Рішення № 100966111, 10.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 р. № 520/17477/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3017 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- дії Військової частини 3017 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу військової служби у пільговому обчисленні визнати протиправними;

- зобов`язати Військову частину 3017 внести зміни до наказу командира військової частини 3017 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 09.08.2021 № 153 в частині зазначення розрахунку вислуги років для нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу служби у пільговому обчисленні;

- зобов`язати Військову частину 3017 провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням часу служби у пільговому обчисленні виходячи з зазначеної вислуги років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з військової служби військовою частиною 3017 було здійснено з ним відповідні розрахунки, у тому числі належного позивачу грошового забезпечення, при цьому одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована виходячи з вислуги років лише у календарному обчисленні, тобто без урахування пільгової вислуги. Тобто, при нарахуванні позивачу вказаної допомоги відповідачем не було враховано час служби у пільговому обчисленні - 01 рік 04 місяці 00 днів, що склало б разом з календарною вислугою для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні (04 роки 10 місяців 16 днів) вислугу років для вказаної виплати - 06 років 02 місяці 16 днів, таким чином, позивач зазначає, що йому не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за два повних календарних роки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 04.11.2021 надано відзив на позовну заяву, в якому він не погодився з позовними вимогами та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що його дії є правомірними, тому в нього немає підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині 3017.

Згідно наказу командувача Національної гвардії України від 09.07.2021 №128 о/с та витягу з наказу командира військової частини 3017 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 09.08.2021 №153 позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я, виключено зі списків особового складу частини та направлено на військовий облік до Московського РТЦК та СП м. Харкова.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини 3017, при звільненні з військової служби вислуга років позивача складала: у календарному обчисленні - 28 років 04 місяці 19 днів; у пільговому обчисленні - 29 років 08 місяців 19 днів; час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної) - 01 рік 04 місяці 00 днів. При звільненні з військової служби вислуга років позивача для нарахування йому одноразової грошової допомоги при звільненні станом на 09.08.2021 складала час служби у календарному обчисленні - 04 роки 10 місяців 16 днів.

Як зазначив позивач в позовній заяві, згідно з витягом із наказу від 09.08.2021 №153 при звільненні з військової служби військовою частиною 3017 було здійснено з ним відповідні розрахунки, у тому числі належного позивачу грошового забезпечення, при цьому одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована виходячи з вислуги років лише у календарному обчисленні, тобто без урахування пільгової вислуги - 01 рік 04 місяці 00 днів.

Позивач вважає неврахування відповідачем при виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пільгової вислуги протиправним, в зв`язку з чим звернувся із цим позовом до суду.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з обрахунком відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні з календарної вислуги, а не з пільгової вислуги років позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Право на отримання військовослужбовцями одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби закріплене ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №211-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закон №211-ХІІ) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Порядок, умови, розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018 №200 (Далі Інструкція №200).

Пунктом 1 розділу XXXII Інструкції №200 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктом 2 розділу XXXII Інструкції №200 встановлено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

На підставі системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону №211-ХІІ є наявність «вислуги 10 років і більше».

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі 806/2104/17. Правова позиція Верховного Суду була сформована у зв`язку з застосуванням норми п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». Умовою ж набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «...вислуги 10 років і більше».

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 по справі №822/3008/17.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, календарна вислуга років на час звільнення ОСОБА_1 становила 28 років 04 місяці 19 днів, у пільговому обчисленні 29 років 08 місяців 19 днів, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено відповідачем у відзиві, ОСОБА_1 при звільненні станом на 09.08.2021 була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, яка нарахована за час служби у календарному обчисленні.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з пільгового обчислення вислуги років. Пільгове обчислення вислуги років впливає на право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, а визначення розміру грошової допомоги обчислюється з календарної вислуги років.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Посилання позивача, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні обраховується з пільгової вислуги років суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з тим, що позивач отримав при звільненні одноразову грошову допомогу відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 3017 (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61070, ЄДРПОУ 39309315) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин