Рішення № 100967189, 09.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/8371/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому (з урахуванням уточнення) просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, доведеного до відома ОСОБА_1 , в листі від 22.06.2021 року № 2500-0205-8/32721 про відмову у перерахунку пенсії державного службовця, згідно із статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 , стаж роботи 27 років 9 місяців до стажу державної служби.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що її стаж державної служби становить 27 років 9 місяців, що підтверджується даними трудової книжки та довідок. Однак, відповідач зарахував до її стажу державної служби лише 7 років 10 місяці 4 дні (з 01.09.1993 по 27.05.1998, з 28.05.1998 по 04.07.2001. Тому, посилаючись на правові положення Закону України «Про державну службу», Порядків обчислення стажу державної служби № 283 та № 229, вважає, що дії відповідача щодо не зарахування до її стажу інших періодів роботи є протиправними.

Відповідач у відзиві зазначив, що з позовними вимогами не погоджується та просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки з 04.07.2001 посади, на яких працював позивач, віднесено до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Зважаючи на положення пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, складає 7 років 10 місяців 4 дні (з 01.09.1993 по 25.07.1998, з 28.05.1998 по 04.07.2001). Зважаючи на те, що позивач не працював на посадах державної служби станом на 1 травня 2016 року та не мав 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і не займав посаду державного службовця, у Головного управління відсутні законні підстави для переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та наданих довідок управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради № 01-13/541 від 08.06.2021, № 01-13/542 від 08.06.2021.

У відповіді на відзив, позивач заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 04.10.2021 позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.11.2021 розгляд справи продовжено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 14).

Відповідно до копії Трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 18-20) позивач:

30.08.1976 – прийнята до Управління головного архітектора міста Чернігова в техбюро на посаду копіювальниці;

01.09.1993 – переведена на посаду інженера І категорії Управління архітектури і містобудування Чернігівського виконкому;

27.05.1998 – призначена в порядку переведення з Управління архітектури і містобудування міськвиконкому на посаду спеціаліста І категорії Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради;

18.02.2000 – переведено на посаду головного спеціаліста;

07.08.2001 – прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;

30.05.2003 – призначено на посаду начальника відділу геодезії та містобудівного кадастру Управління архітектури та містобудування міської ради;

15.04.2016 – переведено на посаду начальника відділу землеустрою та містобудівного кадастру Управління;

18.05.2016 – відділ землеустрою та містобудівного кадастру перейменовано у відділ геодезії та містобудівного кадастру.

14.06.2021 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», додавши до заяви копії: Трудової книжки; Довідку від 08.06.2021 № 01-13/541 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видану Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради позивачу за період з 01.06.2016-31.05.2021 (а.с. 15-16); Довідку від 08.06.2021 № 01-13/542 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видану Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради позивачу станом на червень 2016 року (а.с. 17).

Листом від 22.06.2021 (а.с. 14) відповідач поінформував позивача про те, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ до 04.07.2001, тобто по дату набуття чинності Законом України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування». Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.09.1976 стаж державної служби позивача складає 7 років 10 місяців 4 дні (з 01.09.1993 по 27.05.1991 та з 28.05.1998 по 04.07.2001), що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». З огляду на викладене, підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відсутні. Підстава: рішення про відмову від 17.06.2021 № 160.

Не погодившись із зазначеною відмовою позивач звернувся з позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII), відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» визначено визнати такими, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ).

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Статтею 46 Закону № 889-VII визначені особливості стажу державної служби, а саме у частині другій зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III, в органах місцевого самоврядування встановлюються, окрім іншого, такі категорії посад: п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;

шоста категорія - посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу держаної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Обставина щодо втрати чинності Порядку № 283, у зв`язку із затвердженням 25 березня 2016 року Постановою № 229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби, судом не враховується, оскільки його норми були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Порядок № 229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

При цьому, суд звертає увагу, що як Порядок № 283 у пункті 2, так і чинний на теперішній час Порядок № 229 у пункті 4 передбачає, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

Тобто, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Судом встановлено, що відповідачем позивачу до стажу її державної служби зараховано лише період її роботи з 01.09.1993 – 27.05.1998 та з 28.05.1998-04.07.2001.

Водночас, судом встановлено, що позивач у період з 05.07.2001 – 31.05.2021, що включає момент набуття чинності Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, працювала в Управлінні архітектури та містобудування Чернігівської міської ради на посадах головного спеціаліста та начальника відділу.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що період роботи позивача на посадах в Управлінні архітектури і містобудування Чернігівського міського виконавчого комітету та в Управлінні архітектури і містобудування Чернігівської міської ради у період з 01.09.1993 – 31.05.2021, що становить 27 років 9 місяців, підлягає зарахуванню позивачу до стажу її державної служби.

У постанові від 15.08.2019 у справі № 676/6166/17 Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Оскільки підставою для прийняття відповідачем рішення від 17.06.2021 № 160 про відмову позивачу у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» стало відсутність у позивача достатнього стажу державної служби, та зважаючи на те, як встановлено вище, що стаж державної служби позивача становить 27 років 9 місяців, суд дійшов висновку, що вказане рішення № 160 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 стаж роботи 27 років 9 місяців до стажу державної служби; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи 27 років 9 місяців до стажу державної служби; визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.06.2021 № 160 про відмову ОСОБА_1 у переведенні та перерахунку пенсії державного службовця згідно із статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 стаж роботи 27 років 9 місяців до стажу державної служби.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи 27 років 9 місяців до стажу державної служби.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.06.2021 № 160 про відмову ОСОБА_1 у переведенні та перерахунку пенсії державного службовця згідно із статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір 908,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 09.11.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб