Рішення № 100969577, 05.11.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8213/21

2-а/219/103/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області старшого лейтенанта Байди Ірини Михайлівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора 1 батальйону 2 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області старшого лейтенанта Байди Ірини Михайлівни, в якій просить: визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову серії ЕАО № 4541792 від 26 липня 2021 року по притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 липня 2021 року, рухаючись по вул. О.Тихого у м. Дружківка Донецької області, позивач був зупинений працівниками поліції. На виконання вимоги інспектора, позивач зупинив свій автомобіль Skoda Octavia НОМЕР_1 на узбіччі позаду патрульного автомобіля. Інспектор повідомила позивачу, що він порушив ПДД, перевищивши дозволену швидкість руху на 3 км/год. За допомогою планшета інспектор почала перевіряти інформацію про транспортний засіб позивача, але через поганий інтернет перевірка затягнулася і позивач відійшов до багажного відділення свого автомобіля, вважаючи, що розмова з інспектором буде продовжена під час розгляду справи і він зможе надати свої пояснення, але через декілька хвилин інспектор Байда І.М. підійшла до позивача та почала швидко і нерозбірливо диктувати на бодікамеру норму ст. 63 Конституції України та інших законів, після чого повідомила, що позивача притягнуто до відповідальності і вручила йому постанову про притягнення до відповідальності. Позивач вважає, що інспектором поліції під час розгляду справи та винесення постанови були порушені процесуальні вимоги законодавства. Зокрема, інспектор не дала позивачу надати свої пояснення, з моменту зупинки транспортного засобу до винесення постанови минуло менше 5 хвилин, що ставить під сумнів, що за цей час можливо було роз`яснити права, надати докази та розглянути справу. Позивачу не були роз`яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, не були надані докази, які б підтверджували його провину.

Оскільки позовну заяву подано з порушенням вимог статті 160 КАС України, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

19 серпня 2021 року позивачем недоліки усунені, у зв`язку з чим ухвалою суду від 20 серпня 2021 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції, місцезнаходження якого: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду на 09 годину 00 хвилин 24 вересня 2021 року з викликом сторін у приміщення суду.

03 вересня 2021 року на адресу суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції на позовну заяву, згідно якого зазначено, що 26 липня 2021 року під час несення служби в м. Дружківка, вул. О.Тихого, буд. 260, екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000747) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, яким виявився позивач, належним чином представився, пояснив суть правопорушення та попросив пред`явити документи. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів відносно позивача. Водію були роз`яснені права особи, яка притягається до відповідальності, та винесено постанова за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою накладено стягнення в розмірі 340 гривень. Відповідач вважає, що застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 є законним, оскільки прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Вказаний вимірювач швидкості отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 28 серпня 2012 року № UA-MI/1-2903-2012. Правомірність використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 неодноразово доведено актуальною судовою практикою. Що стосується процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, представник відповідача зазначає, що з відеозапису з нагрудного відеореєстратора вбачається, що інспектор, підійшовши до автомобіля під керуванням правопорушника, повідомив суть вчиненого правопорушення, а також повідомив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, дослідив докази адміністративного правопорушення, врахувавши при цьому пояснення ОСОБА_1 . Після чого інспектор повідомив ОСОБА_1 , що на нього буде винесено постанову, зі змістом якої позивача було ознайомлено та під підпис вручено її копію. Представник відповідача вважає, що дії інспектора поліції щодо виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та складання постанови у справи про адміністративне правопорушення у разі такого виявлення передбачені КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію», Інструкцією № 1395, що має наслідком прийняття відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому самі по собі дії щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані протиправними.

Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року відкладено на 15 годину 30 хвилин 11 жовтня 2021 року розгляд справи через неявку позивача, відповідача та представника відповідача.

11 жовтня 2021 року через перебування судді у відгулі судове засідання відкладено на 16 годину 50 хвилин 04 листопада 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 , який про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: у відповідності до ч. 1 ст. 126 КАС України – шляхом вручення судової повістки безпосередньо у суді, до судового засідання не з`явився. 04 листопада 2021 року до суду надійшла від нього заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач – інспектор 1 батальйону 2 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області старшого лейтенанта Байда І.М., яка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 124 КАС України, у судове засідання не з`явилась за невідомою суду причиною, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без її участі на адресу суду не надала. Наданим їй правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, тому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача – Департаменту патрульної поліції, який про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 124 КАС України, у судове засідання не з`явився за невідомою суду причиною, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі на адресу суду не надав. Проте, скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву.

За таких підстав, враховуючи можливість розгляду справи у письмовому провадженні у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, надану ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності сторін по справі та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області старшого лейтенанта Байди Ірини Михайлівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4541792, винесеної 26 липня 2021 року інспектором й батальйону 2 роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Байдою І.М., вбачається, що 26 липня 2021 року об 10 годині 29 хвилини 02 секунди в місті Дружківка по вулиці О. Тихого, 260 | 169 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20 км/год, а саме швидкість руху авто склала 73 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 № ТС000747. Здійснювалась відеофіксація на AH0000070АН00019. Вказаними діями, згідно постанови, водій порушив п. 12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Прийнято по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення – штраф у розмірі 340 (триста сорок) гривень (а.с. 7).

Згідно частин 1, 3 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

У пункті 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4541792, винесеної 26 липня 2021 року, винесеної інспектором 1 батальйону 2 роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області сержантом поліції Байдою І.М., зазначено, що позивач своїми діями, які виразились в порушенні п. 12.4 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,.

Згідно п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до статті 222 КУпАП органу Національної поліції підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП. В свою чергу, зазначеною статтею також передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції частин 2, 4, 5 статті 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 липня 2015 року № 1395.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

При цьому, посилання позивача у позові на те, що винесення оскаржуваної постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцем знаходження відповідного органу, та без надання часу на реалізацію відповідних прав ОСОБА_1 , є порушенням його прав, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що визнано рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року, є неспроможними з таких підстав.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що адміністративно-територіальна одиниця – це область, район, місто, район у місті, селище, село.

Крім того, визначення терміну адміністративно-територіальної одиниці як компактної частини єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наведене у рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13 липня 2001 року.

Так, дійсно рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015, на яке позивач посилається у позові, визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Також, Конституційний Суд у вказаному рішенні звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.

При цьому, положення ст.ст. 278, 279 КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності – винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку.

В матеріалах справи наявна роздруківка файлу під назвою «1627295342_hB000_0726_102902.jmf», на якому зафіксовано, що транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год (а.с. 30). Вказана обставина також підтверджується і відповідним відеозаписом під назвою «1627295342_hB000_0726_102902.avi», наявним на лазерному носії DVD-R, на якому зафіксовано рух автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_1 (а.с. 42).

Вказані роздруківка файлу та відеозапис у своїй сукупності доводять лише факт того, що транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год, яка навіть враховуючи похибку у ±2 км/год, є на 21 км/год більшою, ніж допустима швидкість у межах населеного пункту, яким є місто Дружківка Донецької області. Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що роздруківка файлу під назвою «1627295342_hB000_0726_102902.jmf» не містить марки та моделі транспортного засобу, так само як і на відеозаписі «1627295342_hB000_0726_102902.avi» неможливо їх встановити.

Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС001092 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/19630 від 09 листопада 2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000747, відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 09 листопада 2021 року (а.с. 31).

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 року №437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17319 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LT1 20/20 № ТС000747 до застосування.

Суд погоджується з и аргументами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, щодо правомірності використання лазерного вимірювача швидкості TruCam.

Таким чином суд вважає, що наведені вище докази підтверджують правомірність використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, фіксація яким швидкості руху транспортних засобів, у свою чергу, має розглядатись як належний, допустимий та достовірний доказ при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним та підтвердженим належними доказами факт порушення ОСОБА_1 26 липня 2021 року о 10 годині 29 хвилин у місті Дружківка по вулиці О. Тихого 260 | 169 м вимог пункту 12.4 ПДР України під час керування транспортним засобом «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Разом з тим, судом під час розгляду справи встановлено порушення інспектором 1 батальйону 2 роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Байдою І.М. порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).

З оглянутих судом відео файлів, наданих відповідачем на оптичному диску DVD-R, під назвою «2021072600117001838.mov», «2021072600132001840.mov», «2021072600119001839.mov», вбачається, що інспектором поліції оголошується, що водій вчинив адміністративне правопорушення та йому будуть зачитані його права, після чого на наступному відеозаписі інспектором дійсно оголошено водію його права, передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП, але на цьому відеозапис переривається, а у наступному вже водій підписує винесену інспектором постанову.

Разом з тим, відповідно до ст. 278 КУпАП та п. 5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 передбачено вирішення поліцейським наступних питань під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

При цьому статтею 279 КУпАП визначено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, після чого головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Проте, з оглянутих відео файлів не вбачається чи було заслухано пояснення особи, яка притягається до відповідальності, чи досліджувались докази, якщо так, то які саме.

За наведених обставин, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою та такою, що прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд прийшов до висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення ним вимог 12.4 ПДР України не підтверджується належними, допустимими та достатніми у справі доказами, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови та відомості про наявність і дослідження яких повинні бути внесені до змісту такої постанови, як недоведено дотримання процедури розгляду справи інспектором поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАО № 4541792 від 26 липня 2021 року підлягають задоволенню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст. 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити адміністративний позов.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4541792 від 03 грудня 2020 року, винесену інспектором 1 батальйону 2 роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Байдою Іриною Михайлівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідачі:

– інспектор 1 батальйону 2 роти БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області старшого лейтенанта Байда Ірина Михайлівна, місце проходження служби: 84391, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Магістральна, буд. 20, РНОКПП невідомий;

–Головне управління Національної поліції в Донецькій області, місцезнаходження якого: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, буд. 86, код ЄДРПОУ 40109058.

Суддя О.С. Конопленко