Ухвала суду № 100964570, 05.11.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8671/16-к

Провадження № 1-кп/635/486/2021

УХВАЛА

про повернення скарги.

05 листопада 2021 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Зуєнко В.В.,

прокурора Омельченко І.І.,

захисників адвокатів Постернак О.К., Шадріна О.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 22016220000000147 від 18.06.2016 стосовно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, яка має вищу освіту, вдова, пенсіонерка, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 369 КК України,

УСТАНОВИВ:

в судовому засіданні захисником адвокатом Шадріним О.С. заявлено клопотання про визнання незаконним затримання ОСОБА_1 28 червня 2016 року, в якому посилається на той факт, що у рішенні «Александровська проти України» Європейський суд з прав людини визнав прийнятними серед іншого скаргу про її затримання 28 червня 2016 року та відповідно до пункту 3 статті 5 про її подальше утримання під вартою, постановив, що мало місце порушення пункту 1 (с) статті 5 Конвенції щодо арешту заявника 28 червня 2016 року, а тому вважає, що у зв`язку із тим, що Європейський суд з прав людини виявив порушення під час затримання обвинуваченої ОСОБА_1 , а тому національний суд, з метою дотримання законодавства, також має переглянути це питання.

Захисник адвокат Постернак О.К. та обвинувачена ОСОБА_1 підтримала подане клопотання.

Прокурор просив суд відмовити в задоволенні поданого клопотання, посилаючись на недоцільність вирішення клопотання на цій стації судового розгляду.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи судом встановлено наступне.

При розгляді аналогічного питання в порядку поданої стороною захисту скарги на дії слідчого щодо факту затримання обвинуваченої під час проведення досудового розслідування та складання протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України, в якій захисник просив суд визнати незаконним затримання ОСОБА_1 28 червня 2016 року судом встановлено, що скарга обґрунтовувалась тим, що рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Александровська проти України» від 26 березня 2021 року визнано, що під час затримання та подальшого тримання під вартою ОСОБА_1 мало місце порушення пункту 1 (с) статті 5 Конвенції щодо арешту 28.06.2016 року. Скаргу було повернуто з підстав недотримання порядку подання такої скарги та непідсудності Харківському районному суду Харківської області питання про перегляд національними судами рішення щодо незаконності затримання ОСОБА_1 .

Таким чином, стороною захисту повторно ініційовано питання щодо незаконності затримання обвинуваченої, але шляхом подання клопотання.

Судом встановлено, що Рішенням ЄСПЛ від 25 березня 2021 року в справі «Александровська проти України» (заява № 38718/16) втому числі постановлено, що мало місце порушення пункту 1 (с) статті 5 Конвенції щодо затримання заявниці 28 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Рішенням визначено, що в даному випадку були відсутні підстави для затримання, передбачені ч. 2 ст. 208 КПК України.

Розглядаючи клопотання сторони захисту про необхідність перегляду питання про незаконність затримання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд виходить із наступного.

При розгляді поданих учасниками судового розгляду клопотань необхідно керуватися, в тому числі, загальними засадами судочинства, зокрема положеннями ст. ст. 8, 9 КПК України, які визначають принципи верховенства права та законності. Зазначені норми визначають, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Крім того, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Неухильно дотримуючись зазначених загальних засад судочинства, суд першої інстанції при проведенні судового слідства в кримінальному провадженні стосовно направленого до суду стороною обвинувачення обвинувального акту, зобов?язаний виконувати також вимоги норм Закону, які регулюють загальні положення судового розгляду.

Так, статтею 337 КПК України визначені імперативні норми, відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На думку суду, клопотання сторони захисту про постановлення ухвали окремо від вироку суду, якою необхідно визнати незаконним затримання обвинуваченої, виходить за межі судового розгляду цього кримінального провадження. Дане кримінальне провадження обмежується тільки рамками пред?явленого обвинувачення, а події, пов?язані із затриманням обвинуваченої, суд розглядає виключно в безпосередньому зв?язку із оцінкою доказів винуватості, або невинуватості обвинуваченої і за наявності підстав, передбачених законом, суд має можливість надати оцінку подіям затримання лише в остаточному рішенні, яким закінчується судовий розгляд обвинувального акту. З огляду на наведене, оцінка доказів дається судом виключно у документі, який суд постановляє із дотриманням вимог ст. ст. 373-375 КПК України, що виключає можливість вирішення поставленого у клопотанні стороною захисту питання окремою ухвалою суду до закінчення судового слідства.

Як окрема процесуальна процедура - оцінка подій затримання обвинуваченої, а також процедура перегляду судових рішень з цього питання, не входить в компетенцію суду першої інстанції, який розглядає обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 369 КК України. Як було зазначено судом раніше при розгляді скарги сторони захисту на дії слідчого, по суті таке клопотання вирішується в іншому порядку та іншими судовими інстанціями, при цьому слід виходити із наступного.

Рішенням ЄСПЛ від 25 березня 2021 року в справі «Александровська проти України» (заява № 38718/16) втому числі постановлено, що мало місце порушення пункту 1 (с) статті 5 Конвенції щодо затримання заявниці 28 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Рішенням визначено, що в даному випадку були відсутні підстави для затримання, передбачені ч. 2 ст. 208 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 2 ч. 3, в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, ухвалені судові рішення повинні бути переглянуті за виключними обставинами. Яке саме судове рішення слід переглянути на підставі рішення ЄСПЛ від 25 березня 2021 року в справі «Александровська проти України» (заява № 38718/16) та чи є підстави для перегляду такого рішення, відповідно до вимог ч. 3 ст. 463 КПК України вирішується не Харківським районним судом Харківської області, оскільки відповідно до зазначеної норми заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду для її розгляду у складі Великої Палати.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні поданого клопотання як такого, що виходить за рамки судового розгляду і не підлягає вирішенню по суті судом першої інстанції в межах його компетенції в цьому кримінальному провадженні, що не позбавляє сторону захисту звернутися у встановленому законом порядку до Верховного Суду для розгляду у складі Великої Палати.

Керуючись ст. 350 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання адвоката Шадріна Олександра Сергійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 10 листопада 2021 року.

Суддя: О.В. Назаренко