався напад, а ввечері того ж дня йому стало відомо, що зник ОСОБА_1.

Вина підсудного у вчиненні ним злочину, крім особистого визнання ним своєї вини підтверджується слідуючими доказами: протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.52-53), протоколом огляду речових доказів ( а.с.70, 89, 113), висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2( а.с.61), висновком судово-психіатричної експертизи (а.с. 122-124).

Суд не приймає до уваги протокол огляду будинковолодіння ОСОБА_2, по АДРЕСА_2, (протокол огляду місця події та фототаблиці до протоколу огляду місця події(а.с. 3-5, 7-11),оскільки він проведений з порушенням вимог ст. 190 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши покази підсудного, потерпілого, свідків, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1, правильно кваліфіковані за ст. 187 ч.З КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечний для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу (розбій), кваліфікуючою ознакою якого є поєднаний з проникненням у житло.

Суд критично відноситься до пояснень підсудного ОСОБА_1, що він проник у помешкання потерпілої ОСОБА_2 з метою придбати в неї спиртного, оскільки на досудовому слідстві, при допиті його як підозрюваного (а.с. 34,35) він давав пояснення, що проходячи біля господарства ОСОБА_2, яка проживає одиноко, в нього виник умисел на заволодіння її грошима. При відтворенні обстановки і обставин події він підтвердив свої пояснення, (а.с. 52,53). Пояснення підсудного які він дав на судовому слідстві спростовуються також показами свідка ОСОБА_10, який був присутнім як понятий при проведенні відтворення обстановки та обставин події і чув як ОСОБА_1 давав пояснення, що проникав в будинок з метою заволодіння грошима потерпілої, а не знайшовши їх, виходячи з будинку, на веранді зі злості вирвав лічильник. Окрім того ОСОБА_1 не було відомо про наявність в ОСОБА_2 спиртного.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, характер суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, те, що він не судимий в силу ст. 85 КК України, має на утриманні одну неповнолітню дитину та батьків пенсійного віку, думку потерпілої, яка просить призначити покарання, не пов»язане з реальним позбавленням волі, те, що не наступило тяжких наслідків від скоєного злочину. Як обставину, що пом»якшує покарання суд визнає з»явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданого збитку, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи, суд вважає можливим призначити покарання підсудному у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, відповідно до ст.69 КК України.

Судові витрати пов»язані з проведенням криміналістичної експертизи підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.З КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з часу його затримання - 26 жовтня 2006 року, зарахувавши в строк відбуття покарання утримання під вартою з часу його затримання з 26 жовтня 2006 року.

Речові докази : мобільний телефон Нокіа -1600 та 3 сім-картки залишити в користуванні ОСОБА_16; почату пачку цигарок «Прилуки особливі червоні», що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Теплицького РВ УМВС - знищити ; відрізок фотоплівки «Фуджі» з відзнятим відтворенням обстановки та обставин подій залишити при матеріалах справи

; компакт-диск СД- Р з від копійованою відео зйомкою відтворення обстановки та обставин події-залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, рахунок 35227002000019, код 24525055, банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015 за проведення криміналістичного дослідження 423 грн.69 коп..

Міру запобіжного заходу залишити попередню-утримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.