Рішення № 10096923, 02.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2010 р.                     Справа № 10/6

за позовом Заступника прокурора м. Києва, вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечникова, 16-а, м. Київ, 01601

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагротехсервіс", провул. Новоселівський, 7, с. Піщане, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., 39701

про : (1) розірвання договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, укладеного між ВАТ "НАК "Украгролізинг" та ТОВ "Кремагротехсервіс";

(2) зобов'язання ТОВ "Кремагротехсервіс" повернути ВАТ "НАК "Украгролізинг" сільськогосподарську техніку згідно договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року;

(3) стягнення з ТОВ "Кремагротехсервіс" на користь державного бюджету ВАТ "НАК "Украгролізинг" 1 514 008,45 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Чміль В.В., довіреність № 14/20-46-10 від 14.01.2010 р.;

від відповідача: не з'явилися;

від прокуратури: Лядецька О.В.

Суть спору : Розглядається позов Заступника прокурора м. Києва, м. Київ в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагротехсервіс", с. Піщане про :

- розірвання договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, укладеного між ВАТ "НАК "Украгролізинг" та ТОВ "Кремагротехсервіс",

- зобов'язання відповідача повернути сільськогосподарську техніку - об'єкт лізингу згідно вказаного договору,

- стягнення 1 514 008,45 грн. заборгованості відповідача з оплати лізингових платежів за умовами вказаного договору, з яких : 859 333,64 грн. основний борг, 74 069,28 грн. пеня, 504 118,67 грн. інфляційні втрати, 76 486,86 грн. 3 % річних.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ - в порядку ст. 22 ГПК України надав суду пояснення № 14/310 від 26.02.2010 р. (вх. № 02772д від 01.03.2010 р.), відповідно до яких повідомляє суд про підтримання позову, що поданий в його особі заступником прокурора м. Києва, в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 514 008,45 грн..

Заступник прокурора м. Києва в порядку ст. 22 ГПК України надав суду заяву № 05/2-7143-09 від 22.02.2010 р. (вх. № 02782д від 01.03.2010 р.) про часткову відмову від позову, відповідно до якої :

- просить суд стягнути з відповідача 1 514 008,45 грн. заборгованості відповідача з оплати лізингових платежів за умовами договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, з яких : 859 333,64 грн. основний борг, 74 069,28 грн. пеня, 504 118,67 грн. інфляційні втрати, 76 486,86 грн. 3 % річних.

- відмовляється від позову в частині позовних вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, укладеного між ВАТ "НАК "Украгролізинг" та ТОВ "Кремагротехсервіс" та зобов'язання відповідача повернути сільськогосподарську техніку - об'єкт лізингу згідно вказаного договору,

Відповідно до статті 22 ГПК України, позивач, зокрема, в праві до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову повністю або частково за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Прокурор, який бере участь у справі, згідно із ст. 29 ГПК України несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Суд приймає заяву про часткову відмову прокурора та позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Спір розглядається в межах предмету спору в редакції вищевикладеної заяви позивача та заступника прокурора м. Києва № 05/2-7143-09 від 22.02.2010 р. (вх. № 02782д від 01.03.2010 р.).

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки, про що свідчать повідомлення № 26579 та № 123701 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.01.2010 р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 04.02.2010 р.).

Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та прокуратури, оцінивши надані докази,

встановив:

17.08.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Украгролізинг", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремагротехсервіс", с. Піщане було укладено Договір фінансового лізингу № 16-05-669флк, відповідно до умов якого лізингодавець (ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ) зобов'язувався передати у користування три комбайни зернозбиральні КЗС-11 "Дніпро-350" загальною вартістю 3 900 000,00 грн., а лізингоодержувач (Товариство з обмеженою відповідальністю Кремагротехсервіс", с. Піщане) зобов'язувався сплачувати лізингові платежі кожні три місяці (п. 5.1 та п. 5.2 зазначеного Договору) у строки згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до Договору № 16-05-669флк від 17.08.2005 р., а.с. 15).

Відповідно до п. 5.1 Договору визначено, що з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна трьом місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми відсотків банку за кредит в розмірі 18% річних та винагороди лізингодавцю за організацію фінансового лізингу в розмірі 3% річних від невідшкодованої вартості предмету лізингу.

Факт передачі майна в лізинг товариству з обмеженою відповідальністю "Кремагротехсервіс", с. Піщане підтверджується актом № 1 приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 19.08.2005 р. (а.с. 14).

Пунктом 4.4.2 Договору передбачено, що відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

У порушення прийнятих на себе зобов'язань на виконання умов Договору відповідач своєчасно не проводив сплату лізингових платежів. Згідно розрахунку, залученого позивачем в додатки до позовної заяви, на момент звернення з даним позовом до суду основна заборгованість відповідача складає 859 333,64 грн..

Згідно акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 03.01.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Кремагротехсервіс" (лізингоодержувач) передало (повернув), а ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ (лізингодавець) прийняв сільськогосподарську техніку, яка знаходилася у платному користуванні лізингоодержувача на умовах договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року. Копія акту наявна в матеріалах справи.

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Київ звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 1 514 008,45 грн. заборгованості відповідача з оплати лізингових платежів за умовами договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, з яких : 859 333,64 грн. основний борг за період з 18.11.2005 р. по 03.01.2007 р., 74 069,28 грн. пеня, 504 118,67 грн. інфляційні втрати, 76 486,86 грн. 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором неналежно виконував умови договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 859 333,64 грн.. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов’язань по Договору щодо проведення своєчасної сплати лізингових платежів, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми прострочення платежу, за кожний день прострочки.

У пункті 10.4 Договору сторони узгодили, що строк позовної давності становить 10 (десять) років, а для пені, штрафу, інших видів неустойки - 3 (три) роки.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 19.11.2005 р. по 02.07.2007 р. в розмірі 74 069,28 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за період з листопада 2006 р. по вересень 2009 р. 3% річних в розмірі 76 486,86 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 504 118,67 грн. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України суд визнає правомірними.

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 859 333,64 грн. основного боргу, 74 069,28 грн. пені, 504 118,67 грн. інфляційні втрати та 76 486,86 грн. 3 % річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "НАК "Украгролізинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кремагротехсервіс" та зобов'язання відповідача повернути сільськогосподарську техніку - об'єкт лізингу згідно вказаного договору, позивачем та заступником прокурора м. Києва подано заяви про відмову від позову в цій частині, яка прийнята судом.

За таких обставин провадження у справі в цій частині слід припинити в порядку п. 4 статті 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 78, ст. 80 (п.4), ст. 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагротехсервіс" (провул. Новоселівський, 7, с. Піщане, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., 39701), код ЄДРПОУ 33470831 на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (01023, м.Київ, вул. Мечникова, 16а), код ЄДРПОУ 25979249 – 859 333,64 грн. богу, 74 069,28 грн. пені, 504 118,67 грн. індексу інфляції та 76 486,86 грн. 3% річних;

- УДК у м. Полтаві, на р/р 31118095700002, код ЗКПО 34698804, банк : ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22090200 : 15 140,08 грн. державного мита;

- УДК у м. Полтаві, на р/р 31211259700002, код ЄДРПОУ 34698804, банк : ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22050000 : 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу № 16-05-669флк від 17.08.2005 року, укладеного між ВАТ "НАК "Украгролізинг" та ТОВ "Кремагротехсервіс" та зобов'язання відповідача повернути сільськогосподарську техніку - провадження у справі припинити в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

4. Рішення надіслати сторонам та заступнику прокурора м. Києва за адресами, вказаними у його вступній частині, а також прокуратурі Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. 1100-річяя Полтави, 7).

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.