Ухвала суду № 100964334, 09.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10828/21

У Х В А Л А

09 листопада 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , судді Біляївського районного суду Одеської області, суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн, згідно частини третьої статті 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року;

зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), суддівську винагороду (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року без застосування обмеження, встановленого ст.29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати суддівської винагороди у межах суми за один місяць;

зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Одеської області, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року виключено зі складу третіх осіб Державну судову адміністрацію України та залучено в якості другого відповідача. Розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року витребувано у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області відомості щодо суми застосованого обмеження в порядку ст. 29 Закону України “Про Державний бюджет України за 2020 рік” при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 року по 28.08.2020 року.

Представником Державної судової адміністрації України подано до суду клопотання, в якому просить проводити розгляду справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що відповідно до приписів Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються судді, а тому на думку відповідача справи щодо прийняття суддів на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби не відносяться до справ незначної складності та повинні розглядатись в порядку загального провадження.

Також представник відповідача зазначила, що справа має істотне значення для сторін та становить значний суспільний інтерес.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до положень п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, представником відповідача не наведено жодних достатніх та обґрунтованих підстав для доцільності розгляду вказаної справи в порядку загального позовного провадження та не зазначено в чому саме полягає складність даної справи, суспільний резонанс чи інших обставин, що свідчать про необхідність розгляду справи №420/18/21 за правилами загального позовного провадження.

Наведені представником відповідача в клопотанні обґрунтування не свідчать про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст.12, 248, 257, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Державної судової адміністрації України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя П.П.Марин