Рішення № 100967538, 09.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року м. Київ № 640/18630/20

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Качур І.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

ОСОБА_1

до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора

Черкаської обласної прокуратури

третя особа Офіс Генерального прокурора

про визнати протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Черкаської області, третя особа Офіс Генерального прокурора, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного провадження щодо прокурорів №122дп-20 від 25.06.2020 року (з урахуванням уточнень, внесених рішенням від 09.07.2020 року №135дп-20) в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Черкаської області №240 від 21.07.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Кадрової комісії від 25.06.2020р. (з уточненнями від 09.07.2020 за № 135 дп-20) та наказ в.о. прокурора Черкаської області № 240 від 21.07.2020р. «Про застосування дисциплінарного стягнення» про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді догани протиправними, а отже, такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті без врахування всіх фактичних даних, упереджено та необґрунтовано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 року у адміністративній справі №640/18630/20 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов, в якому зазначив, що рішення прийняті на підставі проведення службової перевірки, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в свою чергу надав відповідь на відзив, в якому додатково звернув увагу на протиправність рішень відповідачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 року, замінено Прокуратуру Черкаської області на належного відповідача Черкаську обласну прокуратуру (18000, Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, Код ЄДРПОУ: 02911119).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 , безперервно працює в органах прокуратури з 2005 року. Останнім часом - на посаді начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 02.08.2019 надійшла дисциплінарна скарга прокурора Черкаської області Овчаренка С.А. про вчинення заступником прокурора Черкаської області ОСОБА_1 та начальником відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Черкаську область прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.

Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження скарга 02.08.2019 розподілена члену Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Юсипу В.В. , яким 05.08.2019 відкрито дисциплінарне провадження №11/2/4-1053дс-144дп-19 стосовно прокурорів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (набрав чинності 25.09.2019) до 01.09.2021 зупинено дію положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, що регламентували роботу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, звільнено голову комісії та її членів і достроково припинено їх повноваження.

Згідно з підпунктом 3 п. 21, підпункту 7 п. 22 розділу II Закону № 113-ІХ в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення, у тому числі розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Відкриті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на день набрання чинності цим Законом дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких не ухвалено рішення, передаються секретаріатом Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів відповідним кадровим комісіям для продовження їх розгляду у порядку, визначеному Генеральним прокурором.

Наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 № 267 створено третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, до якої передано нерозглянуті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії прокурорів дисциплінарні провадження.

За результатами автоматизованого розподілу між членами третьої кадрової комісії дисциплінарне провадження № 11/2/4-1053дс-144дп-19 стосовно прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 28.11.2019 визначена члену цієї комісії Конратенку О.О .

Наказом Генерального прокурора від 28.12.2019 № 365 наказ Генерального прокурора від 04.11.2019 № 267, яким створено третю кадрову комісію, визнано таким, що втратив чинність.

Натомість наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 № 9 створено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Дисциплінарне провадження № 11/2/4-1053дс-144дп-19 стосовно прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передано до новоствореної кадрової комісії та за допомогою автоматизованої системи розподілу 17.01.2020 визначено члену комісії Зайцевій Н.В .

Згідно з дисциплінарною скаргою прокурори ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час святкування дня народження останнього, перебуваючи 07.06.2019 в позаробочий час в корчмі «Тарас Бульба», що в місті Черкаси, можливо допустили факт непристойної поведінки поза службою, що може зашкодити їх репутації та авторитету прокуратури. На переконання скаржника, прокурори можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності на підставі п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів № 122дп-20 від 25.06.2020 р. (рішення уточнено 09.07.2020 за № 135 дп-20) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

У подальшому, 21.07.2020 p., виконувачем обов`язків прокурора Черкаської області Сидором О.І. винесено наказ №240 «Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі зазначеного вище рішення Кадрової комісії № 122дп-20 від 25.06.2020 р. (та уточнень від 09.07.2020 за№ 135 дп-20).

Вважаючи рішення Кадрової комісії від 25.06.2020р. (з уточненнями від 09.07.2020 за № 135 дп-20) та наказ в.о. прокурора Черкаської області № 240 від 21.07.2020р. «Про застосування дисциплінарного стягнення» про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді догани протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З метою визначення основних принципів, моральних норма правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою, Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс професійної етики), який був чинним на час вчинення позивачем дій, кваліфікованих Комісією як дисциплінарний проступок.

За змістом частин 1 та 2 статті 11 зазначеного Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

При виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина 1 статті 16 Кодексу професійної етики).

На підставі частин 2 та 3 статті 21 цього Кодексу прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

У відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки (частина 2 статті 31 Кодексу професійної етики).

За правилами статей 32, 33 цього Кодексу передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

За змістом частини 1 статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

На підставі частин 4, 10 статті 46 Закону № 1697-VII передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Відповідно до частини 5 статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності.

На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і, в разі необхідності, інших осіб.

Згідно зі статтею 48 Закону № 1697-VII рішення в дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає більшістю голосів від свого загального складу.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

За змістом частини 9 статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

На підставі частини 3 статті 51 Закону № 1697-VII повноваження прокурора припиняються у зв`язку з рішенням КДКП про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.

За правилами частини 1 статті 50 Закону № 1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно зі статтею 21 Кодексу прокурорської етики та поведінки прокурорів, затвердженим всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, визначено, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Відповідно до розділу VIII. Інструкції № 343 посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, у тому числі щодо звільнення прокурора з адміністративної посади, чи ініціює питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктами 5, 6 частини першої, частини другої статті 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, окрім іншого: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 45, частини десятої статті 46 Закону № 1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (частина перша статті 47 Закону № 1697-VII).

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Приписами частини першої, частини четвертої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

За результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі: 1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; 2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене вище вбачається, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора є повне доведення його вини в ході службового розслідування чи дисциплінарного провадження, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, уточнення ступеня вини особи. Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях прокурора ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Крім того, суд зазначає, що кадрова комісія не приймає рішень на підставі припущень, неперевіреної, недостовірної інформації.

Виходячи із принципу та стандарту доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності слід віддати перевагу стандарту «поза всяким розумним сумнівом», який означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів: це не означає, що у його достовірності взагалі не має ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Слід зазначити що дисциплінарний проступок - це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке зазіхає на трудову дисципліну у відповідному організованому колективі (підприємство, установа) шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, що визначені у чинному законодавстві.

Водночас, дисциплінарною комісією, у дисциплінарному провадженні не встановлено конкретних фактів, які безсумнівно свідчать про вчинення позивачем дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

У рішенні комісії також зазначено, що «інші причини для такої поведінки під час службового розслідування та перевірки в межах дисциплінарного провадження не встановлені та не пояснюють її некоректність і непристойність поза службою».

В оскаржуваному рішенні після наведення норм щодо необхідності дотримання правил прокурорської етики констатовано, що «…така поведінка прокурорів, які обіймають керівні посади в прокуратурі обласного рівня, є неприпустимою та жодним чином не сприяє утвердженню статусу прокурора як високоморальної особи в очах сторонніх осіб (працівників корчми та її відвідувачів, а також перехожих), подає негативний приклад для наслідування підлеглим, що були присутні, а також не сприяє підвищенню авторитету прокуратури в цілому…».

З такого формулювання висновків комісії не можливо встановити: якими саме діями прокурора ОСОБА_1 порушено (та які конкретно) правила прокурорської етики, вимоги нормативно-правових актів з цих питань, комісією не обґрунтовано причинно-наслідкового зв`язку між діями та наслідками, які настали.

Рішенням комісії не конкретизовано та не зазначено об`єктивну сторону складу дисциплінарного правопорушення.

Під час проведення службового розслідування та під час перевіри дисциплінарної скарги комісією будь-які дані про перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не встановлені, тому такі висновки не мають під собою доказової бази.

На відзнятому відео видно, що конфліктів не було, будь-яких порушень громадського порядку у закладі 07.06.2019 р. не було. За даними ГУ НП в Черкаській області заяви, скарги та повідомлення про правопорушення, які мали місце на прилеглій території та в приміщенні 07- 08 червня 2019 не надходили.

Разом з тим, суд враховує пояснення присутніх та запрошених осіб, що зазначені у висновку «Про наявність дисциплінарного проступку» :

«прокурор ОСОБА_1 пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 увечері він разом з працівниками відділів прокуратури Черкаської області перебував на святкуванні дня народження ОСОБА_3 у ресторані « Тарас Бульба ».

До ресторану прибув після 18 год.

Ближче 22.30-23 год. до ресторану, прибули раніше невідомі йому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які привітали ОСОБА_3 з днем народження та у подальшому перебували разом з ними. Близько до 00 год., у зв`язку із закінченням роботи закладу, дехто з присутніх почали збиратись, дехто розраховуватись, дехто виходили вже на вулицю.

ОСОБА_1 також вийшов на вулицю, де побачив ОСОБА_9 з ОСОБА_7 . У цей час, стоячи на порозі закладу спиною до вхідних дверей, хтось його штовхнув у спину, таким чином, що він нахилився уперед та міг впасти зі сходів, при цьому обхопивши його ззаду за плечі і потягнувши у зворотній бік. Внаслідок цього вони присіли на сходи.

При цьому ОСОБА_1 подумав, що хтось спеціально його штовхнув і намагався піднятись, однак його притримували ззаду, тримаючи руками за плечі чи тулуб, таким чином не даючи встати. При цьому він відчував неприємну певну біль у грудній клітині від фізичних навантажень на тулуб, оскільки має проблеми зі шлунком та стравоходом. Як з`ясувалось, це був ОСОБА_3 , з яким у нього виникло короткострокове ситуаційне непорозуміння і який пояснив, що випадково мене штовхнув, виходячи із закладу.

Під час вказаних подій на вулиці також перебував ОСОБА_10 , якому ОСОБА_3 передав свою барсетку.

Після того він з ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 відійшли від закладу та дочекались дружину ОСОБА_3 , яка приіхала на автомобілі.

При цьому будь-якої зброї у присутніх та безпосередньо у ОСОБА_1 не було. Громадський порядок і робота закладу не порушувалися. Посвідчення прокурора з метою будь-якого впливу будь-ким з присутніх не використовувалось.

«Прокурор ОСОБА_3 щодо обставин дисциплінарної скарги пояснив, що на відео видно, як він передає свій гаманець ОСОБА_10 , а не пістолет.

Близько 23 години приїхали його друзі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які у прокуратурі не працюють і яких він не запрошував, однак, так як частина його гостей на той час уже поїхали додому, він запросив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за стіл. Гості вели себе абсолютно спокійно, за столом була дружня атмосфера.

Ближче до завершення роботи ресторану, а це час між 23 год. і 00 год., він розрахувався, пройшов через танцювальний зал, через коридор та, відчинивши двері, вийшов на вулицю і фактично наштовхнувся на ОСОБА_1 , який стояв прямо на порозі спиною до входу. Від поштовху ОСОБА_1 похилився вперед і щоб він не впав, ОСОБА_3 взяв його руками за плечі і потягнув на себе та, намагаючись уникнути повторної травми колінного суглобу присів на сходи, притримавши ОСОБА_1 .

Коли ОСОБА_3 вийшов, на вулиці були ОСОБА_7 , який стояв прямо перед входом, а також ОСОБА_9 , який стояв трохи збоку.

Як він зрозумів, ОСОБА_1 подумав, що його хтось штовхнув навмисно і намагався різко встали, а тому ОСОБА_3 почав вибачатися та пояснювати, що він стояв прямо на сходах і він його ненавмисно штовхнув у спину.

ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_1 , подав йому руки, щоб допомогти встати, але ОСОБА_1 прогнав його і він одразу ж відійшов.

Потім ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 відійшли подалі від закладу, в місце під деревами, яке не освітлюється. Він запропонував, щоб ніхто не викликав таксі та зателефонував дружині і попросив, щоб вона їх забрала.

Потім він ще повернувся до ресторану, бо там мали залишалися дівчата, але їх уже не було і він зрозумів, що вони поїхали додому. Десь через пів години приїхала його дружина, вони сіли в автомобіль, спочатку відвезли додому ОСОБА_10 , потім ОСОБА_1 , потім ОСОБА_9 , а потім він з дружиною поїхали додому.

Прокурор ОСОБА_9 пояснив, що він був присутній на святкуванні дня народження ОСОБА_3 . Святкування відбувалося в спокійній обстановці, періодично люди виходили в основний зал, де танцювали. Серед присутніх на святкуванні дня народження осіб, які б перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння не було.

Усі присутні перебували в літньому одязі і у будь-кого він зброї не бачив. ОСОБА_1 прийшов на святкування без сумки і також одягнений у літній одяг, тому він може стверджувати, що в нього була відсутня зброя.

Вийшовши з приміщення ресторану, він розмовляв біля центрального входу з ОСОБА_7 , стоячи спиною до центрального входу. Через деякий час розвернувшись, він побачив на східцях в сидячому положенні ОСОБА_3 , зверху якого знаходився ОСОБА_1 . Яким чином вони опинилися в такому положенні, він не бачив.

ОСОБА_7 направився в сторону ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , щоб їх підвести. В цей час ОСОБА_1 сказав ОСОБА_7 , щоб він відійшов і, що вони самі підіймуться. ОСОБА_9 у зв`язку з цим словами ОСОБА_1 також попросив ОСОБА_7 відійти і вони відійшли в сторону та продовжили спілкування.

Невдовзі після цього ОСОБА_3 сказав йому, що він зателефонував своїй дружині для того, щоб на автомобілі відвезла додому.

Після цього, він, ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відійшли від центрального входу ресторану, де очікували на дружину ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_10 пояснив, що його також було запрошено на день народження ОСОБА_3 .

Відпочинок проходив у вільному режимі, в ході якого частина колективу перебувала біля столу, хтось танцював у іншому залі, хтось палив цигарки на вулиці.

Коли він вийшов на поріг закладу то побачив, що справа від входу, на порозі сиділи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .. При цьому, ОСОБА_3 тримав ОСОБА_1 , який чомусь виривався.

У подальшому, з висловлювань ОСОБА_3 і ОСОБА_1 він зрозумів, що виходячи з ресторану ОСОБА_3 ненавмисно ззаду штовхнув ОСОБА_1 , а останній не зрозумів ситуації та подумав, що хтось його штовхнув умисно.

ОСОБА_21 хотів допомогти ОСОБА_1 піднятись, але той відмовився від його допомоги. У свою чергу ОСОБА_22 відійшов, а ОСОБА_3 .

ОСОБА_10 передав свій гаманець та мобільний телефон, пояснюючи при цьому ОСОБА_1 , що ніякого конфлікту немає та, то саме він з необережності зачепив останього.

Зрозумівши, що це було лише непорозуміння, ОСОБА_1 , а за ним і ОСОБА_3 підвелись та відійшли в сторону від входу в ресторан.

Будь-якої зброї при собі ніхто не мав, оскільки відпочиваючі були одягнені відповідно сезону, у тенісках та рубашках і її навіть при бажанні не було де приховати.

Директор ПрАТ «Черкасихімволокно» ОСОБА_7 пояснив, що приїздив привітати ОСОБА_23 з днем народження. Усе проходило без конфліктів, громадський порядок ніхто не порушував. Він стояв біля входу розмовляв з ОСОБА_9 та пропонував його відвезти додому.

Також на сходи з приміщення вийшов ОСОБА_1 і стояв трохи вище від них - безпосередньо на сходах. У цей час з дверей вийшов ОСОБА_3 і виходячи наштовхнувся на ОСОБА_1 , який від цього похилився вперед, а потім вони якось у двох присіли на сходи щоб не впасти. Побачивши це він хотів допомогти підвестись подавши руку ОСОБА_1 , який його відігнав сказавши, що його штовхнули.

Відеозапис зроблено його водієм ОСОБА_25

ОСОБА_25 повідомив, що 07.06.2019 привіз ОСОБА_7 з ОСОБА_8 до корчми «Тарас Бульба» та весь час сидів в машині. Близько опівночі з приміщення вийшов ОСОБА_8 та ОСОБА_7 при цьому ОСОБА_8 сів на переднє сидіння, а ОСОБА_7 стояв біля входу. Побачивши, що двоє сидять на сходах в цілях безпеки одразу почав знімати на телефон. На відзнятому відео видно, що конфліктів не було.

Прокурор ОСОБА_32 повідомила, що також була запрошена на святкування дня народження ОСОБА_23 .

Всі присутні на святкуванні були дружньо налаштовані. Ні в кого з них вона не бачила предметів схожих на пістолет чи кобуру до пістолету та будь- якої холодної зброї.

Аналогічні пояснення надали ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та інші.

ОСОБА_31 , який працює охоронцем ресторану «Тарас Бульба» повідомив, що будь-яких порушень громадського порядку під час його зміни 07.06.2019 не було. Він бачив двох осіб, які сиділи на ступнях закладу та зробив їм зауваження на що вони повідомили, що зараз підведуться.»

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.07.2018 р. у справі № 800/549/17, від 11.09.2018 р. у справі № П/9901/14/17, від 13.11.2018 р. у справі № П/9901/19/17 дійшла висновку, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики КДКП має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.10.2019 р. у справі №805/1235/17-а (К/9901/24269/18), рішенні Верховного Суду від 17.12.2019р. (справа №9901/413/19)

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Позивач характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має, відповідає займаній посаді.

У той же час, вказані, в судовому порядку, обставини стали єдиною підставою для прийняття Відповідачами спірних рішень та наказу, що у взаємозв`язку з вищенаведеним свідчить про їх протиправність.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Дійсно, низка рішень ЄСПЛ містить та розвиває такий підхід до обґрунтованості судових рішень.

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

У національній судовій практиці також чимало уваги приділяється питанню мотивованості судового рішення. Так, загальні вимоги до змісту судового рішення викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14. Згідно з п. п. 11 та 12 постанови у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов`язки сторін у спірних правовідносинах, посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15 Код ЄДРПОУ 00034051), Черкаської обласної прокуратури (18000, Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, Код ЄДРПОУ: 02911119), третя особа Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) про визнати протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного провадження щодо прокурорів №122дп-20 від 25.06.2020 року (з урахуванням уточнень, внесених рішенням від 09.07.2020 року №135дп-20) в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Черкаської області №240 від 21.07.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної прокуратури (18000, Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, Код ЄДРПОУ: 02911119) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15 Код ЄДРПОУ 00034051) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя І.А. Качур