Рішення № 100965411, 09.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8810/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8810/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

04.08.2021 адвокат Пономаренко Олександр Володимирович, здійснюючи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ в Полтавській області) , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення та виплати з обмеженням її максимального розміру;

- зобов`язати ГУПФ в Полтавській області перерахувати та виплатити з 01.04.2019 ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №12/131/фп57823 від 13.11.2020 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 із розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови відповідача у перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №440/1107/21 в частині здійснення перерахунку пенсії з обмеженням розміру пенсії максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та застосуванням зменшеного відсотку грошового забезпечення 70% замість 80%, виходячи з якого позивачу була призначена пенсія за вислугу років.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву (а.с. 23-24) з посиланням на правомірність проведеного перерахунку виходячи з 70% розміру грошового забезпечення у відповідності до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції чинній на момент здійснення такого перерахунку. Вимогу позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки статтею 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI передбачено обмеження пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Зауважує, що норми Закону №3668-VI щодо обмеження максимальним розміром пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, у т.ч. й ГУПФ України в Полтавській області.

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи слідує, що позивач набув право на державне пенсійне забезпечення та отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу призначена з 28.01.1994 за вислугу років (30 років) в розмірі 75% грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком на пенсію (а.с. 26).

13.11.2020 Полтавським ОТЦКСП на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №440/4909/20 складено довідку про розмір грошового забезпечення №12/131/фп57823, в якій вказано, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 05.03.2019 встановлено за відповідною посадою "начальник кафедри Полтавського ВЗРКУ" становить: посадовий оклад – 8600,00 грн, оклад за військове звання – 1480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) – 5040,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9828,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1290,00 грн, надбавка за науковий ступінь (5%) - 430,00 грн, надбавка за вчене звання (5%) - 430,00 грн, премія (35%) - 3010,00 грн, всього – 30108,00 грн (а.с. 37).

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №440/1107/21 ГУПФ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 виходячи з 70 % грошового забезпечення позивача, що підтверджено копією протоколу (а.с. 28). Загальний розмір пенсії з надбавками внаслідок перерахунку склав 21 142,03 грн, проте до виплати з 01.05.2019 призначено 17 690,00 грн.

14.06.2021 позивач звернувся до ГУПФ в Полтавській області із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 із розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру (а.с. 13).

Листом ГУПФ в Полтавській області від 16.06.2021 №5888-4771/Р-02/8-1600/21 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для виплати йому пенсії з 01.04.2019 без обмеження її максимального розміру (а.с. 14-16).

Не погодившись із правомірністю мотивів відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розв`язуючи суперечку між сторонами, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі – Закон №3668-VI) визначено, що максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом №3668-VI частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Спір у цій справі стосується правомірності обмеження пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах вмотивовані відповідачем посиланням на частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає суду підстави для висновку про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.

З огляду на викладене частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

За таких обставин зважаючи на факт визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган відмовляючи позивачу у виплаті перерахованої на підставі довідки Полтавського ОТЦКСП від 13.11.2020 №12/131/фп57823 пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

З урахуванням цього суд дійшов висновку щодо протиправності дій ГУПФ в Полтавській області під час виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.04.2019 з обмеженням максимального розміру.

При обранні належного способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.04.2019 з обмеженням максимального розміру, у зв`язку з чим слід зобов`язати пенсійний орган здійснити з 01.04.2019 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.

Вирішуючи позовні вимоги з приводу визначення відсоткового значення грошового забезпечення ОСОБА_1 на рівні 80 % замість 70 % сум грошового забезпечення суд враховує ту обставину, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №1640/2523/18 позов ОСОБА_1 до ГУПФ в Полтавській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Суд зобов`язав ГУПФ в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію у розмірі 75 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказані обставини встановлені у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2021 у справі №1640/2523/18, а відтак в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню знову.

Таким чином судовим рішенням, яке набрало законної сили, за позивачем визнано право на отримання пенсії у розмірі 75 % грошового забезпечення.

Після набрання законної сили судовим рішенням у справі №1640/2523/18 14.11.2018 відповідач здійснював подальші перерахунки пенсії ОСОБА_1 виходячи з 75 % грошового забезпечення (а.с. 34-36), але з 01.04.2019 основний розмір пенсії був обмежений 70 % грошового забезпечення.

Враховуючи судову преюдицію суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з обмеженням максимального розміру та виходячи із 70 відсотків грошового забезпечення, а також зобов`язати пенсійний орган здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату його пенсії виходячи із 75 відсотків грошового забезпечення, відображеного у довідці Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.11.2020 №12/131/фп57823 без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно позовна вимога про перерахунок на рівні 80% задоволенню не підлягає.

Відтак заявлений позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн підтверджується квитанцією про сплату №68490 від 03.08.2021 (а.с. 7).

Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь 1/2 частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з обмеженням її максимального розміру та виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з 75 відсотків грошового забезпечення, відображеного у довідці Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.11.2020 №12/131/фп57823, та без обмеження її максимальним розміром.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун