Ухвала суду № 100966521, 10.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

10 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4161/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши в письмовому провадженні питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про об`єднання справ в одне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 07.02.2018 року № 469, яким затверджено містобудівну документацію «Коригування генерального плану смт. Лазурне», розроблений ЧНПФ «Херсонпроект».

Ухвалою суду від 16.08.2021 вказана заява була залишена без руху, позивачці надано строк на усунення недоліків.

25.08.2021 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачкою, у зв`язку з чим ухвалою від 30.08.2021 року провадження в справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачку зобов`язано в строк до 24.09.2021 року надати суду завірені належним чином копії матеріалів, взятих до уваги при прийнятті рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 07.02.2018 року № 469, яким затверджено містобудівну документацію «Коригування генерального плану смт. Лазурне», розроблений ЧНПФ «Херсонпроект», а також документів складених під час підготовки до прийняття спірного рішення та під час його прийняття (включаючи докази оприлюднення проектів, результати громадських слухань, протоколи засідань комісії, ради, тощо).

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є визнання протиправним та скасування рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 07.02.2018 року № 469, яким затверджено містобудівну документацію «Коригування генерального плану смт. Лазурне», розроблений ЧНПФ «Херсонпроект», предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про відсутність протиправних дій з боку відповідача при прийнятті оскарженого рішення.

Крім наведеного, суд має встановити правову природу спірного рішення.

Для встановлення цих та інших обставин, які мають вирішальне значення для вирішення даного спору та ухвалення законного і обґрунтованого рішення суд має дослідити докази, які наразі відсутні у матеріалах справи.

08.11.2021 року відповідачем надано відзив разом з клопотанням про поновлення строку на його подання та витребуваними доказами.

В зв`зку з викладеним, лише після надання запитаних документів, суд дійшов висновків, викладених нижче за текстом даної ухвали.

Так, по-перше, щодо порядку розгляду справи.

Як вбачається з заявленого позову, предметом розгляду даної справи є рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 07.02.2018 року № 469, яким затверджено містобудівну документацію «Коригування генерального плану смт. Лазурне», розроблений ЧНПФ «Херсонпроект».

З наданих до суду документів, вбачається, що коригування генерального плану не є формальним, а полягає в зміні ряду його показників.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

В Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року визначено:

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1);

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Аналіз положень статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Затверджуючи своїм рішенням генеральний план населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

Рішення місцевої ради щодо затвердження генерального плану стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб - є ознакою нормативності.

Отже, оскаржене рішення відповідача є нормативно-правовим актом.

Пунктом 1 ч.4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

На підставі наведеного, суд призначає справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та замінює судове засідання по справі підготовчим.

Також, 10.11.2021 року до суду надійшло клопотання про об`єднання даної справи зі справою №540/2774/20 в одне провадження.

Частиною 2 ст. 172 КАС України передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Вирішуючи клопотання представника відповідачів про об`єднання справ в одне провадження суд виходить з наступного.

Так, згідно положень ч.3 ст. 172 КАС України для об`єднання справ в одне провадження обов`язковим є врахування не тільки вже наведених положень ч.2 ст. 172 КАС України, але й вимог ч.3 ст. 172 Кодексу, згідно яких об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Позивач в своєму клопотанні просить, об`єднати дану справу зі справою №540/2774/20, яка знаходиться в провадженні судді Херсонського окружного адміністративного суду Варняка С.О. та передати на розгляд зазначеного судді об`єднану справу.

Судом, згідно даних автоматизованої системи документообігу суду "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що провадження у справі №540/2774/20 під головуванням судді Варняка С.О. відкрито ухвалою від 28.12.2020 року. Цією ж ухвалою суддя вирішив розглядати справу за загального позовного провадження.

Наразі, справу призначено до розгляду по суті на 18.11.2021 року.

Отже розгляд по суті справи №540/2774/20 вже розпочався.

Клопотання представників відповідача про об`єднання справ в одне провадження подано до суду 10.11.2021 року, тобто вже після початку розгляду по суті справи №540/2774/20 , що перебуває в провадженні судді Варняка С.О.

У зв`язку з викладеним клопотання представника позивача задоволенню не підлягає, оскільки подане після граничного строку на його подання, передбачене ч.3 ст. 172 КАС України.

Керуючись ст. ст. 12, 172, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

Відмовити в задоволенні клопотання про об`єднання даної справи зі справою №540/2774/20 в одне провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає та є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя О.В. Ковбій