Ухвала суду № 100964315, 09.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21501/21

УХВАЛА

09 листопада 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/21501/21, за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича, третьої особи Товариства «Перший Інвестиційний Банк» про визнання дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича, третьої особи Товариства «Перший Інвестиційний Банк» про:

визнання протиправними дії Приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича у межах виконавчого провадження №63255304, щодо проведення та прийняття оцінки нерухомого майна житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв. м;

зобов`язання приватного виконавця Цинєва Андрія Олександровича зняти з реалізації нерухоме майно - житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв. м., належне на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Приватному виконавцю Цинєву Андрію Олександровичу та Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти дії направлені на реалізацію, у рамках виконавчого провадження №63255304, нерухомого майна, а саме, житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв. м., та належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 зазначено, що очевидними є ознаки протиправності рішень та дій державного виконавця. Зокрема, заявником наголошувалося, що у порушення чинних норм законодавства, приватний виконавець обмежив право ОСОБА_1 у десятиденний термін оскаржити оцінку майна після отримання звіту, оскільки торги та продаж майна заявника було розпочато ще до отримання ним листа зі звітом.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У даному випадку, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду оскаржуючи дії приватного виконавця щодо проведення оцінки нерухомого майна, що належить позивачеві на праві приватної власності та передачі вказаного майна на реалізацію.

Як зазначає ОСОБА_1 у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, 18.10.2021 року, на Веб-сторінці Державного Підприємства «СЕТАМ» розміщено інформаційне повідомлення про проведення 17.11.2021 року електронних торгів по лоту 497696, щодо реалізації нерухомого майна, що належить позивачу.

На думку ОСОБА_1 , невжиття заходів забезпечення позову по даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки повідомлення про проведення Державним підприємством «СЕТАМ» відкритих торгів свідчить про початок реалізації арештованого майна позивача у порядку, визначеному діючим законодавством України. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_1 у випадку задоволення позову, оскільки спірне майно буде реалізовано за ціною, з якою позивач не згоден.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що частина 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII) передбачає, що оскарження у судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Згідно частини 1 статті 61 Закону №1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною .

Відповідно до частини 2 статті 61 Закону №1404-VIII, порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Пункт 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року вказує, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону №1404-VIII.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

За приписами пункту 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У свою чергу, статтею 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016 року визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевикладених норм законодавства вбачається, що електронні торги, що проводяться у межах виконання судового рішення (у даному випадку рішення Суворовського суду м. Одеси по справі №523/13048/15-ц) є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави.

Однак, відповідно до частини 6 статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю та Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти дії направлені на реалізацію нерухомого майна має наслідком зупинення електронних торгів - на спірні правовідносини поширюється пряма заборона вжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб, передбачений частиною 6 статті 151 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі №380/5217/20 від 10 червня 2021 року, по справі №420/8811/20 від 16 вересня 2021 року, та інших.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням обґрунтованості вимог заявника, суд дійшов висновку, що дана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/21501/21, шляхом заборони Приватному виконавцю Цинєву Андрію Олександровичу та Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти дії, направлені на реалізацію у рамках виконавчого провадження №63255304 нерухомого майна, а саме житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ярослава БАЛАН