Рішення № 100966743, 09.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9940/21

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подання про повернення ОСОБА_1 з державного суму сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 16809,36 згідно квитанції від 14.04.2021 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна позивач сплатив 16809,36 грн. збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, хоча був звільнений від сплати збору на підставі пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки придбав житло вперше. Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повернути помилково сплачений збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, однак, відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні його заяви.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом, просить позов задовольнити повністю.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що відсутність права власності у позивача на нерухоме майно в період часу з моменту введення в дію Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (1997 рік) по дату набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (2004 рік) позивачем жодним чином не підтверджено.

Також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Разом з тим, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Яроцьку Тетяну Володимирівну, оскільки рішення по справі, що розглядається не впливає на права та обов`язки зазначеної особи.

Відповідач скористався правом на подання відповіді на відзив, згідно якої вказав, що на підтвердження придбання нерухомого майна вперше надає відповідь від 05.10.2021 №2200-0503-8/53364 на адвокатський запит №01 від 01.10.2021 про сплату збору з операцій купілв-продажу за період з 2000 по 2013. Просить позов задовольнити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Відповідно до ухвали від 16.08.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У зв`язку з виходом судді ОСОБА_2 у відставку, ухвалою від 15.09.2021 суддя Матущак В.В. прийняв до провадження адміністративну справу прийняв до провадження справу №560/9940/21.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 14.04.2021, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Яроцькою Т.В. області, зареєстрованого в реєстрі за №365 згідно якого ОСОБА_1 набув права власності на квартиру за номером АДРЕСА_1 . Одночасно при посвідченні вказаного договору нотаріусом, 14.04.2021 позивач сплатив 16809,36 грн. (1% від ціни квартири) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі - продажу) нерухомого майна, що підтверджується квитанцією №0.0.2086964642.1 від 14.04.2021.

Позивач, вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений ним збір у розмірі 1% від вартості квартири .

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про повернення помилково сплачених коштів з тих підстав, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а законодавством не передбачено порядок відшкодування органами Пенсійного фонду України коштів, сплачених при купівлі житла на підставі заяви платника.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом, для захисту порушених прав.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.10.1997 №400/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно із пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

З системного аналізу наведених правових актів суд приходить до висновку, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №252597619 від 14.04.2021. Згідно вказаного витягу позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яке набуто на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2021.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору суд врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, від 31.01.2018 у справі №819/1667/17, від 20.03.2018 у справі №819/1249/17, від 19.06.2018 у справі №819/1554/16, від 03.07.2018 у справі №819/33/17, від 11.07.2018 у справі №819/242/17, від 01.11.2018 у справі №819/1353/17, від 31.10.2018 у справі №819/595/17, від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17, від 14.05.2019 у справах №819/145/17, №813/1514/17.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

За вказаних обставин, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.

Повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється відповідним територіальним органом Казначейства за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету. Подання подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Отже, позовні вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі в розмірі 16809,36 грн. згідно з квитанцією від 14.04.2021 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України та те, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн., судові витрати необхідно стягнути пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належить:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 19.04.2021; звіт №1 про надані послуги правової допомоги від 22.07.2021; звіт №2 про надані послуги правової допомоги від 18.10.2021; акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2021; акт №2 приймання-передачі наданих послуг від 18.10.2021.

За умовами укладеного між адвокатським бюро "Остапчук та партнери" (Адвокатське бюро) та ОСОБА_1 (Клієнт) договору про надання правової допомоги від 19.04.2021 Адвокатське бюро на виконання доручення Клієнта надає юридичні послуги щодо здійснення представництва (правової допомоги) щодо захисту прав та законних інтересів Клієнта: ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, вивчення цих матеріалів; дослідження правової проблеми клієнта, вивчення та аналіз законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, огляд судової практики у подібних правовідносинах за схожих обставин справи; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень по суті доручення; збирання, оформлення та подання доказів; складання, підписання та подання процесуальних документів та інших документів правового характеру; представництво клієнта у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції у разі оскарження ухвал суду першої інстанції за встановленою законом підсудністю; ведення переговорів та зустрічей із протилежною стороною та третіми особами в інтересах клієнта; - клієнт сплачує адвокатському бюро фіксований гонорар.

Відповідно до Актів приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2021 та 18.10.2021 адвокатське бюро надало, а клієнт отримав правову допомогу у справі про повернення коштів щодо збору на обов`язкове пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна, а саме:

- усна консультація, аналіз матеріалів, наданих Клієнта, оцінка перспектив судового захисту, визначення стратегії захисту у справі - 1 година, 1000 грн.;

- підготовка та подання заяви до Головного управління Пенсійного фонд України в Хмельницькій області про повернення коштів щодо збору на обов`язкове пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна - 1 година, 1000 грн.;

- вивчення та аналіз судової практики, правових позицій Верховного Суду у подібних справах з тотожним предметом спору - 1 година, 1000 грн.

- підготовка та подання позовної заяви про повернення коштів щодо збору на обов`язкове пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна до Хмельницького окружного адміністративного суду - 2 години, 2000 грн.,

- підготовка та подання адвокатського запиту №01 від 01.10.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - 0,5 години, 500 грн.;

- підготовка та подання адвокатського запиту №02 від 01.10.2021 до Хмельницького бюро технічної інвентаризації - 0,5 години, 500 грн.;

- аналіз матеріалів наданих у відповідь на адвокатські запити ГУ Пенсійного фонду Хмельницької області та Хмельницького бюро технічної інвентаризації. Вивчення та аналіз судової практики, правових позицій Верховного Суду - 1 година, 1000 грн.;

- оплата за виготовлення довідки про відсутність зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , згідно рахунком №СФ-00621 від 05.10.2021 - 230 грн.;

- підготовка та подання відповіді на відзив ГУ Пенсійного фонду Хмельницької області про повернення коштів щодо збору на обов`язкове пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна - 2,5 години, 2500 грн.

Разом - 9730 грн.

Оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в актах приймання-передачі наданих послуг, є неспівмірними з розглядом цієї справи.

Так, підготовка та подання заяв, адвокатських запитів до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та аналіз відповідей на них, ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, вивчення цих матеріалів, дослідження правової проблеми клієнта, вивчення та аналіз законодавства, яке регулює відповідні правовідносини та огляд судової практики у подібних правовідносинах за схожих обставин справи, оплата та виготовлення довідки не відноситься до правової допомоги адвоката та не є тотожною наданню безпосередньо самої правової допомоги. Крім того, суд вважає, що кількість затрачених годин на підготовку позовної заяви є достатньою, в тому числі для вчинення вказаних дій.

При цьому суд звертає увагу на те, що ця справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету суму сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 16809,36 згідно квитанції від 14.04.2021 №0.0.2086964642.1

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 листопада 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя В.В. Матущак