Рішення № 100966440, 10.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5372/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке викладено у протоколі засідання Комісії від 27 травня 2021 року № 81, в частині яка стосується відмови у виплаті одноразової грошової допомоги старшому сержанту в запасі ОСОБА_1 у зв`язку з частковою втратою працездатності без встановлення групи інвалідності;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, у зв`язку із встановленням часткової втрати працездатності на 10 % без встановлення інвалідності, яке пов`язано з проходженням військової служби;

- зобов`язати Херсонський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу у Військовій частині А1604 з серпня 2016 року, в тому числі перебував в АТО з 21.12.2016 р. по 18.06.2017 р. Під час проходження військової служби отримав захворювання - хронічний вірусний гепатит С з незначним порушенням функції та простий короткозорий астигматизм очей. Згідно свідоцтва про хворобу від 25.10.2018 р. № 256 вказані захворювання пов`язані з проходженням військової служби. 13.02.2019 р. було видано посвідчення МСЕК, відповідно до якого встановлено у позивача 10 % втрати працездатності без встановлення групи інвалідності. У подальшому документи позивача були направлені до Міністерства оборони України для розгляду питання стосовно призначення одноразової допомоги у відповідності до постанови КМУ від 25.12.2013 р. № 975. 29.06.2021 р. отримав лист від Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки яким повідомлено про відмову комісією Міністерства оборони України у призначенні допомоги (протокол засідання комісії від 27 травня 2021 року № 81) у зв`язку з тим, що виплата одноразової грошової допомоги, пов`язаної з проходженням військової служби, не передбачена, а передбачено - з виконанням обов`язків військової служби. Вважає таку відмову протиправною, оскільки перебуваючи на військовій службі виконував обов`язки військової служби та захворів ще під час перебування на військовій службі, що і стало причиною звільнення з неї.

Ухвалою від 21.09.2021 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк на подачу відзиву.

Відповідач-1 у встановлений суддею строк відзив на позовну заяву не надав.

06.10.2021 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що Міністерством оборони України правомірно відмовлено позивачу у виплаті допомоги, так як підставою для її виплати у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності є наявність захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, а не пов`язаного з проходженням військової служби як це вказано у довідці МСЕК щодо позивача.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 2016 року проходив військову службу у Військовій частині А1604 та відповідно до посвідчення від 25.05.2018 р. НОМЕР_1 є учасником бойових дій.

Згідно свідоцтва про хворобу від 25.10.2018 р. № 256 у позивача виявлено хронічний вірусний гепатит С (аНСV+, ПЛР РНК НСV+) з незначним порушенням функцій, простий короткозорий астигматизм ст. 0,5 Д обох очей при гостроті зору з корекцією 1,0/1,0. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

07.11.2018 р. позивача звільнено з військової служби у запас.

Відповідно до довідки МСЕК серія 10 ААА № 0047 від 13.02.2019 р. позивачу встановлено 10 % втрату працездатності, з причинним зв`язком: захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Після отримання вищезазначеної довідки позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби, до якої долучив копію свідоцтва про хворобу, довідку МСЕК, копію паспорту та довідки про присвоєння РНОКПП, витяг з наказу про виключення зі списків особового складу.

За результатами розгляду документів відповідно до протоколу від 27.05.2021 р. № 81, затвердженого Міністром оборони України 02.06.2021 р., комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби), про що повідомлено позивачу листом Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 29.06.2021 р. № 8/1/776.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно ч.2 ст.1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Положеннями ст.41 Закону № 2232-XII встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами п.7 ч.2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.16-2 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до ч.3 ст.16-3 Закону № 2011-ХІІ встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Згідно ч.9 ст.16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного законодавчого положення Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

В силу вимог п.7 Порядку № 975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

З матеріалів справи слідує, що згідно довідки МСЕК серія 10 ААА № 004677 від 13.02.2019 р. позивачу встановлено 10 % втрату працездатності без встановлення інвалідності, з причинним зв`язком: захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Частинами 1, 4 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 24 Закону № 2232-XII врегульовано початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов`язків військової служби.

Зокрема, за визначенням наведеним у ч.3 ст.24 Закону № 2232-ХІІ, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі - Положення № 402), передбачено в яких формулюваннях приймаються постанови BЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, оскільки саме формулювання, занесене у постанову BЛК за результатами встановлення причинного зв`язку захворювання визначає у майбутньому настання різних правових наслідків.

Так, згідно пункту 21.5 Положення № 402 постанови військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини"; б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби"; в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби"; г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії"; ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини"; д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби"; е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби"; є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН"; ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН"; з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН"; и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу"; к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН".

Як вбачається з матеріалів справи щодо позивача застосовано формулювання відповідно до приписів підпункту "д" пункту 21.5 Положення № 402, згідно якого формулювання "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" застосовується у разі "...якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби...".

Формулювання, зазначене в підпункті "д" пункту 21.5 Положення № 402 та застосоване до ОСОБА_1 , не пов`язано з його участю в бойових діях, а лише виключно з фактом проходження ним військової служби.

Суд звертає увагу на те, що законодавцем в пункті 21.5 Положення № 402 визначено, що захворювання, поранення, контузії, травми, каліцтва, по яких встановлюється причинний зв`язок, набуваються у випадках: під час проходження служби; виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; виконання обов`язків військової служби під час участі в бойових діях.

У той же час, положення п.7 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачають отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності під час виконання ним обов`язків військової служби.

Про те, у межах спірних правовідносин МСЕК не встановлено наявності у позивача захворювання, яке отримано під час виконання ним обов`язків військової служби, оскільки у довідці мова йде про захворювання, пов`язані з проходженням військової служби, що не є тотожними поняттями.

Посилання позивача на ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" є безпідставними, оскільки дана стаття надає визначення в яких випадках військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, а не встановлює підстави виплати одноразової грошової допомоги, наявність яких залежить від формулювання МСЕК причинного зв`язку захворювання.

За таких обставин, враховуючи заявлений предмет та підстави позову, суд дійшов до висновку, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з огляду на відсутність на це правових підстав.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.71 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, просп.Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034002), Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (73000, м.Херсон, вул.Ярослава Мудрого, 21, код ЄДРПОУ 08196988) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 106030000