Рішення № 100967257, 10.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/12328/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Бородулі В.В.,

представника позивача Дмитришин А.В.,

представники третьої особи Обуховського О.Г., Кокоші Д.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа – Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позов до Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа – Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Дрєєва Віталія Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2021 №66926357.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття провадження є незаконними, а постанова підлягає скасуванню, оскільки оскаржувана постанова винесена відносно фізичної особи, хоча і рішення суду і заява стягувана стосуються виключно Фізичної особи- підприємця. Крім того, виконавчий документ містить виправлення. Внесення змін та доповнень до виконавчих документів, без відповідної ухвали суду, не передбачено законом, тому виконавче провадження на підставі такого документу не може бути відкрито. Також вказує, що у виконавчому документі та заяві про примусове виконання рішення, на підставі якого видано виконавчий документ відсутні заходи примусового виконання рішення, що є однією з обов`язкових вимог до виконавчого документа.

Ухвалою від 02.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу 2–денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Розгляд справи просив провести без його участі. Через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

Представники третьої особи в судовому засіданні просили у задоволенні вимог відмовити, подавши пояснення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На виконанні у Ріпкинському відділі державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавчий лист Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 №620/4823/21, виданий на підставі рішення суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

23.09.2021 Начальником Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Дрєєвим Віталієм Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66926357 згідно якої застосовано заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі.

Позивач, вважає зазначену вище постанову протиправною, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Згідно з ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частина 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає наступні вимоги до виконавчого документа: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 1. ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», водночас п.3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає заходи примусового виконання рішень, а саме такими заходами є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 5 цієї статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2021 Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до відповідача була подана заява, в якій управління просило прийняти до примусового виконання виконавчий лист від 13.09.2021 у справі №620/4823/21 та на підставі якої відповідачем винесено оскаржувану постанову.

Обгрунтовуючи свою позовну заяву, позивач посилається, зокрема, на те, що оскаржувана постанова винесена відносно фізичної особи, хоча і рішення суду, і заява стягувача стосуються виключно фізичної особи-підприємця.

Суд зазначає, що статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Право на здійснення підприємницької діяльності, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто така, що досягла повноліття. Єдиною умовою реалізації права на підприємницьку діяльність і головним етапом легалізації господарської діяльності особи є її державна реєстрація. Саме від моменту державної реєстрації фізична особа набуває дієздатності у сфері підприємницької діяльності і відповідного статусу та має право проводити господарські операції.

Ст. 51 Цивільного кодексу України зазначає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Це означає, що фізичні особи—підприємці в деякій мірі прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб — суб`єктів підприємницької діяльності. Вони наділені таким же обсягом цивільних прав та обов`язків, що їх мають юридичні особи при здійсненні своєї підприємницької діяльності. Так, наприклад фізичні особи-підприємці, так само, як і юридичні особи мають право наймати працівників, зобов`язані у передбачених законом випадках одержати ліцензію на здійснення певних видів діяльності, сплачувати податки та інші обов`язкові платежі, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності тощо.

Однак, вказане положення не означає, що фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, набуває статусу юридичної особи чи прирівнюється до неї.

Тобто, громадянин, який бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого він набув з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки – «підприємець».

Принципи здійснення ним підприємницької діяльності роблять його подібним до юридичних осіб, тоді як в інших відносинах, незважаючи на будь-які зміни в його статусі, він залишається бути громадянином - фізичною особою.

При цьому, законодавство України не передбачає виокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна. Так, відповідно до ч.2 ст.128 Господарського кодексу України та ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Із викладеного вище, можна зробити висновок, що правовий статус фізичної особи-підприємця характеризується простою, в порівнянні з юридичними особами, процедурою державної реєстрації і діяльності; відсутністю установчих документів та статутного капіталу; можливістю здійснення підприємницької діяльності без залучення найманої праці. Однак, ФОП несе повну відповідальність за свою діяльність.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є особою, що провадить відповідну підприємницьку діяльність, і поряд цим, у жодному разі не перестає вважатися фізичною особою.

Зважаючи на вищевикладене, доводи представника позивача з даного приводу не можуть спростовувати правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2021 ВП №66926357 і не можуть бути самостійною підставою для її скасування.

Також, оскаржуючи рішення посадової особи органу державної виконавчої служби, представник позивача вказує, що довіреність представника стягувача нібито не завірена належним чином згідно Стандарту № 55 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держсноживстандарту України від 07.04.2003 №55.

Як вбачається з матеріалів справи, якість доданої представником позивача до позову копії довіреності дійсно не відображає реквізитів засвідчення копії документа, а саме штампу «Копія» та напису про засвідчення зі словами «Згідно з оригіналом». Водночас, копія довіреності, яка разом із заявою про примусове виконання рішення міститься у матеріалах виконавчого провадження, засвідчена представником стягувача належним чином, з усіма відповідними реквізитами.

Крім того, представник позивача посилається на документ, який втратив чинність, що не може слугувати належним приводом для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Наведені у позові доводи щодо оформлення довіреності представника стягувача не висвітлюють обґрунтування стосовно незаконності дій чи бездіяльності відповідних посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Щодо відсутності у виконавчому документі та заяві про примусове виконання рішення заходів примусового виконання рішення, суд зазначає, що перелік заходів примусового виконання рішень, процитований представником позивача, не вичерпується виключно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження». Так, ст.63 цього Закону визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Таким чином, зупинення експлуатації будівлі ФОП ОСОБА_1 , тобто, утримання боржника від експлуатації цієї будівлі, і є заходами примусового виконання.

Вказаний виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у ньому чітко вказано ті дії, від вчинення яких боржник зобов`язаний утриматися. Порядок виконання такого характеру встановлено згаданою вище ст.63 Закону України «Про виконавче провадження».

Також не заслуговують на увагу посилання представника позивача про внесення виправлень у виконавчий лист.

Пункт 3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому під час здійснення виконавчого провадження було встановлено дату народження боржника яку внесено до автоматизованої системи виконавчого провадження.

При цьому, виконавчий лист від 13.09.2021 №620/4823/21, виданий Чернігівським окружним адміністративним судом та копія якого надана суду разом з матеріалами виконавчого провадження не містить виправлень.

Враховуючи все вищевикладене, суд констатує, що виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у ньому чітко вказано ті дії, від вчинення яких боржник зобов`язаний утриматися.

Згідно ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа – Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 10.11.2021.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач – Ріпкинський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул.Попудренка, 8-А, смт.Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 34404988);

Третя особа - Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (проспект Миру, 190-А, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 38590042).

Суддя Л.О. Житняк