Рішення № 100968359, 10.11.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1418/21

Провадження № 2/0158/413/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Поліщук С.В.,

при секретарі - Брись А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

24 травня 2021 року ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Кінах Я.В. звернувся до суду з цивільним позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 березня 2020р. о 08 год. 15 хв. в смт. Цумань, по вул. Васильєва, Луцького району Волинської області відбулась ДТП за участю транспортного засобу марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказана ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_2 прави дорожнього руху.

Постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.07.2020р. водія ОСОБА_2 , який на момент ДТП керував транспортним засобом марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 » визнано винним у вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили.

Вказаний транспортний засіб на праві власності належить ОСОБА_4 , цивільно - правова відповідальність якого відповідно до полісу обов`язкового страхування АО/01891432, була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон».

З метою відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 », в результаті ДТП, що мала місце 22.03.2020р. в смт. Цумань, по вул. Васильєва, Луцького району Волинської області, позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Еталон».

13.07.2020р. ПрАТ «СК «Еталон» відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, оскільки транспортним засобом марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 » на момент ДТП керувала особа, яка не мала на те законних підстав, а відтак страховик у відповідності із п. 32.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодовує шкоду заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

З метою встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » ПрАТ «СК «Еталон» замовила проведення оцінки матеріального збитку вищевказаного транспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності, аварійним комісаром ОСОБА_5 .

Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження №17573 від 20.04.2020р. проведеного суб`єктом оціночної діяльності на замовлення ПрАТ «СК «Еталон» встановлена утилізаційна вартість транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » на дату оцінки становить 11 200.00 грн., а ринкова вартість становить 25 401,60 грн.

Після проведення оцінки ОСОБА_1 за власні кошти відремонтував транспортний засіб марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 », на що витратив кошти в сумі 38 566, 00 грн., що стверджується рахунками та актом виконаних робіт від 15.07.2020р. ФОП ОСОБА_6

23.11.2020р. ОСОБА_3 , який є представником ОСОБА_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 22.03.2020р.

17.12.2020р. МТСБУ відмовило ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування, оскільки після ДТП, яка мала місце 22.03.2020р. транспортний засіб марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » було відновлено, що позбавляє можливості МТСБУ зафіксувати пошкодження отримані транспортним засобом в результаті ДТП з метою виплати страхового відшкодування.

Вважає, що ОСОБА_1 безпідставно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, так як останнім дотримано вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та надано відповідачу усі необхідні документи для здійснення даної виплати.

Діями відповідача позивачу по справі ОСОБА_1 завдано моральні страждання, які призвели до душевних хвилювань, що в свою чергу вплинуло на особисті, сімейні стосунки.

Окрім того, в результаті даної ДТП, син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , отримав тілесні ушкоджень, що також призвело до душевних хвилювань та перенесення стресу.

Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача по справі - Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 38 556, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., а також понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816 грн.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.05.2021р. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

17.08.2021р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки, представник позивача по справі - ОСОБА_3 з повідомленням про ДТП, яка мала місце 22.03.2020р. та виплату страхового відшкодування, звернувся до МТСБУ лише 19.11.2020р. За дорученням МТСБУ аварійним комісаром Гуль В.І., який мав оглянути пошкоджений транспортний засіб та скласти відповідний звіт подано рапорт від 30.11.2020р. про неможливість виконання доручення по причині відновлення даного транспортного засобу, що відповідає вимогам п. 33.3 ст. 33 Закону №1961-IV від 1 липня 2004 року, а саме не збережено пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилось після ДТП, що унеможливлює зафіксувати представника МТСБУ зафіксувати пошкодження.

Крім того зазначає, що витрати понесені позивачем на відновлювальний ремонт транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » є економічно необґрунтованими, оскільки у відповідності до п. 30.1 ст. 30 Закону №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, що узгоджується із висновком автотоварознавчого дослідження №17573 від 20.04.2020р., згідно якого утилізаційна вартість транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » становить 11 200.00 грн., ринкова вартість на дату оцінки становить 25 401,60 грн. Також вказує, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

26.08.2021р. від представника ОСОБА_1 - адвоката Кінах Я.В. надійшла відповідь на відзив у якій позовні вимоги підтримує в повному об`ємі з підстав викладених у позовній заяві. Висновок автотоварознавчого дослідження №17573 від 20.04.2020р. складений суб`єктом оціночної діяльності, аварійним комісаром ОСОБА_5 вважає належним доказом, що дає підстави для виплати позивачу страхового відшкодування. Просить позов задовольнити в повному об`ємі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Як вбачається з постанови судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.07.2020р., 22 березня 2020р. о 08 год. 15 хв. в смт. Цумань, по вул. Васильєва, Луцького району Волинської області сталась ДТП за участю транспортного засобу марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказана ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху та його визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили (а.с. 16-18).

Судом встановлено, що після ДТП, яка мала місце 22 березня 2020р., після повідомлення ОСОБА_1 про вказану подію 20.04.2020р. ПрАТ «СК «Еталон» звернулась із заявою до суб`єкта оціночної діяльності, аварійного комісара ОСОБА_5 про встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 », яким відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження №17573 від 20.04.2020р. встановлена утилізаційна вартість транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » в сумі 11 200.00 грн., ринкова вартість на дату оцінки становить 25 401,60 грн. (а.с. 33-35).

26.07.2019р. між ПрАТ «СК «Еталон» та ОСОБА_7 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобі АО/01891432, відповідно до якого забезпеченим є транспортний засіб марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 ».

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження та виділення матеріалів для притягнення до адміністративної відповідальності від 29.04.2020р. ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 » не на законних підставах, так як був викрадений ним із стоянки, що й стало підставою для відмови ПрАТ «СК «Еталон» у виплаті ОСОБА_1 у відповідності до п. 32.1 ст. 32 Закону №1961-IV страхового відшкодування (а.с. 23, 42).

Факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 » також підтверджується вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 липня 2020р. Вирок суду набрав законної сили (а.с. 43-45).

У відповідності з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до вимог п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) визначено дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п. 32.1 ст. 33 Закону України №1961-IV передбачено, що шкода не відшкодовується яка заподіяна при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Пунктом 1.4 ст. 1 Закону №1961-IV зазначено, що до осіб, відповідальність яких застрахована належить страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 липня 2020р., який набрав законної сили ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме за незаконне заволодіння транспортним засобом - марки «Iveco» д.н.з. « НОМЕР_1 », при керуванні яким, з вини останнього і сталася дана ДТП. Таким чином вина ОСОБА_2 є доведеною.

За таких умов, ПрАТ «СК «Еталон» правомірно відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

23.11.2020р. представник позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 22.03.2020р., яка відмовила ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з недотриманням вимог п. 33.3 ст. 33, п. 34.2 ст. 34, п.п. 37.1, 37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 47).

Відповідно до п. 33.3 ст. 33 Закону №1961-IV, водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону №1961-IV, після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) МТСБУ протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

З метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, в результаті ДТП, яка мала місце 22.03.2020р. за участю транспортного засобу марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 », 30.11.2020р. МТСБУ направило представника, незалежного експерта - аварійного комісара Гуля В.І. до місцезнаходження пошкодженого майна, який рапортом від 30.11.2020р. повідомив МТСБУ про неможливість виконання доручення, оскільки транспортний засіб марки «ГАЗ 5301» д.н.з. « НОМЕР_2 » повністю відновлено (а.с. 46).

Пунктом 37.1, 37.1.3 ст. 37 Закону №1961-IV передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач МТСБУ правомірно відмовив представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову щодо виплати відповідачем позивачу страхового відшкодування, а відтак й відсутні підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, яка є похідною.

Судові витрати, в силу ст. 141 ЦПК України, слід залишити за позивачем по справі.

Окрім того, варто зазначити, що у відповідності до положень ст. 1166 ЦК України, позивач має право звернутись з цивільним позовом до фізичної особи, діями якої заподіяна шкода майну позивача.

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі ст. ст. 4, 13, 22, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постано0ви суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області 25.06.2002р., РНОКПП НОМЕР_4 ;

представник позивача - адвокат Кінах Яна Валеріївна, юридична адреса: м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, оф. 36 Волинської області, діє на підставі відоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність серії РН №1184 від 19.04.2019р. та ордера на надання правничої (правової) допомоги від 19 травня 2021р.;

відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, індекс 02154, код ЄДРПОУ 21647131.

Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук