
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2021 року м. Житомир
справа № 240/32972/21
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України, як головного розпорядника бюджетних коштів, щодо не встановлення у Законі України «Про державний бюджет України на 2021 рік» в достатньому розмірі бюджетних призначень (асигнувань) для погашення заборгованості за рішенням суду, пов"язаними з трудовими спорами на виконання бюджетної програми «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (КПКВ 3504040);
- зобов"язати Міністерство фінансів України встановити бюджетні призначення (асигнування) у Законі «Про державний бюджет України» у розмірі, достатньому для погашення заборгованості за рішенням суду, пов"язаними з трудовими правовідносинами на виконання бюджетної програми «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (КПКВ 3504040).
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням даної статті з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Всупереч зазначеному, позивачем у прохальній частині позовної заяви не конкретизовано, у якому розмірі та на який саме рік необхідно встановити бюджетні призначення у Законі України «Про державний бюджет України», оскільки поняття «достатньому» є абстрактним та без визначення чітких числових меж.
Окрім того, суд зауважує позивачу, що відповідно до п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб"єкта владних повноважень протиправними та зобов"язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправною та зобов"язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб"єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб"єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов"язкових умов безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб"єктом, а саме суб"єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб"єкта.
З цього приводу суд зазначає, що захист прав позивача шляхом звернення до адміністративного суду щодо оскарження дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень може відбуватись виключно внаслідок формування позовних вимог відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням юрисдикції адміністративних судів.
Окрім того суд зауважує, що відповідно до змісту ст.27 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів зокрема, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
З огляду на вказане, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги із викладом прохальної частини позовної заяви відповідно до положень ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням юрисдикції адміністративних судів та із зазначенням на який саме рік необхідно встановити бюджетні призначення у Законі України «Про державний бюджет України».
Крім того, згідно з п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також відповідно до п.9 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Всупереч вказаним нормам, позивач не навів достатнього обґрунтування безпосереднього порушення його прав в результаті оскаржуваної бездіяльності Міністерства фінансів України, оскільки звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 по суті не згодний з бездіяльністю Державної казначейської служби України щодо невиконання виконавчих документів (стягнення коштів) по судовим рішеннях Богунського районного суду м.Житомира у справах №295/5877/16-ц, №295/9378/16-ц, №295/4897/19.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не встановлення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX в достатньому розмірі бюджетних призначень (асигнувань) для погашення заборгованості за рішеннями суду.
Однак суд зауважує, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX, який набрав чинності з 01.01.2021, прийнятий Верховною Радою України саме 15.12.2020, а опублікований 30.12.2020, отже з моменту опублікування вказаного закону позивач повинен був дізнатися про порушення своїх права, проте до суду з даним позовом звернувся лише 18.10.2021 (здав позовну заяву до відділу реєстрації позовних заяв Житомирського окружного адміністративного суду).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з пропуском строку.
Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску до суду не подав.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
1) уточненої позовної заяви (та її копій по кількості учасників справи), зазначивши у ній:
- прохальну частину позовної заяви відповідно до положень ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням юрисдикції адміністративних судів та із конкретизацією у якому розмірі та на який саме рік, позивач просить зобов"язати відповідача встановити бюджетні призначення у Законі України «Про державний бюджет України»;
- письмового обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю відповідача прав, свобод та інтересів позивача;
2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко
Судове рішення № 100961450, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/32972/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: