Рішення № 10097034, 04.03.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.03.2010р.                                                                                          Справа № 14/15

          за позовом Аграрної біржі, адреса місцезнаходження: вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001; фактична адреса: вул. Копилівська, 67, корп. 5, м. Київ, 04073

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Квітневе", с. Тарандинці, Лубенський район, Полтавська область, 37540

          третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Брокерська контора № 107 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сільгоспмашсистема", юридична адреса: пр-т Червонозоряний, 128, м. Київ, 03188; фактична адреса: вул. Петропавлівська, 12, м. Київ, 04073.

          про стягнення 1731,98 гривень

                                                  Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Пальонка Ю.І., дов. № 208 від 31.12.2009 р.

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань по біржовому контракту № 1001 АБ від 03.04.2009 р. на загальну суму 1731,98 гривень, з яких сума основного боргу складає 1585,33 гривень, збитки від інфляції 107,72 гривень та 3% річних 38,93 гривень.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, відзив на позовну заяву не надав. На адресу господарського суду Полтавської області повернулась ухвала від 22.01.2010 р. про порушення провадження у справі з відміткою пошти про те, що власник за вказаною адресою не проживає.

          Відповідно до п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Брокерська контора № 107 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сільгоспмашсистема", м. Київ свого представника в судове засідання не направила. До початку судового засідання від неї поступило клопотання № 111/2 від 15.02.2010 р. (вхід. № 02733д від 27.02.2010 р. канцелярії суду) про розгляд справи без участі представника в судовому процесі. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив, залучивши його до матеріалів справи.          

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що на підставі біржового контракту Аграрної біржі від 03.04.2009 р. № 1001 АБ (надалі біржовий контракт), який був укладений між Аграрним фондом, м. Київ та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Квітневе", с. Тарандинці (надалі Відповідач) в особі брокера - продавця Равлюка І.В. брокерської контори № 107 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сільгоспмашсистема", м. Київ (надалі Третя особа), було укладено біржовий контракт щодо продажу товару - пшениці 4 класу, врожаю 2008 р. згідно ДСТУ 3768:2004, в кількості 658,840 тон. Загальна вартість товару з ПДВ становила 792663,58 гривень.

          Статтею 3 Закону України "Про товарну біржу" № 1956-ХІІ від 10.12.1991 р. (із змінами і доповненнями) передбачено, що товарна біржа має право встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі.

          Пунктом 1.4. біржового контракту передбачено, що вартість реєстраційного збору складає 0,2% від вартості біржового контракту, що становить (з урахуванням ПДВ) 1585,33 гривень.

          Відповідно до п. 1.9. біржового контракту біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода проводиться за рахунок Продавця (Відповідач у справі). Взяті на себе зобов'язання за біржовим контрактом Відповідач в цій частині не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 1585,33 гривень.

          Позивачем Відповідачу 15.09.2009 р. за вих. № 927 була направлена претензія з вимогою погасити суму виниклої заборгованості в розмірі 1585,33 гривень, але вона була залишена без відповіді, сума виниклої заборгованості сплачена не була.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1585,33 гривень, які і просить стягнути на свою користь останній.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

          Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 107,72 гривень збитків від інфляції та 38,93 гривень 3% річних (розрахунки у матеріалах справи).

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 1585,33 гривень, збитки від інфляції в сумі 107,72 гривень та 3% річних в сумі 38,93 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 27, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Квітневе", с. Тарандинці, Лубенський район, Полтавська область, 37540 (р/р 260066275 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 31587395) на користь Аграрної біржі, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001; фактична адреса: вул. Копилівська, 67, корп. 5, м. Київ, 04073 (р/р 26008010434301 в ЗАт "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 33947314) суму боргу в розмірі 1585,33 гривень, збитки від інфляції в сумі 107,72 гривень, 3% річних в сумі 38,93 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.