Ухвала суду № 100967559, 09.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

09 листопада 2021 року м. Київ№ 640/16815/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДепартаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)доДержавного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Чуйко Ганни Георгіївнитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруОСОБА_1 провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Чуйко Ганни Георгіївни (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними дії державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Чуйко Ганни Георгіївни щодо внесення реєстраційного запису 33711076 від 17.10.2019 щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 1938953780000;

скасувати реєстраційний запис 33711076 про державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1938953780000 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 м2 із закриттям розділу.

Мотивуючи позовні вимоги Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наголошує на неправомірності реєстраційного запису 33711076 про державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна. Зокрема позивач зазначає що 17.10.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Чуйко Ганною Георгіївною було здійснено державну реєстрацію прав на споруду за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 120,8 кв.м., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49208163 від 17.10.2019, та право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1938953780000; інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання повноважень щодо інспектування територій та виявлення фактів порушень благоустрою, було винесено припис та тимчасову споруду з вимогою надання проектно-дозвільної документації на її розміщення; на виконання припису було надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що КП «Київблагоустрій» листом від 07.07.2020 № 0,64/222-1896 (043-1665) повідомило Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); з аналізу наданого витягу вбачаються порушення законодавства у сфері державної реєстрації під час вчинення реєстраційних дій; порушення у сфері державної реєстрації тягне припущення, що спірний об`єкт не є капітальною спорудою, а відноситься до тимчасових споруд у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1551/1551 від 25.12.2008; при аналізі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об`єкт 1938953780000 за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що підставою виникнення права власності є інформаційна довідка про показники об`єкта нерухомого майна; однак, відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено серед підстав виникнення права власності інформаційної довідки про показники ОНМ; згідно інформації з Єдиного реєстру адрес міста Києва, відсутня реєстрація такої адреси як АДРЕСА_1; з огляду на це державна реєстрація на об`єкт нерухомого майна № 1938953780000 за адресою: АДРЕСА_1 , проведена на підставі документів, що не передбачені чинним, на момент вчинення дій, законодавством України, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49208163 від 17.10.2019, прийняте державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Чуйко Ганною Георгіївною не відповідає нормам законодавства у сфері державної реєстрації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

29.07.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/16815/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

21.08.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у якому останнім зазначено, що відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог; позивач дізнався про реєстрацію прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 1938953780000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м. 23.01.2020; до суду позивач звернувся лише 07.07.2020, тобто позивачем пропущено строк для звернення з позовом до суду; крім того, не надано доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та не ставиться питання щодо поновлення пропущеного строку.

10.09.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було запропоновано Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державному реєстратору Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Чуйко Ганні Георгіївні надати пояснення щодо викладених у клопотанні ОСОБА_1 обставин щодо залишення адміністративного позову без розгляду та встановлено учасникам справи п`ятиденний строк для подання зазначених пояснень з моменту отримання копії даної ухвали.

12.10.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло заперечення щодо клопотання про залишення позову без розгляду, де зазначено, що інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання повноважень щодо інспектування територій та виявлення фактів порушень благоустрою, було винесено припис та тимчасову споруду з вимогою надання проектно-дозвільної документації на її розміщення; на виконання припису було надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що КП «Київблагоустрій» листом від 07.07.2020 № 0,64/222-1896 (043-1665) повідомило Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); інформація про державну реєстрацію прав на спірний об`єкт стала відома Департаменту 07.07.2020 з листа КП «Київблагоустрій» та даний позов подано в межах встановлених строків.

15.02.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва витребувано повторно у Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (адреса: 04050, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 8А, офіс 406, ідентифікаційний код 42484787) належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна № 1938953780000 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро» надати вказані матеріали суду у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли щодо незаконної (на думку позивача) реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.11.2019 ОСОБА_1 звернувся із листом до Департаменту міського благоустрою (вх. № 064/21877 від 18.11.2019) у якому повідомив про те, що в Переліку тимчасових споруд, які підлягають першочерговому демонтажу помилково зазначена капітальна споруда, яка розміщена у АДРЕСА_1 з позначкою як невідома споруда. Також, у даному листі ОСОБА_1 просив вжити заходів реагування та виключити зазначену капітальну споруду з Переліку. До вищевказаної заяви були додані документи що підтверджують право власності ОСОБА_1 на зазначену вище споруду.

Окрім цього, 02.12.2019 ОСОБА_1 звернувся із листом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» (вх. № 11296 від 02.12.2019) у якому просив внести зміни до електронної бази даних, а саме виключити капітальну споруду, яка розміщена у АДРЕСА_1 з електронної системи реєстру демонтажу. До вищевказаної заяви були додані документи що підтверджують право власності ОСОБА_1 на зазначену вище споруду.

Листом за вих. № 043-184 від 23.01.2020 Комунальне підприємство «Київблагоустрій» у відповідь на лист ОСОБА_1 (вх. № 11296 від 02.12.2019) повідомило, що надані документи внесені до електронної бази даних. В додатку (витягу) до даного листа зазначено про обізнаність підприємства про реєстрацію прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки значиться інформація про витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 185102779 від 17.10.2019 (120,8 кв.м. нежитлові приміщення з № 1 по № 11 (гр.пр. № 16) (в літ. А)(1 поверх), об`єкт нерухомості: НІ). Технічний паспорт від 05.10.2019.

Тобто, з аналізу вищезгаданих документів вбачається, що 18.11.2019 Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дізнався про те, що власником споруди, яка розміщена у АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Позивач, в свою чергу, стверджує, що про дану споруду та про те, що власником даної споруди є ОСОБА_1 . Департамент дізнався з листа КП «Київблагоустрій» від 07.07.2020 № 0,64/222-1896 (043-1665).

Суд зауважує, що Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.11.2019 був повідомлений про ОСОБА_1 як про власника споруди, оскільки із копії листа ОСОБА_1 вбачається, що він повідомив про те, що являється власником споруди, що розташована у АДРЕСА_1 та надав відповідні копії документів на підтвердження даного факту.

Тобто саме з 18.11.2019 у позивача розпочався тримісячний строк для звернення з позовом до суду, який закінчився 18.02.2020.

Суд зазначає, що положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви або клопотань, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в його ухвалі від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19 (адміністративне провадження № К/9901/3023/20).

Верховний Суд у своїй постанові від 26.02.2020 у справі № 826/14417/18 (касаційне провадження № К/9901/7611/19) зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, положення «повинна» (яке міститься у ст. 122 КАС України) слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Схожий висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 08.04.2020 у справі № 140/2513/19 (адміністративне провадження № К/9901/4012/20).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд керується практикою Європейського суду з прав людини, яка, в силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судом як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Зокрема, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Зазначені висновки Європейського суду з прав людини використовуються і Верховним Судом, що, як приклад, відображено у його постанові від 26.02.2020 у справі № 826/14417/18 (касаційне провадження № К/9901/7611/19).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав у строк встановлений процесуальним законом та судом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, в ухвалі від 20.10.2020 по справі № 640/18388/18.

Суд зауважує, що 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанови № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (з урахуванням постанов № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020) та № 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (з урахуванням постанови № 500 від 17.06.2020), № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням постанови № 760 від 26.08.2020), відповідно до яких на усій території України з 12 березня до 31 жовтня 2020 року установлено карантин.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Однак, строк для звернення до суду із позовом у Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) закінчився до 12.03.2020, тому даний строк автоматичному продовженню на строк дії карантину не підлягає.

Враховуючи, що за відсутності обґрунтувань позивача щодо наявності поважних причин для подання відповідного позову поза тримісячним строком відповідно до ст. 122 КАС України, суд вважає що позов Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України та відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись положеннями ст.ст. 122, 123, 240 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без розгляду.

Ухвала відповідно до ч. 2 ст. 256 та п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя К.С. Пащенко