Ухвала суду № 100962595, 08.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

08 листопада 2021 року м.Київ № 320/14351/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Цатурян Алли Едуардівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Цатурян Алли Едуардівни, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Цатурян Алли Едуардівни щодо нездійснення перерахунку заборгованості по виплаті аліментів відповідно до виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області №577/446/19-ц від 26.06.2019;

- зобов`язати старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Цатурян Аллу Едуардівну здійснити перерахунок заборгованості по аліментам на підставі виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області №577/446/19-ц від 26.06.2019 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 28.01.2019 та до повноліття дитини.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що заявлений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2019 старшим державним виконавцем Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження №59613471 щодо примусового виконання виконавчого листа № 577/446/19-ц від 26.06.2019, виданого Конотопським міськрайонний судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.01.2019 до досягнення дитиною повноліття. Позивачка є стягувачем у цьому виконавчому провадженні.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) державний виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником.

Аналогічні вимоги містяться у пункті 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, яка зобов`язує виконавця обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

27.09.2021, позивачка, як стягувач у виконавчому провадженні, звернулась до старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Цатурян А.Е. з клопотанням про здійснення перерахунку аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що останній з березня 2020 року офіційно не працює, на обліку у Центрі зайнятості не перебуває, однак працює без оформлення трудових відносин у м.Києві та отримує дохід.

Проте, на думку позивачки, відповідач здійснив перерахунок аліментів без врахування її клопотання від 27.09.2021, та такими діями порушив право позивачки як стягувача у виконавчому провадженні № 59613471, передбачене частиною четвертою статті 71 Закону №1404-VIII та пунктом 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, на отримання повідомлення про розрахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів щомісяця.

Вказані дії старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби оскаржені позивачкою до адміністративного суду.

Суд зазначає, що у статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, є спеціальні норми, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно із частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм вбачається, що для оскарження дій державного виконавця, посадових осіб органу державної виконавчої служби, предмет яких не стосується рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, застосовується загальний порядок судового оскарження, згідно з яким оскарження дій органу державної виконавчої служби розглядається судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).

Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 201/10328/16-ц (провадження № 14-192 цс 18), від 16 січня 2019 року у справі № 914/3015/15 (провадження № 12-284гс18).

Відтак, з урахуванням вимог статті 287 КАС України, статей 447-448 ЦПК України, статті 74 Закону №1404-VIII оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби стосовно виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області має здійснюватися до цього ж суду у порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. У відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 ) до старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Цатурян Алли Едуардівни (код ЄДРПОУ - 34749497) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

2. Роз`яснити позивачці, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лисенко В.І.