Ухвала суду № 100965897, 10.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 листопада 2021 р. Справа № 480/7831/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. у справі №480/7831/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про відвід судді,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 24.02.2021 року за № 451-МР “Про скасування рішення Сумської міської ради від 24.12.2008 року за № 2269-МР “Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ”.

Ухвалою суду від 17.09.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 480/7831/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача надіслав до суду заяву про відвід судді Кунець О.М., яка обґрунтована тим, що судом було вирішено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. В свою чергу, позивачем було заявлено клопотання про здійснення судочинства у порядку загального позовного провадження та призначення колегіального розгляду у справі. Представник позивача просив суд врахувати, що частиною 2 ст. 33 КАС України визначено, що будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Так, у справі №480/7831/21 головуючий суддя Кунець О.М. ухвалою від 09.11.2021 заяву ОСОБА_1 визнав необґрунтованою та передав заяву про відвід судді Кунець О.М. у справі № 480/7831/21 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.

Заява про відвід судді Кунець О.М. у вказаній справі було розподілено автоматизованою системою документообігу суду судді Шевченко І.Г.

За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

На підставі ч.8 ст.40 КАС України розгляд заяви про відвід судді здійснюється в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи заяви про відвід судді, вбачається необхідним у його задоволенні відмовити, виходячи з наступного.

Статтями 36 та 37 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, зокрема, відповідно до ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

За наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід (ч.1 ст.39 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Зі змісту заяви про відвід судді Кунець О.М. вбачається, що обставиною, з якою заявник пов`язує наявність підстав для відводу є те, що у даній справі представником позивача було подано клопотання про здійснення судочинства у порядку загального позовного провадження та призначення колегіального розгляду у справі, у задоволенні якої ухвалою суду від 26.10.2021 було відмовлено.

Відтак, вважаючи, що питання вирішення колегіального розгляду справи можливе тільки в загальному позовному провадженні та позивач просив склад суду у даній справі здійснити перехід від спрощеного провадження в загальне, а судом, при цьому, в задоволенні клопотання було відмовлено, представник позивача вважає, що вказане свідчить про заінтересованість у вирішенні даної справи складу суду, що є підставою для відводу у відповідності до ч.1 статті 36 КАС України.

Отже, обставини, які позивач виклав у заяві про відвід судді Кунець О.М., свідчать про те, що підставою для відводу судді Кунець О.М. фактично є незгода позивача з ухвалою суду від 26.10.2021 у справі №480/7831/21.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відвід судді Кунець О.М., суд наголошує, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Кунець О.М. при розгляді даної справи з доводів заяви про відвід не вбачається.

Посилання представника позивача у заяві на те що, суддя Кунець О.М. ухвалою суду від 26.10.2021 відмовила у задоволенні клопотання позивача про здійснення судочинства у порядку загального позовного провадження та призначення колегіального розгляду у справі №480/7831/21, не може свідчити про упередженість судді чи про наявність сумніву про його безсторонність у розумінні ст.36 КАС України, оскільки сам лише сумнів позивача у неупередженості судді у зв`язку із прийняттям рішення за його заявами, не є чинником, що об`єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява представника ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. у справі №480/7831/21 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36, 38, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. у адміністративній справі №480/7831/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про відвід судді - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя І.Г. Шевченко