Рішення № 10097000, 04.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2010 р.Справа №21/13

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до Приватного підприємства "Л.В.С.", 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошинці, вул. Фрунзе, 28

про стягнення 2140,90 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2

від відповідача: Лесь В.С., директор, наказ № 32 від 20.09.07р.

Розглядається позовна заява про стягнення 2084 грн. 90 коп. боргу, 41,00 грн. сума інфляції, 15,00 грн. 3% річних, 300,00 грн. витрат за адвокатські послуги.

Відповідач у відзиві та у судовому засіданні позов не визнає, посилаючись на відсутність заборгованості та перевантаження автомобіля відбулося не по вині вантажовідправника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

Сторонами був укладений та підписаний договір-заявка № 151 від 21.09.09р. відповідно до якого Позивачем було взято на себе зобов"язання по перевезенню вантажу з Республіки Польща до с. Соколова Балка, Ново-Санжарського району, Полтавської області яке було виконано позивачем в повному обсязі.

Відповідно до умов вищезазначеного договору-заявки відповідач зобов"язувався оплатити за поставлений вантаж (труби стальні).

Відповідач вартість вантажу сплатив в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (в матеріалах справи додаються).

Відповідно до умов даного договору-заявки у випадку виникнення якого-небудь виду перевантаження на вісь автомобіля по вині вантажовідправника "замовник" оплачує вартість штрафу, який підтверджений документами.

Відповідно до вказаний вище умов договору-заявки відповідачу нарахований штраф з таких підстав:

З 23.09.09р. вантажним автомобілем марки Рено магнум, державні номерні знаки ВК 3712 АО/ВК 6037 ХХ водієм ОСОБА_4 здійснювалося перевезення вантажу (сталеві труби вагою 20 тон) з республіки Польща в с. Соколова Балка, Ново-Санжарського району, Полтавської області на підставі договору-заявки № 151 від 21.09.2009р.

Завантаження автомобіля здійснювалося відправником вантажу самостійно (без участі водія) не враховуючи рівномірного розподілу вантажу на платформу автомобіля, в наслідок чого під час проходження вантажу кордону, на митному переході Дорогуськ (Польща) відповідними службами Польського представництва було виявлено перегруз на вісь автомобіля. По даному факту було складено протоколи на перевізника вантажу №2863 / №00002863 / W / 2009 і накладено штраф у розмірі 735 злотих (що за курсом НБУ станом на 26.09.2009р. становить 2084 грн. 90 коп.). Даний штраф був сплачений перевізником в повному обсязі (про що свідчить квитанція про сплату).

Позивач до відповідача звертався з претензією №4 від 27.10.09р., яка залишена без відповіді та задоволення. Вищезазначена вимога обґрунтована, підтверджена доказами та підлягає задоволенню в частині стягнення 2042,35 грн. В частині стягнення 42,55 грн. оплати за послуги банку на території Польщі договором-заявкою не передбачені, а тому позов в цій частині не обґрунтований і задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаної норми відповідачу нараховані суму інфляції в розмірі 41,00 грн. та 3% річних в розмірі 15,00 грн.

Вимога в частині стягнення суми інфляції в розмірі 41,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки виходячи зі змісту ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. В даному випадку стягується за позовом не сума боргу, а штраф, тому підлягає стягненню штраф без урахування встановленого індексу інфляції.

Вимога в частині стягнення трьох процентів річних також задоволенню не підлягає, оскільки згідно ст. 550 ЦК України проценти на штраф не нараховуються.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 300,00 грн. витрат, пов"язаних з отриманням юридичних консультацій та адвокатських послуг.

Стаття 44 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 2 Закону України "Про адвокатуру" встановлено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представником.

Згідно ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські обєднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські обєднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 300,00 грн. витрат, пов"язаних з отриманням юридичних консультацій та юридичних послуг правомірна. Позивачем надано суду докази, в т.ч. квитанція № 913 від 03.02.2010р. на суму 300 грн. за надані послуги з підготовки позовної заяви та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 471 від 24.11.05р.

Ухвалою від 09.02.2010р. суд зобов"язував позивача надати суду додаткові докази, які б підтвердили вартість адвокатських послуг. Позивач витребувані докази не надав, тому позов в частині стягнення 300,00 грн. витрат, пов"язаних з отриманням юридичних консультацій та адвокатських послуг задоволенню не підлягає.

На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Л.В.С." (38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошинці, вул. Фрунзе, 28, код 32016865, р/р 26004419408001 в КБ ПРУ "Приватбанк" м.Полтава, МФО 331401) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в АТ "Укрексімбанк" м. Рівне, МФО 333539, код НОМЕР_1) - 2042,35 грн. штрафу, 66,32 грн. держмита, 153,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

СуддяТимченко Б.П.