Вирок № 100963915, 10.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

10.11.2021

Справа № 642/3587/21

Провадження № 1-кп/642/620/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Вікторова В.В.

за участю секретарів Шнайдер Д.С.

сторін кримінального провадження:

прокурора Гриценко О.Г.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Безсонова В.А., Іщенко Ю.В.

перекладачів Велієва Б.Ю., Ріжнікова З.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021221220000154, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євлах Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, з 1993 року по 2016 рік був громадянином України, з базовою загальною середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, не працюючого, без визначеного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

10.01.1995 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до 3 років позбавлення волі;

08.05.1996 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.140, ст. 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

22.06.2001 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі;

30.07.2003 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

13.01.2009 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 6 місяців арешту;

03.11.2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

27.10.2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

12.02.2018 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

27.08.2018 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.1 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 15.07.2020 з Олексіївської ВК №25 м. Харкова за відбуттям строку покарання,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Батумі Республіки Грузія, громадянина України, з повною вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2021 року в період часу з 15 год. 30 хв. до 15 год. 50 хв. ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 прийшли до буд. № 148/2, по вул. Полтавський шлях, м. Харкова, з метою заволодіти чужим майном, де біля під`їзду № 7 побачили автомобіль марки ВАЗ 2106, білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_3 . Далі ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність свого діяння, та бажаючи настання наслідків, пройшли повз вищевказаного автомобіля, після чого ОСОБА_2 став на роздоріжжі по відношенню до автомобілю, та почав спостерігати за оточуючими, в цей момент ОСОБА_1 , підійшов до автомобілю марки ВАЗ 2106, р.н. НОМЕР_1 , та за допомогою спеціального предмету відкрив замок водійських дверей. Після чого, діючи за заздалегідь обумовленим планом, ОСОБА_1 направився на місце ОСОБА_2 та почав також спостерігати за оточуючими, а ОСОБА_2 підійшов до водійських дверей автомобілю, відчинив їх рукою та забрав з салону автомобілю пристрій для нагрівання тютюну марки «IQOS 3 duo», в корпусі золотистого кольору, вартістю 878 гривень 05 копійок, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/8352 -ТВ від 20.04.2021, сумку сірого кольору з написом «FANTACYMOOD» та гаманець рожевого кольору з написом «Shaishi» (які для потерпілого матеріальної цінності не мають), та грошові кошти в сумі 3500 гривень, що належать потерпілому ОСОБА_3 , та з в вкраденим майном разом з ОСОБА_1 покинули місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 4378 гривень 05 копійок, що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи № СЕ - 19/121-21/8352 - ТВ від 20.04.2021, з яких 878 гривень 05 копійок вартість пристрою для нагрівання тютюну марки «IQOS 3 duo», 3500 гривень 00 копійок викрадені грошові кошти.

Крім того, 12 квітня 2021 року в 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебував біля буд. № 154-а, по вул. Полтавський шлях, м. Харкова, з метою заволодіти чужим майном, де біля контейнеру для сміття побачив автомобіль марки ВАЗ 210990, синього кольору, р.н. НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність свого діяння, та бажаючи настання наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, та власник автомобілю відсутній, підійшов до передніх пасажирських дверей, шляхом ривка відчинив їх рукою, нахилився в автомобіль, та забрав з салону автомобілю мобільний телефон марки «Samsung» модель «J6 +», з вбудованою пам`яттю 32 Gb, в корпусі темно- синього кольору вартістю 2775 гривень 00 копійок, що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи № СЕ - 19/121-21/8353 - ТВ від 20.04.2021, що належить потерпілому ОСОБА_4 . Після чого, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2775 гривень 00 копійок, що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи № СЕ - 19/121-21/8353 - ТВ від 20.04.2021, з яких 2775 гривень 00 копійок - вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель «J6 +», вбудованою пам`яттю 32 Gb.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушеннь визнали повністю, у скоєному щиро розкаялися, фактичних обставин справи не оспорювали та цілком погодилися з тим викладом обставин вчинення ними кримінального правопорушення, які були зазначені в обвинувальному акті та пояснили, що дійсно 12 квітня 2021 року , близько 15 год. 30 хв. вони зустрілися неподалік буд. № 148/2, по вул. Полтавський шлях, м. Харкова, де побачили біля одного з під`їздів автомобіль марки ВАЗ 2106 білого кольору та вирішили заволодіти чужим майном, яке знаходилося в салоні даного автомобіля. З цією метою ОСОБА_5 став на роздоріжжі та почав спостерігати за оточуючими, а ОСОБА_6 , підійшов до автомобілю та за допомогою спеціального предмету відкрив замок водійських дверей. Після чого ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про те, що ним була відкрита водійська двері автомобіля, та вони помінялися з ним місцями. ОСОБА_6 почав також спостерігати за оточуючими, а ОСОБА_5 підійшов до водійських дверей автомобілю, відчинив їх рукою, нахилився в автомобіль та забрав з салону автомобілю пристрій для нагрівання тютюну марки «IQOS », сумку сірого кольору з гаманцем, в якому були гроші в розмір 3500 грн. та розійшлися в різні сторони міста. Викрадені речі залишилися у ОСОБА_5 , та в подальшому вони повинні були їх розподілити між собою .

Крім того, 12 квітня 2021 року близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_6 , перебував біля буд.№ 154-а, по вул. Полтавський шлях, м. Харкова, де біля контейнеру для сміття побачив автомобіль марки ВАЗ 210990, р.н. НОМЕР_2 , та вирішив заволодіти чужим майном з салону автомобіля. Впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, та власник автомобілю відсутній, він підійшов до передніх пасажирських дверей, шляхом ривка відчинив їх рукою, нахилився в автомобіль, та забрав мобільний телефон марки «Samsung» . Після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та вивченням матеріалів, що характеризують їх особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище, вчинену за попередньою змовою групою осіб, а тому їх дії кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд визнає їх щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинувачених суд не вбачає.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Так, злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, згідно зі ст.12 КК є тяжким.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають до обвинувачених будь-яких претензій.

Вивченням даних про особи обвинувачених встновлено, що вони обидва не працюють, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, обвинувачений ОСОБА_1 є громадянином іноземної держави та незаконно перебуває на території України, раніше неодноразово судимий, а обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації, раніше в силу вимоги ст.89 КК України не судимий.

Врахувавши зазначені вище обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, при призначенні обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 повинні нести покарання у виді позбавлення волі, яке йому необхідно відбувати реально, а обвинувачений ОСОБА_2 повинен нести покарання у виді позбавлення волі, але в силу вимог ст. 75 КК України вважає можливим звільнити його від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом випробувального строку не скоїть нового правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, зобов`язавши засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, оскільки вважає, що саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції ОСОБА_1 від суспільства, а обвинуваченого ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням по справі судово- товарознавчих експертиз Харківським НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-21/8352-ТВ від 20.04.2021 в розмірі 490 грн. 35 коп. підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України з кожного з обвинуваченого в рівних частках, а № СЕ-19/121-21/8353-ТВ від 20.04.2021 в розмірі 817 грн. 25 коп. підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох ) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 16.04. 2021 року.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», а після вступу вироку в законну силу - скасувати.

Запобіжний захід, обраний стосовно ОСОБА_2 , у вигляді домашнього арешту зі спливом терміну дії ухвали слідчого судді вважається скасованим.

Ухвали слідчих суддів Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2021 та від 19.04.2021 про накладення арешту на майно - скасувати.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Samsung» модель «J6+», з вбудованою пам`яттю 32 Gb, в корпусі темно- синього кольору, який було передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – залишити у його володінні; електронну сигарету «IQOS 3 duo», в корпусі золотистого кольору, сумку сірого кольору з написом «FANTACYMOOD» та гаманець рожевого кольору з записом «Shaishi», які було передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити у його володінні.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням по справі судово- товарознавчих експертиз № СЕ-19/121-21/8352-ТВ від 20.04.2021 в розмірі 490 грн. 35 коп. з кожного в рівних частках по 245 ( двісті сорок п`ять) грн. 17 коп., а № СЕ-19/121-21/8353-ТВ від 20.04.2021 в розмірі 817 грн. 25 коп. з ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Вікторов