Ухвала суду № 100963878, 09.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

09.11.2021

Справа №642/6181/18

Провадження №2-п/642/47/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Мананкової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові заяву представника відповідача - Харківської міської ради – Безродного О.В. про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.05. 2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на квартиру

в с т а н о в и в:

Представник відповідача – Харківської міської ради – Безродний О.В. подав СУДУ заяву про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.05. 2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-я особа- ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання батька з сином, визнання права власності на квартиру. Також просив поновити пропущений строк для звернення до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, заочне рішення підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Харківська міська рада не згодна з зазначеним рішенням суду щодо стягнення з Харківської міської ради судового збору на користь позивача, оскільки міська рада не порушувала права ОСОБА_1 , не чинила йому перешкод для подання ним заяви до нотаріальної контори, збирання доказів, отримання відповідної інформації, тому не повинна сплачувати судовий збір щодо прийняття останнім спадщини після смерті ОСОБА_3 . Подання позову до суду є виключно правом особи у зв`язку із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Визнання права власності на квартиру після смерті батька позивача вважається правом спадкоємця на майно і витрати на оплату судового збору, відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 покладаються виключно на позивача.

Щодо поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, представник відповідача послався на те, що відповідно до інформації Департаменту діловодства Харківської міської ради копія вказаного заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.05.2019 по справі № 642/6181/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради до Харківської міської ради не надходило, а надійшло лише із заявою ОСОБА_1 від 23.07.2021 разом з виконавчим листом.

Всупереч вимогам статті 272 ЦПК України відповідач не отримував повісток про виклик до суду, копії заочного рішення в строки, що встановленні законом, що в свою чергу, унеможливило учасника справи скористатись правом на подання заяви до суду про перегляд заочного рішення у строки, передбачені ст. 272 ЦПК України.

Перебіг строку на подання відповідачем заяви до суду про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 03.05.2019 по справі № 642/6181/18 слід обчислювати з моменту надходження такого судового рішення до Харківської міської ради, тобто з 23.07/2021, а відтак кінцевий строк для подання заяви про перегляд заочного рішення є 12.08.2021 року. Таким чином, представник зазначає, що Харківська міська рада з поважних причин не мала можливості оскаржити зазначене рішення суду у передбачені ЦПК України строки у зв`язку із відсутністю копії вказаного заочного рішення.

В судове засідання представник відповідача та позивач не з`явились, про розгляд справи вказаної заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка вказаних учасників справи не перешкоджає розгляду даної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява є необгрунтованогю та задоволенню не підлягає в повному обсязі з таких підстав.

Заочним рішенням Ленінського районного суду в м. Харков від 03.05. 2019 повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-я особа- ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання батька з сином, визнання за позивачем права власності на квартиру загальною площею 35,5 кв.м., житловою площею 15,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, підставою для скасування заочного вирішення є наявність одночасно вказаних двох обставин у сукупності.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявник не виявив належної зацікавленості у розгляді його справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З цього випливає, що відповідач повинен демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, для чого отримувати судові повістки, отримувати інформацію на веб-сайті суду и та з`являтись в судові засідання або подавати відзив на позов.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Європейський суд в ряді рішень зазначає: якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах «Устименко проти України», «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії» та ін.). На важливості дотримання принципу стабільності судових рішень наголошує і Верховний Суд, зокрема, в постанові Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року №552/137/15-ц, в ухвалах від 01 жовтня 2018 року у справі № 757/21408/17-ц, від 19 листопада 2018 року у справі № 753/23587/16-ц, від 14 січня 2019 року у справі № 1805/4363/2012 та ін.

Як свідчать матеріали справи, представнику відповідача було відомо про звернення позивача з даним позовом, йому були направлені судові повістки.

Представник відповідача не надав доказів, що представник Харківської міської ради не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що Харківська міська рада зверталась до суду з заявою про визнання спадщини відмерлої та передачу вказаної квартири у комунальну власність, однак за заявою представника позивача Безродного О.В. ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 4 грудня 2018 року заву було залишено без розгляду.

В матеріалах справи міститься копія листа про направлення копії заочного рішення відповідачу 07.05.2019.

З заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся після спливу більше ніж 2 років після винесення рішення.

Враховуючи зазначене, а також те, що заявником не надано доказів, які були об`єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення, а тому у задоволенні заяви слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 127, 259, 260, 284-287 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача - Харківської міської ради – Безродного О.В. про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.05. 2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на квартиру, та про перегляд вказаного заочного рішення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 9 листопада 2021 року.

Суддя - Л.Л. Шрамко