Рішення № 100970378, 09.11.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/4992/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суду Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання - Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Виноградівської міської ради Закарпатської області, у якій просить визнати за ним право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю торгового центру, розташованого в АДРЕСА_1 , у зв`язку з відмовою Виноградівської міської ради опрацювати питання введення в експлуатації вказаного нерухомого майна.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Виноградівської міської ради Закарпатської області будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання належним чином, в підготовче судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду відзив на позовну заяву, за яким вимоги позивача визнає, проти задоволення таких не заперечує та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Представником відповідача позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г.І., реєстраційний № 4208, та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний №36148910 від 07.11.2012, позивач ОСОБА_1 купив від ТзОВ «Орлекс» будівлю прохідної, що розташована в АДРЕСА_1 .

На території земельної ділянки, біля будівлі прохідної, позивач здійснив будівництво торгового центру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі дозволу Виноградівської міської ради на будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_1 , виданого ТзОВ «Орлекс» рішенням №507 від 21.08.2007.

Згідно договору оренди землі №02/2021 від 20.04.2021, Виноградівська міська рада надала позивачу в оренду в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,2600 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером: 2121210100:07:003:0525, розташована в АДРЕСА_1 , на підставі рішення Виноградівської міської ради від 25.03.2021 №137.

В затвердженому Виноградівською міською радою проекті землеустрою міститься Висновок завідувача сектору містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Виноградівської районної державної адміністрації Тегзе М., яким погоджено проект землеустрою, при умові додержання містобудівного законодавства.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер Витягу 255090420 від 30.04.2021.

26.12.2019 року був виготовлений сертифікованим інженером ОСОБА_2 технічний паспорт на нежитлову будівлю торгового центру, розташованого в АДРЕСА_1 . Загальна площа будівлі торгового центру 1103,7 кв.м., рік побудови - 2017.

В серпні 2021 року експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_3 надано Звіт за результатами будівельно-технічного обстеження нежитлової будівлі торгового центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для визначення їх технічного стану та можливості проведення реконструкції під нежитлову будівлю з торговими та офісним приміщеннями з подальшою безпечною експлуатацією.

Висновок та рекомендації по результатах обстеження технічного стану приміщень наступний:

1. Нежитлова будівля торгового центру по АДРЕСА_1 відповідає вимогам, щодо можливості подальшої безпечної експлуатації та сейсмостійкості (у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних районах України»).

2. Порушень вимог виконання будівельно-монтажних робіт не виявлено.

6. Оздоблення приміщень виконати відповідно до їх функціонального призначення.

Згідно Висновку про вартість нежитлової будівлі торгового центру, наданого сертифікованим оцінювачем ОСОБА_4 1111 «Алекс - Хуст», станом на 12.10.2021 вартість об`єкту оцінки складає 188.821,00 грн (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять одна гривня).

З отриманим технічним паспортом Позивач звернувся із заявою до Виноградівської міської ради про введення торгового об`єкту в експлуатацію та оформлення права власності.

25 серпня 2021 року позивач отримав лист Виноградівської міської ради № 02-9/2843 від 19.08.2021 року, яким повідомлено, що немає правових підстав для опрацювання питання введення в експлуатацію самочинно збудованої Позивачем будівлі торгового центру та запропоновано звернутись до вирішення цього питання до суду.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. При цьому власник, здійснюючи свої права, зобов`язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних і держави.

За змістом ч.4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

В свою чергу ст. 376 ЦК України, врегульовані питання щодо самочинного будівництва. Так, відповідно до змісту ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети, або без відповідно документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.2 ст.376 ЦК).

За приписами частини п`ятої цієї ж статті, визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Вказана правова норма поширюється на осіб, які є власниками або ж користувачами земельних ділянок, за умови, що це не порушує права інших осіб, і створений об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно п.2 цієї Постанови суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за №6, чітко визначено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи неможливість оформити право власності на самочинно збудоване майно в адміністративному порядку, а також відсутності встановлених ст. 376 ЦК України обставин, що унеможливлюють визнання права власності на самочинне будівництво, суд прийшов до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на самочинно збудовану будівлю торгового центру.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.16, 376 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на будівництвом завершену нежитлову будівлю торгового центру, загальною площею 1103,7 кв.м, рік побудови 2017, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко