Рішення № 100969279, 10.11.2021, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/614/21

Провадження № 2/378/232/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретарів: Мельник Н.Д., Яременко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради та ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 з посиланням на те, що батьками ОСОБА_5 були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві народився ОСОБА_2 , його батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася вона ОСОБА_9 , її батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .. Її баба ОСОБА_10 була власником земельної частки (паю) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності КСП “Прогрес” Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, яка належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) на бланку КВ 0122568, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 15.11.1996 року за №410. Сертифікат втрачено, про що в газеті «Сільські обрії» опубліковано відповідне оголошення. Розбіжності в написанні імені ОСОБА_11 в записах погосподарських книг, свідоцтвах про народження членів її родини виданих виконкомом Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, заповіті посвідченому Іванівською сільською радою Ставищенського району Київської області, виникли внаслідок документальної фіксації розмовних форм імені, утворених від особового імені Мотрона в зв`язку із перекладом українського імені російською мовою та наступного зворотного перекладу із застосуванням транслітерації. Ім`я «Матрона» є транскрибованим записом російського варіанту імені Мотрона. 18 травня 2002 року ОСОБА_10 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_12 та ОСОБА_5 .. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 померла. Спадкоємці за заповітом ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в 6-ти місячний термін заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подали і вважаються такими, що спадщину не прийняли. До Ставищенської районної державної нотаріальної контори з пропуском строку на прийняття спадщини звернувся ОСОБА_12 та надав довідку про нібито проживання разом із спадкодавцею до дня смерті, яка стала підставою для заведення спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 .. Слід зазначити, що спадкоємцями першої черги (дітьми), ОСОБА_10 були ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 (дітьми якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ). ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 помер, після його смерті спадкова справа не заведена. Спадкоємців, які б на день смерті проживали разом із спадкодавцем не було. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 , спадкоємцями, які прийняли спадщину після його смерті є діти спадкодавця: вона – ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_2 .. Інші спадкоємці за законом, незалежно від черги, заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подали, пропустили строк на прийняття спадщини, і в силу ч. 1 статті 1272 ЦК України вважаються такими, що спадщину не прийняли. 02 серпня 2021 року вона звернулась до Ставищенської районної державної нотаріальної контори про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_10 , на що нотаріус, враховуючи розбіжності в інформації щодо кола осіб, що проживали зі спадкодавцею до дня смерті, та відсутність правовстановлюючого документу на належне спадкодавці спадкове майно - земельну частку (пай), відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 137) просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 баби ОСОБА_10 на земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства “Прогрес” Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, яка належала померлій згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) на бланку КВ 0122568, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 15.11.1996 року за №410, зареєстрованого 27.11.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №777, вартістю 156861,21 гривень.

В судове засідання позивач не з`явилася, до суду представник позивача ОСОБА_14 подав заяву, в якій просить справу розглядати без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача Ставищенської селищної ради в судове засідання не прибув, до суду подав заяву про визнання позовних вимог та розгляду справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, до суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнає, справу просить розглядати без його участі за наявними матеріалами.

Треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, до суду подали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, заяви відповідачів про визнання позову, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Іванівка Ставищенського району Київської області, про що 16.02.1950 року в Іванівській сільській раді Ставищенського району Київської області складено актовий запис №11. Його батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданим 16.02.1950 року Іванівським бюро ЗАГС Ставищенського району (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві народився ОСОБА_2 , його батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданим 10 квітня 1980 року Ленінградськім відділом ЗАГС міста Києва (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_16 , її батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 виданим 03 серпня 1989 року відділом ЗАГС Московського району міста Києва та свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 виданим 11.10.2013 року відділом ДРАЦС Святошинського РУЮ у м. Києві (а. с. 13, 14).

ОСОБА_10 була власником земельної частки (паю) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства “Прогрес” Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, яка належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) на бланку КВ 0122568, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 15.11.1996 року за №410, зареєстрованого 27.11.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №777, вартість земельної частки (паю) становить 156861,21 гривень (18649х4,796х1,756=156861,21), що підтверджується довідкою №Т-8/0-0.36-7/148-21 від 17.06.2021 року Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області (а.с. 15).

Сертифікат втрачено, про що в газеті «Сільські обрії» поміщено відповідне оголошення. (а.с. 32).

Із матеріалів спадкової справи (а. с. 55-63) вбачається, що 18 травня 2002 року ОСОБА_11 в Іванівській сільській раді Ставищенського району Київської області склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_12 та ОСОБА_5 . Заповіт посвідчено секретарем Іванівської сільської ради Фареник С.В. за реєстром №35. 19 серпня 2004 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка постійно до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , померла. Спадкоємці за вказаним заповітом: ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в передбачений частиною 1 статті 1270 ЦК України 6-ти місячний термін заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подали, пропустили строк на прийняття спадщини, і в силу ч. 1 статті 1272 ЦК України вважаються такими, що спадщину не прийняли.

Як видно з довідки №111 від 30.07.2021 року Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_10 , яка на підставі сертифікату КВ 0122568 (реєстр №777 від 27.11.1997 року) мала право на земельну частку (пай) в землях КСП «Прогрес» села Іванівка Ставищенського району Київської області та громадянка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживала по АДРЕСА_1 і 18.05.2002 року у виконкомі Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області склала заповіт (реєстр №35) та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Іванівка Ставищенського району Київської області, є одна і та ж особа. (а.с. 21).

До дня смерті спадкодавця проживала одна, що підтверджується записом в погосподарській книзі №3 за 2001-2005 рік Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, особовий рахунок № НОМЕР_5 (а.с. 18-20) та довідкою №408 від 04.08.2021 року Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 23).

Спадкоємцями першої черги (дітьми), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала по АДРЕСА_1 були: ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживав місті Жмеринка Вінницької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживав в місті Києві, помер ІНФОРМАЦІЯ_12 ); ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , проживав в місті Києві, помер ІНФОРМАЦІЯ_14 , дітьми якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ), що підтверджується довідкою №112 від 30.07.2021 року Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Жмеринка Вінницької області помер ОСОБА_12 , який постійно проживав та був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_6 виданим 13.07.2021 року Жмеринським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 24) та випискою з особового рахунку квартиронаймача ОСОБА_12 виданою КП «Жмеринкакомунсервіс» за №147 від 12.07.2021 року (а.с. 30).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 спадкова справа не заведена, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №65589492 від 15.07.2021 року (а.с. 25). Заповіти від його імені відсутні, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №65589464 від 15.07.2021 року (а.с. 26-28). Спадкоємців, які б на день смерті проживали разом із спадкодавцем не було, що підтверджується вищевказаною випискою з особового рахунку квартиронаймача ОСОБА_12 виданою КП «Жмеринкакомунсервіс» за №147 від 12.07.2021 року (а.с. 30).

Із матеріалів спадкової справи (а.с. 67-135) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Тютюники Чуднівського району Житомирської області помер ОСОБА_5 , який постійно до дня смерті проживав в квартирі АДРЕСА_3 , спадкоємцями, які прийняли спадщину після його смерті подавши заяву про прийняття спадщини до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори є діти спадкодавця: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_17 в силу частини 4 статті 1268 ЦК України, як неповнолітня внучка і спадкоємиця за законом згідно статті 1265 ЦК України другого ступеню споріднення вважається такою, що спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 баби ОСОБА_11 прийняла, бо в передбачений частиною 2 статті 1270 ЦК України 3-х місячний термін з 19 лютого 2005 року по 19 травня 2005 року не заявила про відмову він неї. Інші спадкоємці за законом, незалежно від черги, заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подали, пропустили строк на прийняття спадщини, і в силу ч.1 статті 1272 ЦК України вважаються такими, що спадщину не прийняли.

Як видно з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії винесеної за №523/02-31 від 05.08.2021 року, нотаріус, надавши юридичну оцінку наданим документам та провівши відповідні перевірки за відомостями інформаційних систем Міністерства юстиції України, враховуючи розбіжності в інформації щодо кола осіб, що проживали зі спадкодавцею до дня смерті, та відсутність правовстановлюючого документу на належне спадкодавці спадкове майно - земельну частку (пай), відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 33).

Положеннями пункту 21 Розділу X. "Перехідні положення" Земельного Кодексу України встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Вказаний закон набрав чинності 01.01.2019 року.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частко (паїв)», з останніми внесеними змінами від 01.01.2019 року, рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) приймають сільські, селищні, міська ради.

У відповідності до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 1220, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Положеннями статей 1217, 1222 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Як встановлено ч. ч. 1, 2, 4, 5 статті 1268 ЦК України (16.01.2003 року) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається із частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (частина 2 статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини встановлені статтею 1272 ЦК України. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

У п. 11, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування (п. 3.5 абз. 17 листа ВССУ від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 373, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223 ч. 3, 1258, 1259, 1265, 1268 - 1270, 1272, 1297 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_7 ), право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 баби ОСОБА_11 на земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства “Прогрес” Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, яка належала померлій згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) на бланку КВ 0122568, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 15.11.1996 року за №410, зареєстрованого 27.11.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №777, вартістю 156861,21 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко