Рішення № 100970863, 30.09.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.09.2021

Справа № 334/985/21

Провадження № 2/334/1785/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Єременко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води),

ВСТАНОВИВ :

12.02.2021 року позивач звернувся з позовом до суду про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги в розмірі 55352,66 грн.

Позов обґрунтований тим, що Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідачів є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що постачається до житлового приміщення шляхом транспортування через магістральні теплові мережі та внутрішньо домові розподільчі системи. Відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Система опалення помешкання відповідачів є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від`єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.

Послуга з централізованого опалення надавалась відповідачам в межах опалювального сезону, а послуги з централізованого постачання гарячої води - постійно, проте відповідачі не виконував обов`язок по оплаті за надану комунальну послугу.

Відповідачі не здійснювали оплату за використані послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.06.2015 року по 30.11.2020 року в розмірі 55 325, 66 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Споживачами за вказаний період не було здійснено жодної оплати.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період часу з 01.06.2015 р. по 30.11.2020 р. в сумі 55352, 66 грн., а також витрати позивача по сплаті судового збору.

12.08.2021 року представником відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності та просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача за період з 01.06.2015 року по 31.12.2017 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату,час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно довідки філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до копії договору дарування від 18.06.2021 року ОСОБА_1 подарував, належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 .

Згідно з п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Квартира відповідачів підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Позивач у період з червня 2015 р. по листопад 2020 р. надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 30.11.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 55352, 66 грн з урахуванням усіх проведених оплат відповідачами, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно зі звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено обов`язок відповідача, як споживача послуг позивача, своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за ст. 25 вказаного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за №630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 з 1998 року (свідоцтво № НОМЕР_2 про право власності на житло, видане Ленінською районною радою 08.04.1998 року) по 2021 рік (договір дарування 18.06.2021 року) був ОСОБА_1 , з 18.06.2021 року власником вказаної квартири є ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 її колишній чоловік, ОСОБА_2 їх спільна дочка. За адресою: АДРЕСА_1 вони з дочкою не проживають тривалий час. Дочка вийшла заміж та з 2014 року у квартирі не проживає. ОСОБА_1 фактично мешкає у вказаній квартирі сам, зловживає алкогольними напоями.

Враховуючи, що судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 до 18.06.2021 року був відповідач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 фактично у вказаній квартирі не проживала, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за надані послуги та слід відмовити у задоволенні позовних вимог відносно відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність складає 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до розрахунку позивача загальна заборгованість з 01.06.2015 року по 30.11.2020 року складає 55 352, 66 грн. Жодних оплат за вказаний період здійснено не було. Позивач з позовом звернувся до суду 12.02.2021 року, тому відповідно задоволенню підлягають позовні вимоги з 12.02.2018 року по 30.11.2020 року у межах позовної давності у розмірі 30 682, 26 грн ( з 12.02.2018 року по 31.12.2018 року – 8301,27 грн, за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року – 11977,74 грн, з 01.01.2020 року по 30.11.2020 року – 10 403, 25 грн).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення заборгованості за період з 12.02.2018 року по 30.11.2020 року з відповідача ОСОБА_1 , в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати, які док ументально підтверджені, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81,141,280-281, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 256, 264, 360, 526 ЦК України, ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання»,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період з 12.02.2018 року по 30.11.2020 року в розмірі 30 862 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят дві ) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в сумі 1258 (одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн 27 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Суддя: Філіпова І. М.