Рішення № 100967297, 10.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/10368/21

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів та постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Припис 6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, виданий ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Припис 7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, виданий ОСОБА_1 ;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Чернігівської міської ради від 19.08.2021 № 3, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані приписи є протиправними, такими, що прийняті в порушення вимог чинного законодавства, тому підлягають скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю. Також позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 13.09.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду справи №620/10368/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить: зупинити дію припису 6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, відповідно до якого було встановлено вимогу зупинити виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі (корпус 12) по АДРЕСА_1 в термін до 12.08.2021 до набрання законної сили рішенням суду у справі; зупинити дію припису 7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, відповідно до якого встановлено вимогу оформити документи, які дають право на виконання будівельних робіт відповідно до чинного законодавства або привести зазначений об`єкт будівництва до попереднього стану в термін до 14.10.2021 до набрання законної сили рішенням суду у справі. Заява обґрунтована тим, що заходи забезпечення позову зупинять дію протиправних приписів, які оскаржуються, та у випадку задоволення позовних вимог надасть реальну можливість виконання судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 13.09.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №620/10368/21 відмовлено.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що викладені в позовній заяві твердження є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки Управлінням була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: «Виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі (корпус №12) по АДРЕСА_1 ». Під час зазначеної перевірки встановлено і зафіксовано у відповідних документах факт вчинення позивачем правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій свою правову позицію підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 10.08.2021 №54-ОД та направлення від 10.08.2021 №37 начальником інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Манойленко Ю.М. проведено позапланову перевірку на об`єктах будівництва «Виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі (корпус №12) по АДРЕСА_1 » щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва, про що складено акт від 12.08.2021 №37 (а.с.58,60,61-65).

Зі змісту акту від 12.08.2021 №37 випливає, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції будівлі (корпус №12), без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, вчинених щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) за адресом: АДРЕСА_1 , чим порушено пункт 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

На підставі зазначеного акту перевірки начальником інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Манойленко Ю.М. складено: протокол про адміністративне правопорушення від 12.08.2021 за частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.08.2021 №6; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2021 №7 (а.с.66-68).

За результатами позапланової перевірки та згідно вищевказаних документів заступником начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Квітко Л.В. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2021 №3, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн (а.с.69).

Також судом встановлено, що згідно договору позички майна від 01.06.2020 №01/06/20-П та акту приймання – передачі до цього договору від 01.06.2020 Товариство з обмеженої відповідальністю «Відродження старого міста» (далі – Позичкодавець) Позичкодавець безоплатно передає фізичній особі ОСОБА_1 (далі - Користувач) у тимчасове розпорядження та користування нежитлове приміщення з дахом та відокремленими входами, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 , загальною площею 453,5 кв. м на період, з 01.06.2020 по 30.04.2023 (а.с.8-10).

Позивач, вважаючи приписи та постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі – Порядок №553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі – Порядок №466, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» (далі – Постанова №406), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3038-VI, пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, як виконавчий орган міської ради з питань державного архітектурно-будівельного контролю утворено рішенням сесії Чернігівської міської ради від 11.08.2016 № Ю/УІІ - 11 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 28.12.2015 № 2/УІІ-9 «Про структуру виконавчих органів міської ради».

Відповідно до Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.11.2017 №22-УІІ-23 основним завданням управління є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні норми містить і Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

Відповідно до пункту 9 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з пунктом 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Приписами пунктів 16 та 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №553).

У свою чергу, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №553).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина 2 статті 41 Закону №3038-VI).

Відповідно до статті 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188- 42).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об`єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96 - 1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188- 42).

За приписами частини п`ятої статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як випливає з матеріалів справи, на підставі наказу від 10.08.2021 №54-ОД та направлення на перевірку від 10.08.2021 №37 начальником інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Манойленко Ю.М. проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі (корпус №12) по просп. Миру, 194 у м. Чернігові» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва, про що складено акт від 12.08.2021 №37 (а.с.58,60,61-65).

Під час проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції будівлі (корпус №12), без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, вчинених щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) за адресом: АДРЕСА_1 , чим порушено пункт 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Судом також встановлено, що згідно договору позички майна від 01.06.2020 №01/06/20-П та акту приймання – передачі до цього договору від 01.06.2020 позивач мав право розпоряджатися та користуватися нежитловим приміщення з дахом та відокремленими входами, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 , загальною площею 453,5 кв. м в період позапланової перевірки (а.с.8-10).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у межах спірних правовідносин не проводив реконструкцію нежитлового приміщення, а проводив такий вид ремонтний робіт, як опоряджувальні роботи щодо заміни покрівлі будівлі без зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення будівлі, що не потребує отримання будь-яких документів, що дають право на їх виконання, у тому числі і подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Як наслідок, за твердженням позивача його не може бути притягнуто до відповідальності за порушення містобудівного законодавства, оскільки відсутній склад правопорушення.

Натомість відповідач в матеріалах перевірки вказав, що позивачем виконано будівельні роботи з реконструкції будівлі (корпусу №12) за адресом: АДРЕСА_1 .

Отже спірним питанням у цій справі є з`ясування питання, які ж будівельні роботи були проведені позивачем на перевіряємому об`єкті.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У силу частини 2 статті 34 Закону №3038-VI перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 статті 34 Закону №3038-VI визначено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Наведеними положеннями Закону №3038-VI кореспондує пункту 5 Порядку №466, згідно з яким будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (далі - Перелік).

Згідно з пунктами 1 та 2 Переліку, до будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зокрема, відносяться роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції.

Згідно з пунктом 2 Порядку №466, пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко - економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до ДБН В.2.6-220:2017 «Терміни та визначення понять» покриття - це верхня огороджувальна конструкція будинку і споруди для захисту приміщень від зовнішніх кліматичних факторів і впливів (пункту 3.1); кроквяний дах - горищний дах з несучою кроквяною системою (пункт 3.14); покрівля – це елемент покриття (даху), який захищає будинок від проникнення в нього атмосферних опадів (пункт 3.23); покрівля хвиляста волокнистоцементна або з бітумних листів – це скатна покрівля з окремих хвилястих листів з механічним кріпленням до основи (обрешітки) (пункт 3.27); основа під покрівлю - рівна або вирівняна стяжкою поверхня несучих конструкцій покриття чи теплоізоляційного шару з міцністю на стиск не менше 0,1 МПа, яка підготовлена з необхідним ухилом до водостоків. У дахах з кроквяною системою - це несучий каркас з прогонами і настилом (пункт 3.37).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.

Матеріалами справи підтверджується, що на спірному об`єкті будівництва зокрема, проведено саме реконструкцію покрівлі, шляхом заміни несучих конструкцій балок, влаштування обрешітки та заміни її покриття, а такі роботи відносяться до будівельних робіт саме з реконструкції будівлі, а не до опоряджувальних робіт щодо заміни покрівлі будівлі без зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення будівлі на спірному об`єкті будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.12.2020 у справі №489/1477/17.

Учасниками справи не заперечується факт відсутності повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що реконструкція нежитлової будівлі за адресом: АДРЕСА_2 відбувалась без дозвільних документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваним рішенням, внаслідок виконання будівельних робіт без повідомлення контролюючого органу про початок виконання зазначених робіт та правомірно винесені оскаржувані приписи.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю за необґрунтованістю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів та постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 40910906).

Суддя В.В. Падій